Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Деркач (2018)
Я ще є і муза не минає,
поки йде до осені весна.
Геніїв поезії немає.
Є лише поезія одна.


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Дальнє плавання
    До гавані далеко кораблю.
    Вітрило не біліє, а линяє,
  •   Не жалій
    Не зайве обійматися. Найшло –
    реалізуй веління свого серця.
  •   Серце не винне
    Ще є у нас і милі, і єдині,
    і так і має бути до кінця.
  •   Без комариного писку
    Мені байдужа манія еліти.
    Я сповідаюсь іншому кошу,
  •   Цезура про цезарів, ценз і цензуру
    Йдемо до мети чередою,
    а душі неначе чужі.
  •   Свічки пам'яті
    В печінку в’їлася Росія,
    її анексії, війна...
  •   Деміургія
    Холоди катують ніжне тіло?
    Ну, – і хто нам дохтур, далебі?
  •   Любителям гучної полеміки
    Сатирик гумориста укусив,
    оцінюючи поетичні вади
  •   Рейтингова хвороба
    Пишу я не поезію, а прозу,
    хоча бувають іноді свята,
  •   Пізнє про раннє
    Зів'яли мрії. Отже восени
    ще є надія маятись журою,
  •   Дві долі на вибір
    Щастя нам тільки-но сниться...
  •   Бубнове щастя
    Все іще щастя шукаю
    біля високого тину
  •   Неополова
    Видумує неологізми
    моя колега по перу
  •   Гіркий напій
    Моя береза опустила віти.
    І силует оголений зів'яв,
  •   Яблука і кислиці
    У Бога усі фаворити.
    Але пам’ятаймо, панове, –
  •   У барбоса плани Барбароса
    Барбос планує нищити ущент
    усе, що захишає Україну,
  •   Доленосні видіння
    Осінньою зливою ронять думки на папері
    зачаєні образи – обриси, абриси, тло
  •   Не зважаючи на...
    Немає того, що раніше
    було, минаючи поволі.
  •   Мандри подорожника
    Тихо, немов у могилі.
    Осінню ночі урочі.
  •   Заздравна поету-ловеласу
    На зорі не буди мене, люба.
    Уяви собі, поки я спав
  •   Автотренинг
    У мене родичі не йєті,
    та якось виживаю
  •   Дике поле
    І знову чути веремію степу,
    і при дорозі битій – чаєнят,
  •   Додому
    Сниться хата – недосяжна Мекка
    у моєму вирії-селі
  •   На лінії братання
    У нас одна історія.
    Ця істина правдива:
  •   Стовпотворіння
    Вампірами насичена Земля.
    Еліта світу закриває очі,
  •   Щось не так у небесах
              І
    Чи не тому Богові молились
  •   Курс на виживання
    Міняють люди землю і себе,
    її оази і своє обличчя,
  •   Дощовий сонет
    Іде і капле оп'янілий дощ,
    такий не по-осінньому потрібний,
  •   Осінь здалеку
    У небі мріє перша павутина.
    Луною лине гомін у поля.
  •   Утрачені перспективи
    Не так лякає небо крутія
    як, може, помогти йому бажає
  •   Самураї Кремля
    Підійшла Японія до краю.
    Закуріли їхні острови.
  •   Простенькі наративи
    Ой, радянські православні,
    вам лише відомо,
  •   До зір
                       І
    Ой зорі, зорі, як вас багато.
  •   Я и Вова
    На духу. Не солгу ни слова.
    Угораздило как-то во сне:
  •   Аля фініш
    Сідає літо у свої човни,
    відчалює, тай осінь доганяє.
  •   Секрет на двох
    У мене є один секрет на двох,
    та я його нікому не розкажу,
  •   Запитання PS
    Кому цілуєш очі уві сні
    і не літаєш феєю до мене,
  •   Пора до пари
    Які багаті ниви і гаї
    весною, літом, осінню, зимою...
  •   На рубежі пережитого
    Щемлять серця і душі ще болять
    за втраченими юними літами.
  •   Ребро Адама
    Немає друга істинного, свого,
    душа якого – на семи вітрах,
  •   Пробудження
    Біжить весела колія
    по битій польовій дорозі.
  •   Вертикаль по-нашому
    На ноті ре фальцет Аля-Висоцький
    зривається і фальш-акорд бере.
  •   Модератори мародерства
    Жерці ефіру – наші візаві
    новинами дивують нас немало,
  •   Небесна благодать
    Малює вітер небо, білі тучі,
    а серед ночі – місяць угорі,
  •   Тюрма і добріі люди
    Не орками населена тюрма,
    але і це не додає їй честі.
  •   Нестагдарт 4×7
    Осоловілим є такі поради:
    допоки гонор спати не дає,
  •   На віки і навіки
    Надіється іще кіношний брат,
    що там, де Ойкумена неподільна,
  •   Іпохондрія
    Не цікаво у цьому кіно,
    де весну переписує літо
  •   На караул
    І на душі – тепло,
    і в серці гармонійно.
  •   У форматі десять на десять
    Охоплюю душею    цілий світ
    і   подумки    рушаю   у   політ
  •   На всіх рівнях
    І
    Живуть же люди! Ні тобі безсмертя,
  •   Епітафії дружбі
                  І
    Ось епітафія-автограф:
  •   Генезис антропології
    Любі друзі, люди-небораки,
    не ховайте у собі добро.
  •   З передової армагеддону
    Нема за що сусіду полюбити,
    нема чого коритися орді.
  •   За обріями вічності
    І слово, і діло об’єднує суть,
    якою душа веселиться.
  •   Прощання з воїном
    Не заживають наші рани.
    Летять у небі журавлі,
  •   Шайка-лійка
    Кажуть люди, що у світі жити –
    це тобі не поле перейти.
  •   Громадяни, послухайте мене...
    Я на пароплаві «Фрідріх Енгельс».
    І снує думок суцільна єресь, -
  •   Бажання слави
    Коли, наповнений солодкою любов’ю,
    Схиляв я голову свою перед тобою,
  •   * * *
    Я інший, я не Байрон, ні.
    Я невідомий як обранець,
  •   Вітрила часу
    Мандрівочкою пахне уночі.
    У серці оселилася тривога.
  •   Підступність
    Коли на слово сказане твоє
    Твій друг байдуже дивиться крізь тебе,
  •   Вільхова сережка
    Чи впаде в долоні
         із вільхи сережка пухната,
  •   Незрозумілим поетам
    Я завжди біло заздрю тим,
    хто пише так, як захотіли,
  •   Дорога до ближнього
    Перегортаю Біблії сувій
    чи сури, чи мотиви Гайявати
  •   Пугалу городньому
    Куди кому, а ратаю – до краю...
    Виполюю у полі лободу.
  •   Утрачений рай
    Що проминає, того вже немає.
    Отак і нас не буде, як мине
  •   Нікудишня філософія
    Навіяне літами запитання
    яке собі, буває, задаю
  •   До неї
    Повертаю до себе, додому,
    на забуті круги нічиї.
  •   Дзвінок
    Яка то у житті значна подія -
    отримати негаданий дзвінок,
  •   Плутанина часу
    Сон дорогого коштує, коли
    являєшся такою ж молодою,
  •   До Музи
    Де ти, Музо, сонечко моє,
    неминуче у труді і поті,
  •   Баламут
    Я сьогодні такий як є.
    Обіцяю собі побути
  •   На хвилі міграції
    У пересічної людини
    нема ніякої вини,
  •   Зозулясті півники
    Свої поети і поетки
    всі як один – нівроку.
  •   Сонячні ямби
    Ярило б’є у тулумбас.
    Весна - ось-ось і засіяє.
  •   Співоче кредо українця
    І уві сні, і наяву
    моя душа в полоні плоті.
  •   Наративи одкровення
    Я не видумую, пишу,
    допоки є іще чорнило.
  •   Фауст і Мефістофель
    Слова, слова... Яка то сила
    тобою має володіти,
  •   Відчуй мою любов
    Коли твоє лице шмагає дощ,
    А ти блукаєш у пустелі площ,
  •   Строга дієта
    Чотири дні п’ємо одну рабусту,
    і п’ять – їмо салати із капусти,
  •   Деркач
    Ще десь блукають Ельмові вогні,
    і шерхнуть очерети у болоті,
  •   Березневий шум
    Знову мадригали, і сонети,
    і завуальовані пісні
  •   Весна взимку
    Біла заметіль -
    на зимові шати.
  •   Відгомін пам’яті
    Повертаю на биті путі,
    по яких я іти не боюся.
  •   Присяга матусі
    Поки несповідимі путі,
    по яких я ходити боюся,
  •   Мій край
    У краю червоної калини –
    із води й роси,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки