ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Грубіян
З минувшини пораду пригадав,
Але запізно - обзавівся дітьми.
На шлюбуванні п'яний тамада
Шептав на вухо: - Утікай від відьми!

Вельбучниці утьопую супця,
Бо від борща гигикавка у діви.
- Сальця хотіла! Ти ж поклав м'ясця! -
такий от ґвалт в патьоках наративу.

А бум трясе платформу "Amazon",
Купую ліф (картиночці повірив).
Принесли в дім. Жона: - Не той фасон!
Рябих бретельок хочу, а не сірих!

В поезіях феміна - супербог,
А писунці - невдатні пришелепи.
Читає і під носа "Рох!" та "Рох!":
- Усе не те! Лиш я пишу я треба!

Ще б трохи і дійшло би до біди,
Вона ж - полтавська! Моцна! Я ж бо - здихля.
Вродливиці (нареші!) "догодив" -
Відважив копняка й по носі щигля.

І хай бурмоче: - Ну ти і мужлан!
Влупив, аж ниє другий тиждень попа!
- Мікстура загруба? Звиняй, шарман!
Зате ефект від неї - просто бомба.

15.07.2019 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-16 09:19:33
Переглядів сторінки твору 5513
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-16 10:48:23 ]
Ну...знову...смикання за королівські шати.......гномівські підплигування...
Олександре, я не звертаю уваги на прояви імбецильства...дебілізму поетичного, клінічні випадки лікують деінде.
Писунець, графоманія це заразні хвороби....
А поезію я шаную.
Поетичний сайт з приходом Вашої персони обернувся на відсійник, ще де-не-де є острівці поезії, та тхне низькопробним.
то кон'юнктурне ...то нішеве...для електрички під насіння...
Не з Вашою ляпачкою відважувати щиглі жар-птицям. Нічого мені не відбило - навпроти. Мої парцели не колективні, не пунктир, а чітка лінія.
Уткніться межи цицьок чи сідничок своєї музи, задобрюйте подарунками... з базару китайського ширпотребу.
А мені на Вашу сторінку заходити не цікаво....... як казав батько: бачив я таких з високої гори.
Лише тому коментую. що ви жадаєте моєї уваги, щоб пропіарити себе.
Блоківська Незнайомка увжалася не одному... та засосало болото хвальби шанувальників лубочного.
Не витрачали б Ви потенціалу... Зачиняю коментування для себе. Бо ви не спроможні, просите: прийди...озвися, моя жар-птице.......



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 10:57:44 ]
Ваші псевдоепатажні розумування тхнуть дешевим кітчем. А моїми вустами глаголить мудрість віків. І як би Ви не відбрикувалися від цієї сумної правди - а ложки дьогтю, які Ви щедро розносите з власної душі своїм колегам користі не приносять. Продовжуйте в тому ж дусі і буде Вам бонус- цілковита мовчанка тих самих колег.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-16 10:54:22 ]
(відстійник...увижалася)...............
................................

Щовечора у мить призначену,
(а може, мариться лише?),
дівочий стан, шовками схвачений,
вироюється із кліше...

Пливе-леліє поміж п'яними -
без почту, знов-таки одна.
Пахтіє зливами, туманами...
Сідає панна край вікна.

І враз буруниться химерами
вдяганки сяйний дивошовк,
і капелюшні криси з перами.
Змахне рукою в перснях - шок...

фрагмент.......

Відходьте від шоку, та шануйтеся.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-16 11:03:12 ]
Нема колег...я сама.......самобутня, як усі справжні поети...
У поті, дьогті, салі, ковтьоби розбризкуючи......трудитеся на парцелі охаювання моєї персони... Копняка споконвіків таким трудівникам Вічність давала...
Не вашим носом нюхати аромати моїх поезій, не той діапазон сприйняття флюїдів.
Ви ж заявили, що не розумієте поезій Залізняк.
чого ж притиралися? Лицемірно. Лишали коментарі ........аби відмітитися.
Годі бесідувати.
Мій час на вагу платини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-16 11:13:52 ]
https://theoryandpractice.ru/posts/8471-writer-and-solitude

для розмислів лінк.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 11:58:55 ]
Поетична санта-барбара))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 13:44:16 ]
Тут, вибачте, поезією не пахне.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 13:57:52 ]
Тут - так, а санта-барбара між поезією))) Чи поетами?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 12:34:33 ]
Так, аж плакати хочеться. Наче...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 13:33:15 ]
На Фе-Буці (віршик напевно і там висить. Бо як інакше? Немає вірша - згаяний день) фан-клуб радітиме, Поетом з великої літери величатиме.
Такі смаки, такі читацькі запити на хліб і видовища. Відповідний і постачальник сирих хлібобулочних виробів. І видовище аналогічне.
Зупинитися не хотів би, хлопче з півсторіччям років за спиною?
Зупинитися, щоби створити щось путнє.

Не дон-кіхотство те, чим займаєтеся.
І взагалі є інша назва.
Але з етичних міркувань її не оголошую.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 14:45:43 ]
Так, шановний пане Юріє. Важка це справа - із грязі в князі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-16 14:59:05 ]

не ЮріЄ
кличний ЮріЮ

Князем не бути, а словники..... пане Коцький, за халявами носіть.







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-16 14:48:25 ]
Оті фанати... отарою захвалили автора таких опусів...
дехто скунсом (С) прибіг отут коментувати...

А пояснити поєдинок між Сушка ЛГ і мною можна поезією Блока.
Незнакомка...... серед випарів міазмів примариться... оговтує...
та лг не може піти за нею...у марево ...у чудовну далеч.
Бо там не барани... а інші субстанції.





http://maysterni.com/publication.php?id=140393


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 13:55:29 ]
Весело читати коментарі коли знаєш звідки ноги ростуть!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 16:15:42 ]
Не думаю, що надто весело, коли бачиш елементарну людську неповагу. Таке враження, що живемо не у цивілізованому світі, а в печерному. Чомусь хочеться вважати, що публічність повинна бути помірна і достойна. Шкода, що адміністрація сайту дозволяє публікувати такі "шедеври", які навіть жанру літературознавчого не мають. Де тут інтелігентність, вищі матерії мислення, власне - мистецтво поезії? Чомусь на думку приходять сільські баби "колишнього гарту", які могли співати все, що на голову налізе, і говорити відповідно... Сумно і огидно знову й знову читати одне і те ж вульгарне щось... Розумію, що лізу не в свої справи, але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 16:38:24 ]
Я писав дещо про інше. Просто починаю бачити хто кого і як нацьковує. А рівень Сушка, Тетяно, самі прекрасно знаєте може так, а може і по-іншому. Просто якісь цілі керують автором коли він пише саме так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 16:53:24 ]
Мабуть, таки про інше... Хто ж така Тетяна?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 17:45:36 ]
Пані Надіє, приношу свої вибачення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 18:01:07 ]
І хто кого, вибачте, нацьковує?
Звідки ростуть ноги, про які пишете?
Ви щось знаєте?
Аналізуєте?

Ви ж самі писали, що десь щоранку тренуєтеся, і я вже здогадуюся, що це за таке дзюдо. І які принципи закладені в його тактично-бойові технології.
Може, це Вам цікаво, щоби спільнота (опоненти, противники etc) розбиралися (сварилися) між собою. Така тактика існує. Ви в цей час підніжку одному, захват і кидок другому.
Ви ж боєць.

Можливо, іншого єдиноборства.
А там потрібні дещо інші тактика та психологія.
Бути вище цього усього. Як співробітник ЧК. З холодною головою.
Така от, якщо я правильно розумію, суть інших убивств і мордобоїв.

Ю. С.
NB
Допишіть, що на злодієві шапка горить, то буде нам відоме ще і IQ дописувача.
Не хочте, то творіть. Вам ніхто не заважає.
І я вже давно як no comment.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 19:05:58 ]
Кожен зрозуміє лише свій шлях. Як і науку винесе з уроку лише свою. А для злодіїв та шапок є свої фахівці зверніться до них. Уклін. ОСУ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 21:06:48 ]
Приємно бачити написане. Зокрема, Осу. Не про мене заклик, але зрозумілий.

От хай і розуміють усі свої шляхи так, як вони бажають або їх бачать.

Але ж так не виходить. Бачимо атаку за атакою, віршець за віршиком.
Це по-чоловічому, по-людськи, врешті-решт?
Що за манери, що, вибачте, за сатира?
Сьогодні політична тематика, завтра - чергове зазирання за чужі тини та виплески одноманітних родинних історій. І так коло за колом.
Для Фе-Бе, для цього подекуди електронного зливного бачка та жовтого дацзибао самовиставлянь, це напевно природне явище.

А тут - це флуд, тролінг, методичне третирування.

Нехай щастить,
Ю. С,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-17 06:09:57 ]
Ні, дорогий пане Юріє! Можливо декому літгерой і нагадує Аглаю Саловсмак. Не заперечую. Хоча цей твір - сатиричний компілянт, вигадка, яка може мати свої аналогії і в реальному житті.
Чи твір грубуватий? Аякже. Все наше життя серйозне і далеке від казки.
Українські приказки "Набздиш - не вгодиш, перднеш - розсердиш", "Циган зна що кобилі робить", "Жінка не бита, що коса не клепана" виникли не на пустому місці. І хочемо ми того, чи ні - будуть існувати в українському мовному просторі набагато довше, аніж ми житимемо чи наші творіння. Навіть довше, аніж творіння Аглаї Саловсмак. Чи Ваші. Чи мої.
Тож не будемо посипати голови попелом, а мужньо зустрінемо цю гнітючу істину, продовжуючи щедро сіяти власне недовговічне вічне.
А естетичний горизонт у кожному творі автор визначає, виходячи з конкретної ситуації та доречності. Потрібна приземленість - отже і стилістика відповідна, потрібне благородне - прокльовується високий стиль, обарвлений пафосом і патетикою.
І в тому, і в іншому випадках мусить бути виховна ціль. В цій сатирі вона є. І стосується конкретного персонажу. Діва регулярно випрошує аби її згадували незлим, тихим словом. Якщо просить, то я не відмовляю. Такий у мене характер - добрий і чуйний. Ось побачите - людина скоро прокинеться і прийде до мене в гості знову попісяти. За такі добрі подарунки виховані люди обов'язково дякують. А ми з вами таки виховані. Правда?
З повагою, Олександр