Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.09
07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
2026.03.08
16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
2026.03.08
15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
2026.03.08
14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
2026.03.08
13:07
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.
Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.
Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
2026.03.08
12:08
Ще оживаю думкою. Моя
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.
Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.
Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,
2026.03.08
12:03
Мені ночами ще, буває, сниться
уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.
Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться
уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.
Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться
2026.03.08
04:40
був ти хоч колись
чи бував хоч раз гостем леді електричної
чар-килим біля ніг
не запізнись
тебе чекають
чуття й принуки
до тебе линуть
рухи і звуки
чи бував хоч раз гостем леді електричної
чар-килим біля ніг
не запізнись
тебе чекають
чуття й принуки
до тебе линуть
рухи і звуки
2026.03.07
18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни.
От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням.
«Відбийся якось,- попросив Тара
2026.03.07
18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.
ІІ
Блукаю, наче, менестрель
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.
ІІ
Блукаю, наче, менестрель
2026.03.07
13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
2026.03.07
10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
2026.03.07
00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
2026.03.06
21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
2026.03.06
18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
2026.03.06
17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Олехо (1954) /
Новини (Критика | Аналітика)
Євро-12(актуально сьогодні)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Євро-12(актуально сьогодні)
Вийдуть мужні українці на футбольне поле
та й помоляться удачі: підсоби нам, доле.
Вміння й сили геть положать на олтар звитяги
і піднімуть в день двобою жовто-сині стяги.
Впадуть духом вороженьки, як роса на сонці,
привітаємо героїв у своїй сторонці.
* * *
Якщо не зараз, то коли?
Немає віри без натхнення.
У серці щирому живе
звитяжна мрія сьогодення.
Тож повернутися з щитом
належить вам сьогодні, браття,
і увінчають вас вінком,
і ушанують жар завзяття.
* * *
Якщо нема сили і воля ослабла,
згадай про надію у наших очах,
яка до останнього не помирала,
хоча й потерпала в ранимих серцях.
Згадай, що не кожного дня ти виходиш
супроти маестро футбольних арен
і тільки здолавши «не можу», ти зможеш
лишити в історії зоряний трен.
Не класом єдиним, а духом й жагою,
торують дорогу до славних вершин.
Борись до знемоги і станеш героєм,
і знай, що ніколи не був ти один.
* * *
Де наше місце під сонцем надії?
Через поразки та болі падінь
йдемо за обрій, там зоряні мрії
мають розраду для всіх поколінь.
Ми ще в дорозі до слави і Бога,
твердо за кроком карбуємо крок.
В горнах змагання жага перемоги
виведе нас до футбольних зірок.
* * *
Вам потрібні сьогодні воля
і натхнення найвищий час,
бо сьогодні виводить доля
чемпіонів супроти вас.
Вам потрібні сьогодні сили
і надії безсмертний дух,
чуєш, брате, як в буйній хвилі
шаленіє овальний круг.
Вам потрібна сьогодні віра,
трішки вдачі і шал сердець,
а поетам співуча ліра,
щоб осанни сплести вінець.
Ми поділимо славу згодом
і народну любов на всіх,
а сьогодні трудом і потом
ви долайте тягар доріг.
* * *
І буде день, і буде свято
на нашій змученій землі
і чужоземця-супостата
ми подолаємо у грі.
2012р.
та й помоляться удачі: підсоби нам, доле.
Вміння й сили геть положать на олтар звитяги
і піднімуть в день двобою жовто-сині стяги.
Впадуть духом вороженьки, як роса на сонці,
привітаємо героїв у своїй сторонці.
* * *
Якщо не зараз, то коли?
Немає віри без натхнення.
У серці щирому живе
звитяжна мрія сьогодення.
Тож повернутися з щитом
належить вам сьогодні, браття,
і увінчають вас вінком,
і ушанують жар завзяття.
* * *
Якщо нема сили і воля ослабла,
згадай про надію у наших очах,
яка до останнього не помирала,
хоча й потерпала в ранимих серцях.
Згадай, що не кожного дня ти виходиш
супроти маестро футбольних арен
і тільки здолавши «не можу», ти зможеш
лишити в історії зоряний трен.
Не класом єдиним, а духом й жагою,
торують дорогу до славних вершин.
Борись до знемоги і станеш героєм,
і знай, що ніколи не був ти один.
* * *
Де наше місце під сонцем надії?
Через поразки та болі падінь
йдемо за обрій, там зоряні мрії
мають розраду для всіх поколінь.
Ми ще в дорозі до слави і Бога,
твердо за кроком карбуємо крок.
В горнах змагання жага перемоги
виведе нас до футбольних зірок.
* * *
Вам потрібні сьогодні воля
і натхнення найвищий час,
бо сьогодні виводить доля
чемпіонів супроти вас.
Вам потрібні сьогодні сили
і надії безсмертний дух,
чуєш, брате, як в буйній хвилі
шаленіє овальний круг.
Вам потрібна сьогодні віра,
трішки вдачі і шал сердець,
а поетам співуча ліра,
щоб осанни сплести вінець.
Ми поділимо славу згодом
і народну любов на всіх,
а сьогодні трудом і потом
ви долайте тягар доріг.
* * *
І буде день, і буде свято
на нашій змученій землі
і чужоземця-супостата
ми подолаємо у грі.
2012р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
