ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур

хома дідим
2026.07.25 10:16
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Терен (2018) / Вірші / Переклади

 Инший міраж

Вільний переклад
на мову

графомана

Хочу талії і пієтету,
а не поту рядна і коша.
Ой, немає уваги поету –
вицугикують, наче лоша.

На слона нападає моська.
Рве сідниці ослиці рак.
І не чує душа матроська,
що за не..? умира..? Спартак.

Пилюгою укрита сажа.
На коліні Ера́то – жук!
На віго́ні моя поклажа –
пера віяла бережу.

05/19

Майя Залізняк

Міраж

Хочу ліній нейтралітету -
а не чварних рядна, ковша.
Ой, не солодко тут поету...
Вигуцикує тлю лоша.

Край слона знов халепна моська.
Рве скиндячки ослиці грак.
Тиша вколо своя... матроська...
Десь бої... помира Спартак.

Пилюгу літерати важать.
На сап'янцях Евтерпи жук.
На верблюді моя поклажа.
Пера, віяла стережу.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-29 08:23:05
Переглядів сторінки твору 3314
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.183 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.197 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.029
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 16:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 10:08:05 ]

це перекрут..... задля глянь, Майє, на Деркача......
мету побіля тебе на ПМ, а ти не дивишся...
Вчора вірш, де юнацька любов, прокоментувала. Моя мама снить школярем Валерієм і досі...
Вам те видалося фантазією.

СКИНДЯ́ЧКА, и, жін., розм. Стрічка, якою пов'язують голову. — Я пов'яжу на голову червону скиндячку і коси покладу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 54); Доброго намиста достала [дівчина] з торбини.., стрічок, скиндячок по три аршини — зеленої й червоної (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 256); Мерехтіли постаті селян у чистеньких білих сорочках і дівчат у червоних спідницях зі скиндячками на головах (Іван Франко, IV, 1950, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 265.Коментарі (0)

скиндячки у моєму тексті - це стрічки



сідниці не поряд...... ну для вас неважливо. Творили полотно - і на башті майорить.
Кожному свої висоти і читачі.

там у суперактивного автора ПМ промайнув станик-плісе.
Перепишіть і той віршик про кохання. Думаю, він з радістю сприйме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-30 21:35:27 ]
Звісно, що не переспів.
Ви жартуєте і я також, бо переспівувати немає чого. Якщо хтось запудрює мозок читачеві, то не гріх показати, як це робиться, коли, наприклад, «вишукані» метафори не пов’язані між собою ніяким змістом, а деталі, чіпляються наобум як бантики ослиці.
Ні фабули, ні сюжету – одні трюїзми і кімвали.
Але
«Живіть у непохитній вірі,
Що зрозуміють вас колись...»
Ви знаєте, хто це сказав.
Щасливого плавання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-30 21:55:01 ]
Пане Деркачу, не переймайтеся, запевнюю, це взаємне: я вашого не читаю, не зацікавлена ним, а мережити ніхто не заборонить... Ви моє оминали б...
але ж кортить вам згадувати мене, коментувати, про свою присутність нагадувати. Що ж за дивоглядне намагання мене навернути у власну віршівничу цитадель?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-31 07:16:08 ]
Впльмишановна пані Майє, а з ким із метрів тут іще можна незлобиво погарикатись?
Ми ж розуміємо, що справжньому майстру-гуру, впевненому у ссвоїх трудах і настановах, ніяка критика не зашкодить. Крім того, укрощєніє строптівих – це по моїй частині. Звісно, в межах толерантності. Ось наприклад, як би Ви відреагували на звертання, згідно нових правил правопису – пані Залізнячко?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-31 08:56:39 ]
То укрощайте инших, менш яскравих, звичайніших...не гайте часу на Залізняківну.
Перегляньте список авторів. Поле нежате.......
На ПМ критики мізер, з авторами новоприбулими працюйте. Свою скелю лупайте.
А пані - сформована, незлобива, але самодостатня, не потребує тлумачення своїх поезій таким клонованим автором.
Упівголоса сказала - та й пішла барханами реалій......

***

Їм на двері - вони у вікна.
"...ось дивися, тобі - ізнов...
Римував я пікап і піксель...".
Факля тліє... читай - любов.

Ох, настійливі авториська,
не лишають мене на муз.
Розглядала здаля і зблизька,
каже старший: "Отут я - туз...".

Хоче взяти мене у коло,
танцювати гопак і жок.
Відбивалась шалено, кволо,
розкришила там пиріжок.

Позмітає цікаве віник -
та зрадіє: були сліди.
Поховалися у кабіни
ті, що вкрали мішок слюди.

2019




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-29 11:33:28 ]
Гарно, друже. Сміявся від душ. Зараз і я дам куті меду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 11:42:46 ]
Ваша кутя, Сашко Сушко...несмачна і ніхто її не їсть.
Кутуляє... якась бабця на ФБ. Пегасик ірже на припоні...на попоні жабка.

а я ось богиня Весни - молода і в пієтеті... із лелітками........
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2389337907794033&set=a.136243329770180&type=3&theater




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 11:47:28 ]
Хлочаки Пм...... даруйте, не маю часу зазирати на ваші кекси... делікатеси. Тож самі тут чаркуйтеся, теми кон'юнктурні розігруйте. Я поспішаю на лайнер, туди, де ні пилюги, ні кошів, ні жуків колорадських.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-31 07:22:24 ]
Дякую, боюсь захворіти якою-небудь кардією:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-29 11:48:57 ]
На верблюді словесна поклажа,
На копиті засохлий кізяк.
Ґандж побачу - усім зауважу,
А у мене, звиняйте,- ніззя.

Підминаю ліричну амебу,
І сатирик-невдаха поліг.
Епігони зомлілу Евтерпу
Прип'яли до скрижалів моїх.

В ліф ввібгали строптиву Ерато,
Решту муз - у кишеню гуртом.
Ось тепер я - богиня Таланту!
Пахне вічністю кожен рядок!

Думи генійки всріблюють аркуш,
Стиль достойний - помпезний ампір.
...Рак ослиці вчепився у м'якуш,
Йди хутенько, його відчепи.

29.05.2019 р.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2019-05-30 21:41:03 ]
За популяризацію шедевру треба було б якось могорич витребувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-30 22:07:37 ]
...як банально.......
так і уявляються могоричі... сивуха... часничина і ..........пітні руки з аркушами.
Пане Деркачу, замовте (витребувати не зможете) нарешті зібрання творів та пориньте у мої поезії.
Агітки ваші закиньте в нішу...
Треба ж і Вам на схилі літ посмакувати плодами екзотичними, виколиханими.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-29 12:03:05 ]
Сушко, три рядки осилила......тхне ваш "всріблений" корж кізяччям. Вода нині дорога, та душ Шарко десь прийміть........
Прочитайте поезії воїна Бориса Гуменюка, доробок з війни привезено і видано.
Як не стрибай у сільському капелюсі і сірих штанях........до генійки, княгині вам не дострибнути, а на поприщах батальних щось могли б звоювати...
Шануйтеся. Я вже на палубі, вийшла у море.
А ви телесиків на березі споглядайте.
............без коментарів.
Адью.