ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля - всього живого човник
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
* * *
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
* 137 *
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Не клич мене
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
* * *
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Свої - чужі
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
* 135 *
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші / Переклади

 Инший міраж

Вільний переклад
на мову

графомана

Хочу талії і пієтету,
а не поту рядна і коша.
Ой, немає уваги поету –
вицугикують, наче лоша.

На слона нападає моська.
Рве сідниці ослиці рак.
І не чує душа матроська,
що за не..? умира..? Спартак.

Пилюгою укрита сажа.
На коліні Ера́то – жук!
На віго́ні моя поклажа –
пера віяла бережу.

05/19

Майя Залізняк

Міраж

Хочу ліній нейтралітету -
а не чварних рядна, ковша.
Ой, не солодко тут поету...
Вигуцикує тлю лоша.

Край слона знов халепна моська.
Рве скиндячки ослиці грак.
Тиша вколо своя... матроська...
Десь бої... помира Спартак.

Пилюгу літерати важать.
На сап'янцях Евтерпи жук.
На верблюді моя поклажа.
Пера, віяла стережу.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-05-29 08:23:05
Переглядів сторінки твору 3298
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.183 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.197 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.029
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 16:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 10:08:05 ]

це перекрут..... задля глянь, Майє, на Деркача......
мету побіля тебе на ПМ, а ти не дивишся...
Вчора вірш, де юнацька любов, прокоментувала. Моя мама снить школярем Валерієм і досі...
Вам те видалося фантазією.

СКИНДЯ́ЧКА, и, жін., розм. Стрічка, якою пов'язують голову. — Я пов'яжу на голову червону скиндячку і коси покладу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 54); Доброго намиста достала [дівчина] з торбини.., стрічок, скиндячок по три аршини — зеленої й червоної (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 256); Мерехтіли постаті селян у чистеньких білих сорочках і дівчат у червоних спідницях зі скиндячками на головах (Іван Франко, IV, 1950, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 265.Коментарі (0)

скиндячки у моєму тексті - це стрічки



сідниці не поряд...... ну для вас неважливо. Творили полотно - і на башті майорить.
Кожному свої висоти і читачі.

там у суперактивного автора ПМ промайнув станик-плісе.
Перепишіть і той віршик про кохання. Думаю, він з радістю сприйме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-30 21:35:27 ]
Звісно, що не переспів.
Ви жартуєте і я також, бо переспівувати немає чого. Якщо хтось запудрює мозок читачеві, то не гріх показати, як це робиться, коли, наприклад, «вишукані» метафори не пов’язані між собою ніяким змістом, а деталі, чіпляються наобум як бантики ослиці.
Ні фабули, ні сюжету – одні трюїзми і кімвали.
Але
«Живіть у непохитній вірі,
Що зрозуміють вас колись...»
Ви знаєте, хто це сказав.
Щасливого плавання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-30 21:55:01 ]
Пане Деркачу, не переймайтеся, запевнюю, це взаємне: я вашого не читаю, не зацікавлена ним, а мережити ніхто не заборонить... Ви моє оминали б...
але ж кортить вам згадувати мене, коментувати, про свою присутність нагадувати. Що ж за дивоглядне намагання мене навернути у власну віршівничу цитадель?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-31 07:16:08 ]
Впльмишановна пані Майє, а з ким із метрів тут іще можна незлобиво погарикатись?
Ми ж розуміємо, що справжньому майстру-гуру, впевненому у ссвоїх трудах і настановах, ніяка критика не зашкодить. Крім того, укрощєніє строптівих – це по моїй частині. Звісно, в межах толерантності. Ось наприклад, як би Ви відреагували на звертання, згідно нових правил правопису – пані Залізнячко?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-31 08:56:39 ]
То укрощайте инших, менш яскравих, звичайніших...не гайте часу на Залізняківну.
Перегляньте список авторів. Поле нежате.......
На ПМ критики мізер, з авторами новоприбулими працюйте. Свою скелю лупайте.
А пані - сформована, незлобива, але самодостатня, не потребує тлумачення своїх поезій таким клонованим автором.
Упівголоса сказала - та й пішла барханами реалій......

***

Їм на двері - вони у вікна.
"...ось дивися, тобі - ізнов...
Римував я пікап і піксель...".
Факля тліє... читай - любов.

Ох, настійливі авториська,
не лишають мене на муз.
Розглядала здаля і зблизька,
каже старший: "Отут я - туз...".

Хоче взяти мене у коло,
танцювати гопак і жок.
Відбивалась шалено, кволо,
розкришила там пиріжок.

Позмітає цікаве віник -
та зрадіє: були сліди.
Поховалися у кабіни
ті, що вкрали мішок слюди.

2019




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-29 11:33:28 ]
Гарно, друже. Сміявся від душ. Зараз і я дам куті меду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 11:42:46 ]
Ваша кутя, Сашко Сушко...несмачна і ніхто її не їсть.
Кутуляє... якась бабця на ФБ. Пегасик ірже на припоні...на попоні жабка.

а я ось богиня Весни - молода і в пієтеті... із лелітками........
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2389337907794033&set=a.136243329770180&type=3&theater




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 11:47:28 ]
Хлочаки Пм...... даруйте, не маю часу зазирати на ваші кекси... делікатеси. Тож самі тут чаркуйтеся, теми кон'юнктурні розігруйте. Я поспішаю на лайнер, туди, де ні пилюги, ні кошів, ні жуків колорадських.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-31 07:22:24 ]
Дякую, боюсь захворіти якою-небудь кардією:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-29 11:48:57 ]
На верблюді словесна поклажа,
На копиті засохлий кізяк.
Ґандж побачу - усім зауважу,
А у мене, звиняйте,- ніззя.

Підминаю ліричну амебу,
І сатирик-невдаха поліг.
Епігони зомлілу Евтерпу
Прип'яли до скрижалів моїх.

В ліф ввібгали строптиву Ерато,
Решту муз - у кишеню гуртом.
Ось тепер я - богиня Таланту!
Пахне вічністю кожен рядок!

Думи генійки всріблюють аркуш,
Стиль достойний - помпезний ампір.
...Рак ослиці вчепився у м'якуш,
Йди хутенько, його відчепи.

29.05.2019 р.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-30 21:41:03 ]
За популяризацію шедевру треба було б якось могорич витребувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-30 22:07:37 ]
...як банально.......
так і уявляються могоричі... сивуха... часничина і ..........пітні руки з аркушами.
Пане Деркачу, замовте (витребувати не зможете) нарешті зібрання творів та пориньте у мої поезії.
Агітки ваші закиньте в нішу...
Треба ж і Вам на схилі літ посмакувати плодами екзотичними, виколиханими.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 12:03:05 ]
Сушко, три рядки осилила......тхне ваш "всріблений" корж кізяччям. Вода нині дорога, та душ Шарко десь прийміть........
Прочитайте поезії воїна Бориса Гуменюка, доробок з війни привезено і видано.
Як не стрибай у сільському капелюсі і сірих штанях........до генійки, княгині вам не дострибнути, а на поприщах батальних щось могли б звоювати...
Шануйтеся. Я вже на палубі, вийшла у море.
А ви телесиків на березі споглядайте.
............без коментарів.
Адью.