не примазуйтеся)

та я не деру носа.

бо це не до вас був коментар & не до вашого тексту також

просто прошу.

але і не на вашій сторінці. тому ваше доставання саме до мого коменту є, як мінімум, неґречним.

тільки те, що вас не цікавить моя особистість настільки
що -хоча я вам анічого ще не зробив і ніяк не намагався-
ви мене тупо забанили, а отже вже проявили немотивовану агресію

мені не до вподоби, що той, хто виявляє до мене ворожість
чіпляється до моїх коментарів, які його не стосуються

так зрозуміліше?

щодо вашої думки у відповідь на перший мій коментар,
котрий вас особисто не мав би стосуватися,
але вочевидь, якось вам не сподобався, не знаю, чого

то моя думка є виваженою і ґрунтується на різному досвіді
і не лише моєму власному
ваша ж думка, натомість, видається спонтанною
і на мій погляд, дещо пласкою, пародійною

отже, є спроба зайнятися ’пристосуванням зверху’
вивищитися без всяких на теє підстав,
за чужий рахунок.

от не люблю такого

а щодо підтримки О. Сушка, який вас тупо тролив -

я дедалі більше розумію його мотиви
у світлі вашої поведінки, Юрію

мене не було під час тієї вашої із О. Сушком суперечки
якщо чесно, я і досі не в курсі, та й байдуже до того
то є ваші з ним справи


нмд, є певні традиційні червоні лінії
якщо вже, прикладом, я когось там баню,
то не для того, аби його коментувати

якось це надто зухвало, як на мене

просто не влізайте в мої коментарі, а так все що вам заманеться
для мене це не формалізм, а скоріше, етикет

всього найліпшого.

щодо хибності й безглуздості в ляпанні вас точно не переплюнеш
навіть не змагатимуся...

а щодо того, де мені сидіти, а де стояти,
вже якось зорієнтуюся без ваших це-у

та навзаєм

Юр, ну шо за цирк?
А то мені вже хочеться відповісти в стилі Бунші: "Вам, царям, за вредность молоко бесплатно надо давать!"

О, Юро! Я б з великою радістю вкохала б кожного царя книгою Януша Корчака "Як любити дитину". По голові. Для початку)

Вочевидь, вівісекторів до людей підпускати не можна. Не тільки до дітей. Будемо вважати це ідейним розходженням і припинимо на цьому розмову.

Всі вірші є молитвами? Чи певні?

СоМі, я б не проти на "ти" - без брудершафту))

на ти запросто)

не всі, Ларисо
так і не кожен вірш є поезією
бувають всякі речі
часто-густо трапляються штуки
що приблизно можна кваліфікувати,
як ’версифікаційні екзерциси’

але сама думка щодо молитви дуже давня

не вподобав я ідею щодо віршів як відповіді
на молитви
винятково тому, що вона може прозвучати і слушно -
в дечому
але й пішло, так само - а якщо вже є трохи кривизни
чи якби - наявність бодай мікротріщинки -
вже це не ідеально ніяк, спірно, може, але не те


сподіваюся, цей врешті, якийсь змістовний відгук
не перейде у черговий раунд безрадісних буксувань на місці

я ж просто хочу врешті решт донести власну думку
та й все.

О, я не стерпів! Як це без брудершафту?!
Лізе в підвал за бочонком віна
і наливає,
налиає на трьох!)))

Юрко знову вліз!)))
Пішов шукати четвертий келих!

)))!

можна, ясно, поговорити і про Ґрааль...


іноді таке, як наче би і стосовно алегорії,
суттю й змістом котрої переважно є сама ж алегорія

і з поезією

а іноді ні

принаймні, про молитву кожен може собі щось уявити,
більш-менш осяжно

Поки чоловіки чубляться, звернуся за допомогою до притомної дівчини)
Скажіть, будь ласка, ось це "світлом ітимеш, доки втома не приведе в рідні долоні" не спровокувало думку, що світло зникає після потрапляння до рідних долонь? Це я аж сьогодні помітила і думаю, чи так є насправді, чи я помиляюсь і треба кінцівку змінити на щось більш однозначне.

аж ніяк, все струнко і вивершено)

Не зовсім, Сашо.
Сповідь - це те, що після, а тут назва говорить про інше.

Це добре, коли рядки замислюють.
Коли людина буде знати, що з нею станеться, як вона піде на спочинок, тоді й буде чітка відповідь.
Гадаю, що рідні долоні ніколи не загасять світло. Якщо вони рідні.