ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.06.26
06:44
Така собі у нас оказія
Нема, ні проблиску, ні світла.
Майже у всіх вища освіта.
У безтолковці* лиш – Євразія
(Московією розігріта).
Корчма охрещена – трактиром.
Спиваються, бідніють люди,
Нема, ні проблиску, ні світла.
Майже у всіх вища освіта.
У безтолковці* лиш – Євразія
(Московією розігріта).
Корчма охрещена – трактиром.
Спиваються, бідніють люди,
2019.06.26
06:09
В тіні липи, біля хати,
спочивають поросята.
Цілий день вони трудились,
все носами в мисці рились –
їли моркву, бурячок
ще й зелений кабачок.
Після того в калабані
влаштували справжню баню –
спочивають поросята.
Цілий день вони трудились,
все носами в мисці рились –
їли моркву, бурячок
ще й зелений кабачок.
Після того в калабані
влаштували справжню баню –
2019.06.26
06:00
Я обійняв ці плечі, і не зле
огледів речі, сховані спиною,
почасти, як відставлений стілець
зливався в хвилі світла зі стіною.
Не бачили в напрузі світла, брів,
потерті меблі жодної вигоди,
тому дива
огледів речі, сховані спиною,
почасти, як відставлений стілець
зливався в хвилі світла зі стіною.
Не бачили в напрузі світла, брів,
потерті меблі жодної вигоди,
тому дива
2019.06.26
00:27
В небеса упала горілиць,
хай воно жарини серця студить.
Поміж нас не стало таємниць,
й вогняної пристрасті не буде!
На порозі осені - печаль,
бурштиновий кульчик загубила.
Причастилась тайн , пустий
хай воно жарини серця студить.
Поміж нас не стало таємниць,
й вогняної пристрасті не буде!
На порозі осені - печаль,
бурштиновий кульчик загубила.
Причастилась тайн , пустий
2019.06.25
20:15
Панує спека, ніби пекло,
Випалюючи все дотла.
Проноситься вогонь нестерпно.
Залишиться одна зола.
І все кпить у мозку гучно.
Горять думки, горять слова.
Розплавляться тіла і душі.
Випалюючи все дотла.
Проноситься вогонь нестерпно.
Залишиться одна зола.
І все кпить у мозку гучно.
Горять думки, горять слова.
Розплавляться тіла і душі.
2019.06.25
20:14
Перелом у долі, перелом душі,
І надламність гілок нагадає вчасно,
Що сховались мрії в терпкім спориші,
Що втонули в морі відголоски щастя.
Хвилі набігають, мов сумні думки.
Йде всесвітній розпад і гл
І надламність гілок нагадає вчасно,
Що сховались мрії в терпкім спориші,
Що втонули в морі відголоски щастя.
Хвилі набігають, мов сумні думки.
Йде всесвітній розпад і гл
2019.06.25
20:13
Весни оновлення кипуче
Ввірвалось, ніби в перший раз.
І наша доля неминуча
Штовхатиме в новий екстаз.
Ще спить природи половина,
А друга вільна від зими.
Оновлення щемке й невинне
Ввірвалось, ніби в перший раз.
І наша доля неминуча
Штовхатиме в новий екстаз.
Ще спить природи половина,
А друга вільна від зими.
Оновлення щемке й невинне
2019.06.25
20:12
Зима відійшла, а весни ще немає.
Навколо пустеля безкрайня й німа.
Панує застиглість безбарвного краю,
Що нас на верхів’я зневіри здійма.
Розтали сніги, мов завали обманів,
Віддавши простори нечутній
Навколо пустеля безкрайня й німа.
Панує застиглість безбарвного краю,
Що нас на верхів’я зневіри здійма.
Розтали сніги, мов завали обманів,
Віддавши простори нечутній
2019.06.25
20:11
Цей перелом, немов надлом судьби.
Творіння пекла, що ввійшло у дійсність.
Як відвести кривавий лик біди,
Щоб розчинити в просторах безвісних?
Лише хвилина поламала все.
Світ поламався з тріскотом над
Творіння пекла, що ввійшло у дійсність.
Як відвести кривавий лик біди,
Щоб розчинити в просторах безвісних?
Лише хвилина поламала все.
Світ поламався з тріскотом над
2019.06.25
19:45
Люблю Вас чи ненавиджу?.. Не знаю…
Слів дармових така важка вуаль.
А літо знов леститься аж до краю,
Тремтливим смутком пагорків спіраль.
Не островки – маскована сторожа,
Де верб’яно розрісся волі сма
Слів дармових така важка вуаль.
А літо знов леститься аж до краю,
Тремтливим смутком пагорків спіраль.
Не островки – маскована сторожа,
Де верб’яно розрісся волі сма
2019.06.25
19:34
У Рашію не їдуть поїзди,
на заході триває чудасія,
очолена комуною орди,
і ласі на корупцію жиди,
улещують розбійницю Росію.
Воняє небезпекою біди,
але червоні лінії зелене
на заході триває чудасія,
очолена комуною орди,
і ласі на корупцію жиди,
улещують розбійницю Росію.
Воняє небезпекою біди,
але червоні лінії зелене
2019.06.25
17:22
За мотивами телефiльму "Чорнобиль")
Чорнобиль пошкоджує долі:
З нежданих заходить боків.
По вінця наповнені болем,
Уже понад тридцять років
Минуло в чутках, недовірі.
Все людство здригнулось тоді.
Чорнобиль пошкоджує долі:
З нежданих заходить боків.
По вінця наповнені болем,
Уже понад тридцять років
Минуло в чутках, недовірі.
Все людство здригнулось тоді.
2019.06.25
16:49
Тиша. Сповідь. Мій слухач - ця ніч,
Кінчиком крила стираю сльози.
Мамо! Пташеня своє поклич!
Аби разом в піднебесну просинь...
Син твій одинокий пілігрим,
З дня розлуки вогнептах-мовчальник.
Шерех с
Кінчиком крила стираю сльози.
Мамо! Пташеня своє поклич!
Аби разом в піднебесну просинь...
Син твій одинокий пілігрим,
З дня розлуки вогнептах-мовчальник.
Шерех с
2019.06.25
12:06
Од цього свята – і до нових свят
Біжу за іншими в щоденнім марафоні.
Як тьмяні вогники жаданих хат
Тому, хто повертається в сльоту додому,
Такими лишаться свята мені до скону...
...Бо не застоллям па
Біжу за іншими в щоденнім марафоні.
Як тьмяні вогники жаданих хат
Тому, хто повертається в сльоту додому,
Такими лишаться свята мені до скону...
...Бо не застоллям па
2019.06.25
10:45
Ми так і не навчилися прощати
Тих, хто ховається за ницими словами,
Бажає бісу душу продавати,
Аби усі перетворилися рабами.
Себе ми не почали продавати
І не тому, що ціну дуже набивали,
А очі було ва
Тих, хто ховається за ницими словами,
Бажає бісу душу продавати,
Аби усі перетворилися рабами.
Себе ми не почали продавати
І не тому, що ціну дуже набивали,
А очі було ва
2019.06.25
09:58
Лікував від гарного смаку.
Тьменна ресторацій при дорозі.
Руколи насипав на лукум...
Прилітав на паті Осборн Оззі.
Три відьмички різали перкаль,
від серветок тхнуло темним пивом.
Годував блеф-кухар с
Тьменна ресторацій при дорозі.
Руколи насипав на лукум...
Прилітав на паті Осборн Оззі.
Три відьмички різали перкаль,
від серветок тхнуло темним пивом.
Годував блеф-кухар с
2019.06.25
09:44
Іще обіймуться не раз
жура з журбою.
Люблю я витрачати час,
але з тобою.
Але з тобою, геній мій,
душевні рани
не залікує ще не твій герой роману.
Герой роману, міфу, мрій,
жура з журбою.
Люблю я витрачати час,
але з тобою.
Але з тобою, геній мій,
душевні рани
не залікує ще не твій герой роману.
Герой роману, міфу, мрій,
2019.06.25
09:32
Талдичив, як мантри, затято і всує
Свої уповання на краще.
Був певен, що ліпшої долі вартує,
Та доля вважала інакше.
Свої уповання на краще.
Був певен, що ліпшої долі вартує,
Та доля вважала інакше.
2019.06.25
09:27
я тебе вимріяв… я тебе виміряв довгими верстами…
синіми веснами я тебе виміняв в осеней жадібних…
я тебе виманив ночі скрижалями…
виморив ворога… вимарив снами я…
вимістив тугу словами незнаними…
ви
синіми веснами я тебе виміняв в осеней жадібних…
я тебе виманив ночі скрижалями…
виморив ворога… вимарив снами я…
вимістив тугу словами незнаними…
ви
2019.06.25
06:55
В'яли лІта рясні спориші,
прохолодою дихала осінь.
Не жила у обіймах душі,
не плекала дощі сріблокосі.
Смутком очі тьмяніли колись,
прісні будні бродили, аж поки
пересічні шляхи не зійшлись
прохолодою дихала осінь.
Не жила у обіймах душі,
не плекала дощі сріблокосі.
Смутком очі тьмяніли колись,
прісні будні бродили, аж поки
пересічні шляхи не зійшлись
2019.06.25
06:41
Це не уява і не сон,
А прозвістилась правда гола, –
Два серця б’ються в унісон,
В одну єднаючи дві долі.
Тож менш “мене” й “мені” стає,
З недавніх пір, невипадково, –
Бо тільки “ми” одвічно є
Надійн
А прозвістилась правда гола, –
Два серця б’ються в унісон,
В одну єднаючи дві долі.
Тож менш “мене” й “мені” стає,
З недавніх пір, невипадково, –
Бо тільки “ми” одвічно є
Надійн
2019.06.25
06:41
Щиглик жив веселий в світі,
та попав в підступні сіті
якось днем похмурим влітку –
тож змінив свій гай на клітку.
В ній зернята і водичка,
навіть свіжа є травичка,
тільки замкнені дверцята
та попав в підступні сіті
якось днем похмурим влітку –
тож змінив свій гай на клітку.
В ній зернята і водичка,
навіть свіжа є травичка,
тільки замкнені дверцята
2019.06.24
23:45
У Княжому місті ліхтар ліхтарю
Солодить купелю фонтана.
Розгойдує літо вечірню зорю, —
Палац припасує на вбрання.
У Княжому місті моргає, як цвіт,
Колесам кармінна бруківка,
Коли під’їжджає
Солодить купелю фонтана.
Розгойдує літо вечірню зорю, —
Палац припасує на вбрання.
У Княжому місті моргає, як цвіт,
Колесам кармінна бруківка,
Коли під’їжджає
2019.06.24
23:44
У Жори відсутні дзеркальні нейрони,
бракує емпатії... Кілька емоцій:
від їжі вдоволення, злість, оборона.
Є аспідна латка на лівому оці.
Пірат-акробат, прибиральник у тирі.
"Тіп-топ"... Не зуміє худо
бракує емпатії... Кілька емоцій:
від їжі вдоволення, злість, оборона.
Є аспідна латка на лівому оці.
Пірат-акробат, прибиральник у тирі.
"Тіп-топ"... Не зуміє худо
2019.06.24
20:20
Я - вогнептах, дитина сонця,
Люблю цей світ, не вередун.
Та заздрий люд на кожнім кроці
Кричить озлоблено "Ату!".
Блукаю лезами Оккама,
Ступаючи в сліди старі.
А в спину посмішка лукава
Люблю цей світ, не вередун.
Та заздрий люд на кожнім кроці
Кричить озлоблено "Ату!".
Блукаю лезами Оккама,
Ступаючи в сліди старі.
А в спину посмішка лукава
2019.06.24
17:10
Захотілось неквапливо
Та, маскуючись найтихше,
Смакувати довго пиво
І писати дивні вірші.
Захотілося погнатись
До отого п’єдесталу
На якім подібних натиск
Тільки кращі зупиняли.
Та, маскуючись найтихше,
Смакувати довго пиво
І писати дивні вірші.
Захотілося погнатись
До отого п’єдесталу
На якім подібних натиск
Тільки кращі зупиняли.
2019.06.24
15:36
Від хмари до хмари - драбинки хитляві.
Залізла малеча на яблуньку, явір.
До зірки не так і далеко... та сонце
розбризкало чай... і пряде з волоконця...
Індигова кішка вмиває кошатко.
Кладе забувайло
Залізла малеча на яблуньку, явір.
До зірки не так і далеко... та сонце
розбризкало чай... і пряде з волоконця...
Індигова кішка вмиває кошатко.
Кладе забувайло
2019.06.24
11:36
Весна прийшла у наші села,
Корова гріється весела
І бик на вигоні гуля,
Спіймати хоче журавля.
Сидить ворона на сільмазі,
Неначе беркут на Кавказі,
Лежать пацята біля клубу
Корова гріється весела
І бик на вигоні гуля,
Спіймати хоче журавля.
Сидить ворона на сільмазі,
Неначе беркут на Кавказі,
Лежать пацята біля клубу
2019.06.24
10:26
Чого ж ятриться так душевна рана?
І серце невигойно все болить?
Зціли мене любовію, кохана,
Хай біль тяжкий ущухне хоч на мить.
Бо він от-от, здається, душу вийме,
На інший світ нещадно зажене.
Даруй
І серце невигойно все болить?
Зціли мене любовію, кохана,
Хай біль тяжкий ущухне хоч на мить.
Бо він от-от, здається, душу вийме,
На інший світ нещадно зажене.
Даруй
2019.06.24
09:27
На травичці біля річки
скачуть козенята –
після паші до водички
привела їх мати.
В лепесі, поміж рогозом
бавиться малеча,
за понтонним перевозом
скачуть козенята –
після паші до водички
привела їх мати.
В лепесі, поміж рогозом
бавиться малеча,
за понтонним перевозом
2019.06.24
07:42
Ты близко и за морем в одночасье.
Мне плохо без...Мне без тебя никак,
Любить тебя, какое это счастье,
мой ненаглядный, искренний чудак.
Мне свет не мил, когда тебя нет рядом,
терзает ревность и гнете
Мне плохо без...Мне без тебя никак,
Любить тебя, какое это счастье,
мой ненаглядный, искренний чудак.
Мне свет не мил, когда тебя нет рядом,
терзает ревность и гнете
2019.06.24
07:05
Матері відцвітають, як вишні.
Не успівши за нас порадіти.
Бережи їх, о Боже Всевишній!
Та моліться за матінку, діти.
Матері – відцвітають, як вишні.
У гармонії миру та злуки
Мати завжди чекає додому.
Не успівши за нас порадіти.
Бережи їх, о Боже Всевишній!
Та моліться за матінку, діти.
Матері – відцвітають, як вишні.
У гармонії миру та злуки
Мати завжди чекає додому.
2019.06.23
23:50
Дитя малює світ на площині -
Будинок, сонце, квіти і дерева,
Блакиті смужка неба угорі,
Внизу земля по-літньому зелена.
Увесь сюжет - у лінії прості,
Емоції - у кольори локальні,
Без пафосу, де помисл
Будинок, сонце, квіти і дерева,
Блакиті смужка неба угорі,
Внизу земля по-літньому зелена.
Увесь сюжет - у лінії прості,
Емоції - у кольори локальні,
Без пафосу, де помисл
2019.06.23
23:26
Гортало місто зшитки ліхтарів,
Дерев стрибали парасольки-тіні.
Десь наше сонце стомлений пиріг
Пило собі за ширмою мартіні.
Бриніла ніч, вростала у траву.
Кульбабам очі склеїла повидлом.
Йшли світл
Дерев стрибали парасольки-тіні.
Десь наше сонце стомлений пиріг
Пило собі за ширмою мартіні.
Бриніла ніч, вростала у траву.
Кульбабам очі склеїла повидлом.
Йшли світл
2019.06.23
20:13
Енергія Всесвіту у зв’язаному стані, з урахуванням гравітаційного дефекту мас дорівнює нулю. Та це й не секрет,- маса ядра атома завжди менша, ніж маса нейтронів та протонів, які в нього входять, оскі
2019.06.23
19:17
Пісні порозбирали на слова,
А притчі розтягли на афоризми,
І, на догоду раціоналізму,
Вичавлювали людяність з єства.
Раціональність точить, як іржа,
Усе людське руйнуючи поволі.
Зростають люди – пере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А притчі розтягли на афоризми,
І, на догоду раціоналізму,
Вичавлювали людяність з єства.
Раціональність точить, як іржа,
Усе людське руйнуючи поволі.
Зростають люди – пере
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2019.06.19
2019.06.14
2019.06.11
2019.06.08
2019.06.02
2019.05.27
2019.05.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Дігай Тетяна :
"Як від сотворіння світу пишуться вірші? Зі стану хаосу вловлюєш почування, випадковість, миттєвість, потім з’являються с..."
|
2010.05.02 |
Критика та Аналітика - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0839 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0839 seconds