ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Павленок / Вірші / Майже колишній

 Весна
Позбутися журби, як зайвих кілограмів,
Вдягнути легкий шарф з відтінками весни,
Ділитися теплом (так ніби це востаннє),
І ніжитись у сяйві, що з неба струменить.

Спиняти погляд твій і мружитись на сонці,
Ліниво відпивати гарячого вина...
І сонячного зайчика на малюка долоньці
Побачити й почути
Твій голос:
«Вже весна...»

14.03.2007




Найвища оцінка Василь Роман 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Світлана Лавренчук 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-14 22:04:30
Переглядів сторінки твору 8896
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.619 / 5.38  (4.739 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.691 / 5.5  (4.620 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.09.14 18:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:06:06 ]
Хороше бажання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:07:51 ]
я би навіть сказала пропозиція:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:09:48 ]
Навіть так? А в мене бажання виникло:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 22:14:01 ]
Ділитися теплом (так ніби це востаннє),
І сонно-ніжним сяйвом, що з неба струменить... -
А таки дійсно хочеться поділитися з друзями тим теплом і почуттями! І ловити прудких сонячних зайчиків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:18:14 ]
одне слово - весна:) дякую за відгуки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:21:54 ]
Гарний віршик і світлий, Іринко!
Ось малесенькі ремарочки:
***
Новаторський образ позбування журби.
То напевно добре потрібно попотіти і не один раз і не... :-)
***
"Ділитися теплом (так ніби це востаннє),
І сонно-ніжним сяйвом, що з неба струменить." - "ділитися теплом" - це клас, але "сявом" навіщо - воно і так на всіх розсвічене :-)
***
"Спиняти погляд твій і мружитись на сонці," - гарно, як кіця
***
Ну вопшем файно... аж захотілось бути тим малюком....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:31:12 ]
Юрко, хіба Вам не відомо, що фізичні вправи покращують настрій? ;-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:35:52 ]
Відомо, особливо коли ці вправи переходять вліви... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:38:25 ]
ох, Лазірко:) ну лана... сяйво справді розсвічене на усіх. Але слово "ділитися" в даному випадку вжито у значенні "бути разом в певному місці = разом спостерігати = ділитися емоцією". Співпереживати щось:)

дякую за коментарчик:)

Світланко, як захотілося - то варто вийти посидіти десь у відкритому кафе, потягуючи глінтвейн:) Бо ж у Луцьку - теж весна;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:59:45 ]
Весна, Іриночко, і я тому так рада :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 00:18:01 ]
Юра, змінила строчку про сяйво:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 00:25:40 ]
Вийшло класно, але один склад лишній в тому рядку!
Юрко вже тю-тю на Воркутю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 10:56:09 ]
Позбуваюсь журби й заразом ваги -
Пива смак десь вита далеко...
Відчуваю те сяйво, що з небес СТРУМЕНИТЬ
і в весну понесли лелеки...

У Ханої також ще поки що весна,
Через пару днів наступає літо...
Не лінись - налий ти в фужер вина,
і відпий за тих за кого не одпито...

З далеким привітом,
ВР


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 12:01:47 ]
Вітання, Іро.
Чудовий весняно-сімейно-тепло-оптимістичний вірш.
Про зиму , певно, так не написати...
Мо` тільки замінити "Ліниво..." на "Поволі..."? А так - чудово :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 13:05:29 ]
Так легко стало! Дякую! Молодчинка, Іринко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 13:12:47 ]
Вірш направду дуже весняний, і вдалий. Як на мене, випадає два слова: "кілограмів" - якось надто твердо, як на цей вірш загалом; і "долоньці" - надто м'яко. А так - супер. Вітаю з весною, а ще, вітання від Вашого друга!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 14:53:07 ]
Тепер усе на місцях. Як на мене, більше нічого міняти не тра... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:04:24 ]
Миросю, дякую - і самій стало легко:) от тільки не виходить в мене "не в любовній ліриці" :) хто чим дише, той те й пише, так скзть...:)

пане Олесю, щодо кілограмів... то увесь вірш придумався, коли в голову саме ця строчка прийшла: про журбу, як зайві кілограми... :) знаєте, це ж така відома жіноча забава - дієти-дієти:) Схуднути - рецепт від усього. Така ілюзія контролю над власним життям: мовляв, контролюю тіло - контролюю все інше. логічне питання: якщо кілограмів позбутися легко - то чому ж журби - складно??? Трохи зусиль - і - як і кілограми - вона зникає:)))

Ще раз усіх з весною:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 22:53:17 ]
...а я не помітила полови ни коментарів!!! чи вони з"явилися якось усередині!...

Васю, супер, що ти з"явився - бо засмоктали тебе Ханойські рудники;))) паліндром - теж супер (але то я напишу під твоїм віршем:))

Серже, приємно отримати від Вас коментар. ...поволі ... так, можливо:)

дякую усім:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 09:03:21 ]
пане Олесю, а від якого друга мені вітання? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:38:17 ]
Дякую, Ірино. Мені особливо приємно прочитати Ваш відгук. Ціную Вашу творчість. Цікаво пишете, вимальовуючи багатоаспектинй погляд на навколишній світ. Гарно: "Ділитися теплом (так ніби це востаннє), І ніжитись у сяйві, що з неба струменить". Світла Вам і того бажаного небесного сяйва!