ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Малєєва
2021.10.16 11:37
Він посміхнувся:
Seni istiyorum, canm,
Як зачарована піду я
За ним.

Kalbimde mavi bir iek
at
Білий прапор тріпоче

Тетяна Левицька
2021.10.16 10:22
П'ЯТИЙ ВІНОК


І (V)

Між нами веремії не було,
Не перейшла дорогу чорна кішка,
Не підгорів пиріг, в пательні – плов.

Микола Соболь
2021.10.16 06:48
Не введіть мене в оману
осені сльотливі дні,
ранок стелиться туманом
і сіріє у вікні.
Зроду, ніби сонця промінь
не торкався моїх щік.
Чуєте краплинок гомін?
Це прийшов сезон дощів.

Олександр Бобошко Заколотний
2021.10.15 17:58
Доторкайся до неба, допоки низьке.
(Хоч якусь перевагу дає листопад).
В цих краях не зустрінеш ні моря, ні скель;
ну а скіфсько-трипільське вже хтось розкопав.

Тож радій… ну принаймні, повітрю й дощу.
Що б ти ще цій непевній замовив порі?!
Тут хіб

Ігор Шоха
2021.10.15 13:23
Жила-була... але не знаю,
чи то жадоба, чи брехня
розворушили злобу дня,
коли доведена до краю
юрба уже не вибирає...
кого лупити навмання.

***

Тетяна Левицька
2021.10.15 13:08
ЧЕТВЕРТИЙ ВІНОК

БЕРЕГ СПОДІВАННЯ


І (lV)

Мені без тебе у печалі жити,

Іван Потьомкін
2021.10.15 12:36
Не два апостоли–юдеї,
Життя яких забрали за ідею,
Стоять передо мною нині,
А знавіснілий ворог України –
Петро, що став великим
На кістяках козацьких. Без ліку
Прорубував він ними «вікно в Європу»,
А Україні завдавав лиш клопіт.

Петро Скоропис
2021.10.15 10:58
Невеличкий дешевий отель у Вашингтоні.
Постояльці хроплять, не знімаючи на ніч
чорних окулярів, аби не бачити снів.
Портьє зі плечима важкоатлета
гортає книгу гостей, милуючись
нутрощами Троянського підтоптаного коня.

Шелестіння кизилового куща

Ольга Олеандра
2021.10.15 10:07
Ніч прийшла сьогодні дуже рано.
Височінь беззоряна. Німа.
Темно. Дуже темно. Невблаганно.
Де шукати світло? Крізь пітьма.

Місяцю, блукаючий десь поміж
Безлічі космічних віражів,
Де ти дівся, чом не йдеш на поміч?

Микола Соболь
2021.10.15 07:42
розмова з Наталкою Фурсою
Ще трішки ночі та й настане ранок.
Не виганяй непрошених думок.
А час ятрить твої душевні рани
і так ятрить, що аж Архангел змовк.
І миті ці не кращі, і не гірші.
Тече вода, всьому приходить строк.
Нові лягають на папері в

Олександр Сушко
2021.10.15 05:50
Велелюбність між поетів-ліриків - явище поширене і тому, як правило, не привертає до себе уваги вихованих читачів, оскільки й вони полюбляють амурні пригоди, не згірш поцілованих в лоби Господом-богом митців. Мій друг, наприклад, веде одночасно чотири л

Євген Федчук
2021.10.14 19:53
Вже сивий та досить міцний іще дід
Сидів на колоді великій під тином,
На сонці свою вигріваючи спину
Та сторожко все ж оглядаючи світ.
Обличчя і руки у шрамах страшних,
Мабуть, довелося в походах бувати.
Устиг за життя своє повоювати.
Та ран він зо

Тетяна Левицька
2021.10.14 18:26
ТРЕТІЙ ВІНОК
ЯБЛУКО СПОКУСИ

I (III)
Впади, коханий, сонцем на чоло,
І розбуди цілунком на світанні.
На вітах абрикосовий кулон
Повисне величезним запитанням.

Ярослав Чорногуз
2021.10.14 17:56
Дорогі колеги! Подонок і наклепник, кастрат літератури, засушений член спілки Олександр Сушко опублікував свій черговий пасквіль на мене, де поносить мою корону сонетів і протиставляє її короні Тетяни Левицької, хоч вона ще не вся опублікована. Тетяна Лев

Татьяна Квашенко
2021.10.14 17:31
Пронизанный светом осенний желтеющий парк
Дрожит, оголяясь, над бабьего лета секретом.
Ему в октябре так отчаянно хочется лета,
Под шорох листвы и воронье прощальное «кар-р!»

Ему желудей и людей различать не дано,
Но свет и тепло проникают деревьям

Сергій Губерначук
2021.10.14 14:54
Патріотизм у апоґеї.
Дружина шиє прапори
із залишків старих матерій.

Зшиває їх,
пере й прасує.
І Україні це пасує.

Тетяна Левицька
2021.10.14 10:17
ДРУГИЙ ВІНОК

БЕЗСОННЯ

І (ІІ)

Птахи кружляють вальси у блакиті,
Та вечір гасить сонце вусібіч.

Олена Побийголод
2021.10.14 07:46
Висоцький. «Стріли Робін Гуда»

Коли вода всесвітнього потопу
вернулась у таємне джерело,
із піни майже вщухлого потоку
на світ Кохання потайки прийшло -
і у повітрі розійшлось до строку,
а строку - сорок сороків було.

Віктор Кучерук
2021.10.14 07:35
Під покровом Святої Покрови
Помолюся за пам’ять отих
Убієнних за волю і мову
На вкраїнських теренах святих.
Уклонюсь Богородиці милій
За її доброту і любов, –
Щоби нас від біди боронила,
А Вкраїну ніхто не зборов.

Олександр Сушко
2021.10.14 07:25
Дякую за хорошу роботу у вигляді новоствореної корони сонетів. Глибоко, красиво. Відчувається, що писала жінка.Одразу впадає в око, що якість, техніка та образність не йдуть ні в яке порівняння з короною Ярослава Чорногуза. У тебе вийшов шикарний твір, а

Іван Потьомкін
2021.10.13 19:30
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій

Тетяна Левицька
2021.10.13 10:49
ПЕРШИЙ ВІНОК

КУРЛИЧУТЬ ВЕСНИ


І (I)

Розбилося зими холодне скло

Сергій Гупало
2021.10.13 10:36
Це остання утішна прогулянка наша. Пізнай
Чоловіка, що руку в кишені тримає… Грошва
Не виводиться в нього, і з ним ти пробудеш. Мана
Проковзнула між нами і правди схотіла. Зійшла

Несподівано зірка провиддя, зо-рян-ка. Сова
Прилетіла невтомно від

Віктор Кучерук
2021.10.13 06:51
Від обіцянок душу коробить,
Як від спеки нестерпної дах, –
Прогресує, неначе хвороба,
Безнадії незборної страх.
Сподіватися марно на поміч,
Коли друзі байдуже мовчать, –
Анікого в дверному проломі
Я не бачив уже літ зо п’ять.

Микола Соболь
2021.10.13 06:11
Без цукру чай прогірклий, як життя.
Іду вперед із долею ми квити,
просіє час невдачі через сито,
лишиться тільки істина і я,
і згоїни від пройдених шляхів.
Земні дороги жалості не мають,
мені б ще трішки постояти скраю,
послухати великий хор птахів

Володимир Бойко
2021.10.13 00:29
Мій сусіда – запеклий фантазер-авантюрист. Із отакенним стажем. За Союзу був навіть причислений до клану винахідників та раціоналізаторів. По Союзі опинився у лавах підприємців із дурнуватою репутацією. Але він досі радіє життю та тішиться своїми ідеями.

Анастасія Поліщук
2021.10.12 20:10
Хоч як би думки без перерви
Збиралися навколо тебе,
Про це якось важко, даремно
Писати. Навіщо вертепи
Водити в жовтневому листі,
Чекати звичайного дива...
Усе прозаїчно.
А сниться

Тетяна Левицька
2021.10.12 18:12
Це – вже друга корона сонетів в українській літературі саме на вічну тему після корони “Світло кохання” автора цих рядків. Є ще "Королівський вінок сонетів" Юрія Назаренка звучання громадянського та філософська корона сонетів Лілії Ніколаєнко "Вінець д

Володимир Замшанський
2021.10.12 17:47
Уставшее сердце в запавшей груди,
И мили по трассе, от солнца - на север.
Лети мое сердце, обратно лети,
Туда где свершило удар ты свой первый.
Чтоб воздух глотал не сухой как песок,
И душу омыл я весенней росою,
Сверши мое сердце последний бросок,

Адель Станіславська
2021.10.12 15:30
А в нас ще буде море...
Море щастя.
І тиші
в мерехтливості зірок...
Я буду в платті,
довгім білім платті.
Ти - в білім вбранні... Босими... Пісок
попід ногами,

Микола Соболь
2021.10.12 12:24
Затарабанив вітер в тулумбас:
«Пора міняти літні свої звички!»
На березі Дніпра осінній джаз
виконують дві молоді осички.
Куди там Армстронг, Еллінгтон чи Монк?
Так джазувати вміє тільки осінь.
Коли до нитки одяг твій промок,
а ти цього не відчуває

Віктор Кучерук
2021.10.12 08:27
Немає приводу для сварки,
Якщо я три останні дні
Сьорбаю поглядом із чарки
Відбиток стелі у вині.
І хоч мене вже цілий тиждень
Дратує твій речитатив, –
Я так почав любити ближніх,
Що ворогів собі нажив.

Дума Козак
2021.10.12 08:20
Сонним містом іду,
спочивають бульвари і парки…
Під ногами асфальт,
як пергамент далеких віків.
Промайну находу
у мелодій засніжену арку,
де замріяний альт
виринає із лона ріки…

Володимир Бойко
2021.10.12 00:31
Відлітання білих журавлів
Бачиться банальним на сьогодні,
Як і все, що вчора було модне,
Нині зазвичайне й поготів.

Під ногами корчиться земля,
Що наругу змушена терпіти,
Як із цим змиритися і жити

Ольга Олеандра
2021.10.11 19:54
Осінь знов вдягнулася у шати золотом розписаних тонів.
Гайда в парк листочками шуршати відбуваючих навздогін літу днів.
Милуватись ніжною красою, сонця теплі промені шукати,
Їм обличчя з шкірою блідою під привітний дотик підставляти.

В парку тиша, с

Дума Козак
2021.10.11 19:32
Буває – втомлений, убитий,
забутий Богом і людьми,
як у бенкет після чуми,
волаєш «Геть!» несамовито…
У відчаї, змарнілий весь,
ти повертаєшся додому,
клянеш буття свого судоми,
хоча живим лишився днесь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13

І Батюк
2021.10.08

Славко Кара
2021.09.30

Марія Артамонова
2021.09.11

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Алекс Міс
2021.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
Рецензії - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?