При такому розкладі тебе навіть попрощатися з другом справжнім поетом не пустять!

Пане Олександре, ми ж ніби домовились - не розпалювати пристрасті і нові війни?

Коли Ви вже вгамуєтесь, Олександре?
Ваш ЛГ якийсь, за перепрошенням, збоченець.
Якби Венера могла, вона б Вам відвісила добрячого ляпаса за те що паплюжите її шм'я. Але ж Ви знаєте, що такого не буде - у неї ж нема рук. Ось у цьому - вся ница сутність Вашого ЛГ.
Отаке моє враження.
Про інші рядки - навіть говорити не хочеться, особливо перший...
І все таки, хотілося б знати - звідкіля це треба так гепнутись, щоб писати ті "дошкульності", що пишете Ви?
З Різдвом Христовим!!!

Якби юність знала, а зрілість могла.
Запевнювати у збереженій спромозі мавок вдовольняти, описувати альковне у майже 50...природно. Нерозбірливість у зв'язках (хай у віршах) ненаситність... смішить читачів певного кшталту.

Домовитися з Олександром не вдається. З ображання живиться. Така варіація дружби.
Така душевна організація. А на Сході війна. Маятник від теми сини під спідницями мам до тантричний ))) секс на ложі.

Та припиніть мене вчити насолоджуватися життям. Чи й не наратор... Ви мені приємностей нажбурляли купи.
Вам пишуть відгук, не реагуєте.

Пучить живіт вашій музі, а ми поетичний метеоризм вчуваємо та бачимо.
Писунка лікується сніговим розтиранням. Риболовлею на кризі.
Зі святом.

Так про подібне казали
Ти йому про Пилипа, а він тобі про Хому.

Майтерень редакція пише вам, не хвалить ваші дії...лускати по носі будете деінде.
Прошу автора або забанити на певний період, або поставити у рамці чемного коментування.
Ніс Сушка всюди. Лускати по носі? А допоки автор буде каламутити сайт?
я ставлю вірш Різдво, він пише Різдво...
Підсосує теми, ображає друзів...вампірить...
Радила власний блог започаткувати, нащо ПМ сотрясати?
Піти з ПМ це лишити пересмішникові хороший портал.
Отже, треба перевиховати автора.
Чи ні?

...то плед з мого давнього вірша тягне у свій, висміює "безголову" жінку, то з дуба падає поет, що пише про природу. Потребує драчок, коментарів майстрів - критичних - не сприймає.
Авторська поведінка, нмд, не є прийнятною для поетичного сайту. Є ж межі етичні, естетичні.
Хай інші висловляться, реальні автори, та не клони.
Так сайт не може далі працювати.

Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-01-07 10:35:41 ] - відповісти

Коли Ви вже вгамуєтесь, Олександре?
Ваш ЛГ якийсь, за перепрошенням, збоченець.
Якби Венера могла, вона б Вам відвісила добрячого ляпаса за те що паплюжите її шм'я. Але ж Ви знаєте, що такого не буде - у неї ж нема рук. Ось у цьому - вся ница сутність Вашого ЛГ.
Отаке моє враження.
Про інші рядки - навіть говорити не хочеться, особливо перший...
І все таки, хотілося б знати - звідкіля це треба так гепнутись, щоб писати ті "дошкульності", що пишете Ви?
З Різдвом Христовим!!!



Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-01-07 12:20:21 ] - відповісти

Ми ж домовились, що для припинення публічної ворожнечі ніхто з авторів ПМ не буде віршувати на тему інших авторів.
У цій публікації попередня домовленість порушена. І так як схожі тексти тільки розпалюватимуть війну, то віднині адміністрація змушена ставити ще більш жорсткі фільтри публічності щодо схожих публікацій.

За будь-яке приниження жінок (передусім принизливе використання жінок суто як об'єктів статевої активності ліргероя) чи за приховані-неприховані напади на інших авторів ( а тут щонайменше на двох), публікації будуть видалятися.

У вас, Олександре, достатньо таланту аби розвивати більш високі теми.
..........................


Підтримую коментаторів. Чекаю запевнень автора у тому, що сприйме зауваження, припинить нагнітати напругу, отримувати з цього певні енергетичні зиски-живлення.

На такі тему благодатну писати можна. Різдво.
Чому ж ні.
але ви постійно смокчете слова, теми... І стрибунцем сайтом: ні...то вам здалося...
то Ярослав Чорногуз себе бачить у вірші, то жінка під пледом...паранойя у нас...а що у вас...
де ваш німб...
збіги.
Ви не винні.
Набридли Ви мені, як сухий пундик.
Нема нічого цікавого. Чи я коментувала? пишуть вам інші.
Задуматися варто.
Ніс у мене класичний, на свій дивіться.

Користувач Сушко Олександр відповів на залишений вами коментар на тему Кожному своє

Текст коментаря такий:



"Ви як завжди на висоті. Як дивлюся вгору на велику фігуру митця аж хребці шийні тріщать - так високо ніс та німб нависають. А якщо Вам увижається, що Сушко пише про Різдво на Різдво тільки тому, що хтось теж написав про Різдво - це вже паранойя. Бажаю вам миру. І сиру. Та інших смаколиків на святковому столі."


це я відповідала на коментар...
на пошту прийшов з ПМ... тут нема чомусь...
...........

Припиняю коментування віршів автора.
Дякую за привітання.
І Вас зі святом.

Мова не українська, клон безіменний... ржіть деінде, соплі підтягуйте. Публіка...вас не потребує.
Геть з дороги.
Любіть, ручкайтеся, пишіть вірші, та не лізьте зі свинячим рилом у калашний ряд... Куди мені йти і що робити, не вашого розуму справа. Мабуть, адресою помилилися: ні віршів, ні доробку, Василь Василенко.
Нікейм-машкара. Без відповіді випад не лишила. Не розраховуйте на увагу.

Хлопці, ви правда вважаєте, що перетворення сайту на болото це почесна місія?
................................хай адмін вас уговкує.
Багато честі з вами гомоніти.

Думаю, що краще писати постійно про природу і якісно, ніж писати на різні теми і таку беліберду, даруйте, як оця!

Ці жарти нагадують крокодилові сльози.

Сайт перетворюється на болото тому, що (слова Серго) дехто дозволяє собі робити не упереджувальні зауваження посилаючись лише на те, що я - левиця, а не питаючи чи хоче автор це бачити, чи лояльна та потрібна моя критика. Пихатість - ось проблема даного ресурсу. І це не лікується. Хоча у пана Олександра непогано виходить техніка зветься вірше-клізьмування. То може у поетеси банальна заздрість Сушкові за вміння і талант цією методикою користуватися? Шануймося бо ми того варті.

Заздрість жаска штука. Особливо, коли нема що опаперити, показати читачам, лишається на сайті ковтьобами бігати... Василю, то ви і є Сушко?
Авжеж, автор любить вірше-клізмуваення, метеоризм у текстах аж...
пише, що животика пучить...

та...дехто вже в продуктах клізмування...аж неприємно...
та вам бачу подобається.
Кожному своє.
Левицям хрдити колами та вище, а слимакам...слиз віршовий пускати.

Багато честі з вами гомоніти,
засуньтеся у мушлі-амоніти.

А отут мені допомогти можете? Агов, справжні чоловіки, підтримайте українську левицю...вона хоче на сайті поезії. А не слизу та клізмових вод...
Гармонії, цікавих поезій зачекався поетичний сайт.

Клізмування слід би застосувати до самого себе. Очищення автору не зашкодить. А почуття гідності, яке заздрісник чи псевдоаналітик називає пихатістю, природна річ для майстра чи майстрині. Вся різниця і полягає в тому, що на відміну від майстра, графоман не відчуває тонкої різниці слів і вживає їх не точно. А графоманам учити майстрів - справа невдячна. Вони самі між собою розберуться, на своєму, високому рівні. А дурна огульна чи рагульна псевдокритика тільки й доводить бажання принизити кращого, опустити його до свого багнюкового рівня. Та ми, даруйте, не на зоні, щоб опускати.

Бравіссімо! Саме ті слова і вчасно сказані.
Графоман намагається наблизитися до талановитого, шукає точок болючих...отримує відсіч, злиться...
А пихатість ...не що інше як гідність, відстороненість, але ж напади варто відбивати.
Я за нейтралітет, та його треба звоювати.
мені руки цілували...чоло...
а тепер не вірю нікому. Бо чимало хамелеонних особин підповзало.
Несло свою філософію: ти одна із нас, не відганяй.
Таки не на зоні. У С. Козаченко є книга, я писала післяслово, "Заповідна зона", проза, поезія.
Чому б Сушкові не спробувати писати дитячі світлі вірші, не примушую, але потенціал там уречевився б.
Мене драки сайтові не приваблюють.
Залишити сайт на графоманів та асенізаторів наче не достойно. Лишаються тут кілька витривалих асів, я з ними.

драчки...
До настання на ПМ миру та злагоди не озиваюся.
Все сказала.

У першому коментарі я лише констатував факти скільки разів читав, що "левиця" йде, вона більше не може... Непослідовна "левиця" особисто у мене викликає почуття жалю, жалко тваринку. Решта то таке, пане Ярославу, хто є графоманом покаже час. Найбільша проблема пихатість, а вона присутня багатьом літераторам. Ніколи не судіть чужі роботи на це є - час! До речі читаючи вірші пана Сушка не всюди де бандура прослідковується Ваш образ, хоч звісно є і таке. Прикро, що ви горшки побили, але знову - пихатість. А оці понти: нічого опаперити, ти ніхто, графоман... Залиште для 18-ти річних дівчаток. Є лише - час! І немає ніякої левиці, є пихата, талановита поетка, яка всюди пхає свого носа. Ось і все. А ще вона хоче посісти місце Ліни Костенко! Ви уявляєте духовний рівень Ліни Василівні і мадам левиці? Ото і ч не уявляю! Щасти Вам, пане Ярославу, у році свині! (всі збіги з реальними героями випадкові!)

Читачі уже все давно вирішили, і знають, хто є хто. От ви, пане Ереміте, щось нічого свого не виставляєте, тільки в суперечках берете участь. Виникає питання, для чого? Ще й після тривалої відсутності на сайті не знаєте усіх тонкощів боротьби. Певно, хтось попросив у вас допомоги, бо знає, що ви - майстер обливання брудом, а не майстер слова. Упирі-асенізатори об`'єдналися. Макіавеллі хочете потішити? Далеко куцому до зайця, як той казав.((

Тваринка у вас...
Я хороша талановита світла поетка.
Не хочу посісти місця чужого, посіла своє.
Іван Марчук писав, що Україна народжує найбільше талантів і сама їх пожирає.
Вашими ротами...додам.
І справді. варто лишити цей сайт, що колишеться в анабіозі, на коал...хамелеонів...папуг...

Ліна Василівна не тусується, не виступає... не спілкується із автурою пересічною.
Пора й мені злетіти вище. Не жалітиму сайту.
Не допомагатиму, не бомбуватиму.
Ніки жертимуть планктон.
Майстри підростатимуть. Як вільно дихати без оцих випарів...
дякую за чудову можливість відкрити необлітане небо... і дивитися звисока...
Вчіть українську мову, дивуйте не лише дівчаток та пристарілих.
Мою книгу можна штудіювати і чекати на яскраву нову.
Зі святом.

І знову, Я - найкраща! Я - свята... Як лекго говорити про себе. Але то гріх великий. Щасти Вам, левиця!

А нас всіх, друзі, хочу застерегти, нагадавши вам цей вірш. Будьмо пильні. З Різдвом Христовим!

ТЕРМІТ

Огорнім теплом і світлом
Стіни і долівку.
Не дозвольмо, щоб терміт нам
Зруйнував домівку.

«Послід» підлої тваринки
Не стрічаймо радо.
Із найглибшої шпаринки
Виганяймо гада.

З «пряником» не даймо маху,
Діставаймо різки.
Бо біда, якщо комаха
Окупує й мізки.

нога в теляти не протез...а десь казав...що не дієз

царственна репліка. З висоти.

На біс викликали левицю. Корона не заважає.
......подивлюся на колінопреклоніння автора...
згадаю поцілунок, квіти... усміхи...запевнення у захваті...прилюдне вітання з днем народження...обцілував віртуально...
штудіювання моєї книги, аж дві придбав...для квартири і дачі.
Настільні фоліанти. Мріяв перевершити... бікфордів шнур палив, та вибухи ...є...а доробку нема.
Бігає сайтом, ганяє друзяку, фею Майю...
Хопчак чи вампір... навіщо? Шанувати б...вчитися, дружити щиро. Або нейтралітет.
Казати в очі, що думаєш... Писати красиво. Лишити нетлінне. Про природу. Благодатна тема. Не уміє, то кпинить майстра.
Тато Карло, дерев'яні вірші, неотесані жарти. Відволікає від поетичних парцел.
Таки жаль потенціалу занедбаного. Хоча...чи жаліти мені того, хто гупає ногою... щоб левиця тремтіла...
певно, нога залізна...не своя.
Написав колись, що має протез.
Та соромно.
Вибачився б.
Ні... вистрибує. Левиця полетіла. А лишила пахучий флер спогадів... і щирі побажання злагоди, гармонії.
Дивуйте мене прекрасними поетичними десертами. Подеколи дивитимуся на головну.
Шануйтеся.

Прочитаний : 16728




Творчість | Біографія | Критика
"Я марно вчив граматику кохання..."
Я марно вчив граматику кохання,
граматику гріховних губ твоїх, -
ти утікала і ховала сміх
межи зубів застиснений захланних.
Біліли стегна в хижих шелюгах.
Нескорена вовчиця зголодніла
по диких лозах шматувала тіло,
аж червонів багульник у ногах.
О покотьоло губ, і рук, і ніг,
о вовча хіть і острахи ягнятка!
Аж ось вона, аж ось вона - розплата,
аж ось він, шал, і ярий грім, і гріх!
І довгі гони видовжених тіл,
і витілілі на дим верхівки сосон,
і цей кошлатий, цей простоволосий,
глухий, гарячий, тьмяний суходіл!
Вовтузилася петрівчана ніч
відвільглий ранок припахав навозом.
Сузір'я бігли за Чумацьким возом,
а ми пливли в чумацькому човні.

Василь Стус.


Ось поезія.
Варто рівнятися.

Панове не чують.
Ніс бережіть, бурулька замерзла, буратино.
Прощавайте.

https://www.youtube.com/watch?v=-zJuAuvGScc

Блакитна королівська кров

«Недоумки, невігласи, піїти!
От, як таких витримує Парнас?
Левиці не указуйте, як жити!
Є тільки – Я! Ніде немає Вас!
Криві стежки і неосяжні скелі
І рима покоряється мені!» –
Задерла носа до самої стелі
От, що у неї зараз на умі?
Чи, мо, корона голову зчавила,
Чи то магнітні бурі на землі?
Але остерігаюся, щоб вила
У спину не усунула мені.
А тут іще і бусел на болоті
Впіймав ропавку і шукає циць.
Оце був вечір. Стигне дух у плоті
Світ за очі тікаю від левиць!
08.01.19р.

Коментування Сушка нагадує розсівання спор грибів лісом...
Вірші обрубки... скабки, дошкульності. Гармонія, де ти?
Потенціал пішов на колоса на глиняних ногах. Хто писав це на ПМ...поплатився: гризотнява нещадна. Лускає по носі.
"Сядьте: два... ".
Та встань і слухай. Свій блог зроби.
Заповнюй ютуб своїми піснями, озвучуй поезії власні. Шануй визнаних поетів, не сідай на плечі.
Це поетичний сайт.
Хто такий Сушко? де його доробок? чого він хоче на сайті?
Купа клонів. Сам себе коментує, оцінює...
внести в список заборони не можу, бо існує не один Сушко.
Хитрунчик, підлесник, вампір... на ПМ окупував територію... продукує бульбашиння... свобода графоманії.
А майстрів вибірково шанує.
Любов Бенедишин, яка критично висловлювалася про вірші Сушка, прочитає, як він її любить та на коліно стає.
Всіх затролити, то РМ озветься, забанить.
Тактика підступна.
Левиця пішла, приходитиме на свою сторінку, бо стаж на ПМ майже 10 років.
Хто є хто...
Сушко себе богом називає у вірші, чи то пак...ЛГ.
Василь Василенко отримав оцнку і за єдиного вірша анонсується. Ереміт не знає, до кого причалити.
Дивоглядія.
Не личить левиці ловити форелі...
Гарного світлого дня.
У моєму віці...у моєму статусі приймати участь у драчках - нежче гідності.
.........Далі без коментарів. Хай сайт запрацює в режимі: поезія - читайте, насолоджуйтеся.

Дякую всім за спілкування, коментарі, за прихильність і навпаки. Це було незабутньо. (

Починати новий рік з такого "місива" емоцій якось не хочеться, та й продовжувати теж...

Зичу всім добра, любові, натхнення для справжньої поезії. Сайту, який давно став мені рідним, бажаю оновлення, свіжого повітря Творчості.

Що ще додати... Будьмо здорові і тілом і Духом.
Мабуть, це все...