ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию вену
і дозволила спити безсме

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Чайки
Кричали чайки, наче ті коти,
І билися за вкрадену рибину,
Стовбурчили загривки та хвости,
І клацали дзьобами безупину.

Не помічали в приступах жаги
Затоптану, скалічену чайчину.
Стирчала кістка в неї із ноги,
Бо посестри зламали їй коліно.

Коли ж її затихнув голосок
Й рибина щезла у чиємусь роті,
Прийшла пора упасти на пісок
Й її шматкам розтерзаної плоті.

Птахи злетіли важко в небеса
Мені крильми махнувши на прощання,
Пропали десь гармонія й краса
Під супровід взаємопожирання.

Зненавидів я чайок. Незлюбив.
Сталеві очі, жадібні до крові,
Виповнюють мене відраза й гнів,
Що в них немає справжньої любові.

Холодна ж бо у лютості краса,
Байдужа і до болю оніміла.
Нехай летять собі під небеса,
Поміж вітрами точать свої крила.

лютий 2017 р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-25 07:37:12
Переглядів сторінки твору 5988
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.07.27 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 07:56:54 ]
І чому ти помічаєш тільки гидоту навколо? Життя ж складається не тільки з чорного? Аби в пику комусь? О це ми уміємо - обурюватись і бунтувати де треба й не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:48:09 ]
Спостережливість - не ганж. Я не зариваю голову в пісок аби не бачити негараздів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 21:35:07 ]
А хто зариває? Той, хто зариває, дорогий мій, не бачить нічого!!! А той, хто бачить погане, міг би навчитися поряд з поганим помічати і хороше. Так, спостережливість - хороша риса, якщо вона всебічна, а не однобока!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 09:51:36 ]
Жаска життєва картина.
Жила біля моря 5 років, не знала, що чайки такі...
та й люди бувають такими ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:44:36 ]
Відпочивав свого часу біля Форосу. Прямо біля моря і спав. Щоранку, як по годиннику, чайки зліталися на берег і починалася битва за об'їдки, які вони знаходили на пляжі. До речі, нявчать вони тільки уранці. А потім усю добу квилять. Це не жарт, це-системне спостереження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 11:11:23 ]
На жаль, є така гидота, яку не помітити неможливо...
Зримо і майстерно описали. Бррр...

Тільки у мене виникло мимовільне запитання до ЛГ - як він міг так спокійно і холодно за цим усім спостерігати? І це трохи шокує...
Може, можна було ще врятувати калічку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:51:18 ]
Не можна. Миттєве роздирання. І якби мене це не зачепило, то цього вірша я б не написав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-04-26 10:02:10 ]
Аааа... Їх багато було? Пригадала собі фільм жахів "Птахи". Це справді, страшно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-25 12:39:32 ]
"Й у море полилась кривава піна" - по часу краще було б "проливалась", придивiться, будь ласка. Хоча тут, можливо, знову "у рыб нет зуб", бо пiна не зовсiм проливаэться)
"Своєї подруги затоптану дитину" - два лишнiх склади
Подобаэться, що теми зачiпаэте рiзнi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:38:59 ]
Ви праві. Твір недосколалий і болючий як саме життя. Неточності на папері виправити можна. А от у житті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-25 16:41:38 ]
i у життi бажано виправляти, те, що можливо ще виправити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:49:40 ]
Будемо виправлятися, мій генерале!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-25 16:55:32 ]
Обiймаю!
Ви досить плiдний автор i шкода буде, якщо за новими творами давнiшнi залишаться невиправленими, тому й вiдразу кажу, як щось муляэ око. Радiю, що Ви спокiйно ставитесь до думки iнших авторiв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:47:31 ]
У Форосі я була не раз. Там живе моя кума...
Я мешкала у Гаспрі. Згадалося...все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:51:49 ]
А я тоді був у Парковому. 24 доби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:53:12 ]
А я 1988-2003 роки жила там.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 16:53:35 ]
ой...1988-1993...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 18:06:33 ]
Мабуть, хороші спогади залишилися. Хоча жити у ті часи було зовсім скрутно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-25 21:36:42 ]
Сашо, з Вашого дозволу:
"Стовбурчили загривки..." - у чайок вони є?
"Коли ж затихнув трупа голосок" - трупи зазвичай безголосі, чи тут якийсь особливий?
"Й рибина щезла у чиємусь роті,
Прийшла пора упасти на пісок
Її шматкам розтерзаної плоті" - це Ви про рибину? Але ж вона "щезла у чиємусь ротi", то звідки шматки?
Не давайте мені можливості прискіпуватися до подібних речей))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 22:14:05 ]
Будемо працювати, мій генерале! Головну суть ви вловили: вірш вказує на те, що краса не завжди відповідає внутрішній сутності речей. Очі, як правило, обманюють. А дехто намагається до такого не докопуватися. Аби файно виглядало. Око милувало. А що всередини - байдуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-25 22:30:38 ]
"Головну суть" я вловила давно. Андрій Мирохович, вірніше, навчив цьому, показав на моїх же віршах. Відтоді і докопуюсь, і в себе і у інщих)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 22:17:59 ]
Загривки є. Як у курки. Спробуйте несушку прогнати з яйця - пір'я на загривку одразу стає дибки. Очі наливаються кров'ю. І звуки геть не схожі на кудкудахкання. Скоріше на японський бойовий клич самурая.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-25 22:25:17 ]
Ех... Вчи-вчи, одні двійки(((

"ЗАГРИ́ВОК, чол.
1. Задня частина шиї у тварини."

"ТВАРИ́НА, жін.
1. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини"

Можете понизити у званні(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-25 22:28:07 ]
Птахи - теж тварини. Не рослини. То в чому проблема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-25 22:41:52 ]
Ну та ж написала, що перевірила Вашу правоту по академічному тлумачному, тому й кажу, що двієчник не гідний бути генералом)