Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.09
17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
2026.10.09
14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
2026.10.09
10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
2026.10.09
10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
2026.10.09
09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
2026.10.09
06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
2026.10.08
17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
2026.10.08
17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
2026.10.08
16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора.
Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього
2026.10.08
15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
2026.10.08
15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
2026.10.08
15:13
І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
2026.10.08
14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
2026.10.08
13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.10.08
13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
2026.10.08
09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Невловимий месник у помаранчевій масці
Події відбуваються на території Волині ХІХ ст., там з’являється нізвідки і зникає в нікуди невловимий месник у масці, який примушує найбагатших аристократів Польщі, Німеччини, України та Трансільванії добровільно віддавати коштовності, а сміливця котрий таки наважився зняти його маску не вбиває, а лише чемно попереджує: «Ваше життя повинно належати мені».
Вже з перших сторінок книги автор дуже вміло інтригує читача завдяки незвичним поворотам сюжетної лінії, які неможливо передбачити заздалегідь, навіть якщо Ви мали це на меті. В уяві враженого читача поставатимуть сцени майже ідеальних пограбувань, а допитливий розум щоразу шукатиме відповідь на питання як цьому невловимому месникові,
якого постійно шукає розвідка чотирьох держав, знову вдалося уникнути небезпеки і перехитрити своїх переслідувачів?..
В романі можна простежити перегуки з такими героями українського епосу як Олекса Довбуш та Устим Кармелюк. Приємно вражає витонченість мови, бо навіть най прискіпливішому літературному гурманові не вдасться знайти в тексті анінайменших стилістичних чи орфографічних огріхів.
Володимир Лис водить читача лабіринтами історичного минулого і при цьому звертає увагу на деталі в оточенні персонажів, їхньому одязі, поведінці чи манері спілкування. Така скрупульозність може видатися надмірною, але, на мою думку, саме вона дає змогу краще зрозуміти та глибше проаналізувати мотиви вчинків персонажа, зазирнути в його дуже неповторний своєрідний внутрішній світ.
Впевнений, що цей прекрасний історичний детектив припаде до смаку кожному хто цікавиться історією рідного краю і є поціновувачем творчості найкращого українського письменника останнього десятиріччя!.
27.08.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Невловимий месник у помаранчевій масці
Відгук на роман «Маска» сучасного українського письменника Володимира Лиса
«Роман про людину в п’яти масках» саме так характеризує своє нове творіння Володимир Лис. Здається, читачі вже звикли, що кожна книга цього популярного письменника є бестселером, але все одно, очікують сюрпризу від майстра історичного роману. Такою несподіванкою став вихід у світ у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» роману «Маска». Визначальною особливістю роману є його документальна основа, адже автор дуже витончено вводить свого читача в історичний контекст, що виступає тлом описаних подій.
Події відбуваються на території Волині ХІХ ст., там з’являється нізвідки і зникає в нікуди невловимий месник у масці, який примушує найбагатших аристократів Польщі, Німеччини, України та Трансільванії добровільно віддавати коштовності, а сміливця котрий таки наважився зняти його маску не вбиває, а лише чемно попереджує: «Ваше життя повинно належати мені».
Вже з перших сторінок книги автор дуже вміло інтригує читача завдяки незвичним поворотам сюжетної лінії, які неможливо передбачити заздалегідь, навіть якщо Ви мали це на меті. В уяві враженого читача поставатимуть сцени майже ідеальних пограбувань, а допитливий розум щоразу шукатиме відповідь на питання як цьому невловимому месникові,
якого постійно шукає розвідка чотирьох держав, знову вдалося уникнути небезпеки і перехитрити своїх переслідувачів?..
В романі можна простежити перегуки з такими героями українського епосу як Олекса Довбуш та Устим Кармелюк. Приємно вражає витонченість мови, бо навіть най прискіпливішому літературному гурманові не вдасться знайти в тексті анінайменших стилістичних чи орфографічних огріхів.
Володимир Лис водить читача лабіринтами історичного минулого і при цьому звертає увагу на деталі в оточенні персонажів, їхньому одязі, поведінці чи манері спілкування. Така скрупульозність може видатися надмірною, але, на мою думку, саме вона дає змогу краще зрозуміти та глибше проаналізувати мотиви вчинків персонажа, зазирнути в його дуже неповторний своєрідний внутрішній світ.
Впевнений, що цей прекрасний історичний детектив припаде до смаку кожному хто цікавиться історією рідного краю і є поціновувачем творчості найкращого українського письменника останнього десятиріччя!.
27.08.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
