ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
* * *
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вікторія Вікторія / Вірші

 ***
Я пробачаю собі Тебе,
Вростаю в одинокість...
Ховаю імена твої в записниках,
Стираю smsски…

Я пробачаю нам любов,
Вштовхуюсь у рельність...
Забуваю Тебе з фотографій
Вписую Тебе у вірші…

Я так давно не "вживала" твоєї брехні,
Що у мене почалась ломка…

Катастрофічно бракує повітря
в мегаполісі моєї кімнати...
Без Тебе…
…Нас…




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-08 02:08:14
Переглядів сторінки твору 11137
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.12.15 15:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-08 11:48:29 ]
Віко, це все минуще, і , можливо, тільки той чи інший біо-хімічний склад крові. А значить, випити більше червоного вина, і всі проблеми ліричної героїні швидко проминуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 13:11:10 ]
Привіт ,Вікторіє! Ліки від ломки тра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:16:10 ]
Господи!.. Які страждання... Впору заплакати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:33:39 ]
От же ж... Злі і недобрі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:37:14 ]
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:33:39]
От же ж... Злі і недобрі. :)

Отак, пане Іване, на чужому тлі ми всі любимо виказувати наші позитивні риси. Головне ж - нічого не докладаючи...
Зате справедливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:42:09 ]
Щось не зовсім я збагнув Вашу думку, але то таке. Вірш Вам, здається, не сподобався. Як і мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:13:25 ]
Булиб ті ліки Ярославе все було б простіше, проте за турботу дякую... ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:17:57 ]
п. Іване та п. Валентине хотілось почути конструктивну критику, чи принаймні, що вже з тим віршем так зле...А то якось не дуже приємно читати ваші відгуки :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:20:03 ]
Жоден вірш не виникає просто так, це певні відчуття та переживання, що пропускаєш крізь себе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:42:56 ]
Вибачте, що не вділив уваги. Зараз можна трішки поговорити. З формального боку до вірша ніяких претензій у мене майже нема. Ну, може (чом би й ні?) молода екзальтована особа обожнювати свого таємного обранця і звертатися до нього, називаючи навіть у займеннику з ВЕЛИКОЇ літери. Так у релігійних текстах звертаються лище до отця і сина. Не памятаю, але про духа святого, здається згажується з малої. Хоча не певний, а перевіряти зараз мені не випадає. Подивіться вже БЛ самі. Білий вірш - цікава форма. У мене їх всього кілька. Чомусь вони мені нагадують переклади. Але то - субєктивне."Ховаю імена твої в записниках" - скільки тих імен? Про них ви далі (як і перед тим) нічого не говорите і вже згадуєте лише одного. Коли я саркастично відгукнувся про зміст, то мав на увазі саме зміст, а не щось інше. Ваша "ломка" мені видалася начуханим на здоровому тілі прищиком від нічого робити у "мегаполісі кімнати", хоча я й розумію, що вона завелика лише для самотності. Я не відчув ні справжнього болю, ні туги за обожнюваним коханим, не зрозумів чим окрім "брехні" (без якої вас "кумарить") він так приваблює. Така собі самотня кішечка ця ваша ЛГ. Мабуть, що задосить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:12:39 ]
Дякую п. Валентини, що всеж відгукнились...Що до того " Тебе" з великої, так мені хотілось виділити ставлення до того кому присвяченний твір, нівякому разі не хотілось щоб це будь яким чином перепліталось з чимось біблійним.
Імена...так це також субєктивне, знов ж таки навіяне тією людиною кому присвячений вірш, можливо дійсно складно розуміється сторонньму читачеві. Дуже прикро, що зміст видається несерьозним "подразненням" на здороврому тілі...Я мала інше на меті.

"Мабуть, що задосить." - Задосить самотня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:21:11 ]
"Мабуть, що задосить." - Задосить самотня?
Ні. Я мав на увазі, що задосить написав.
Ну, а серед кого ви його виділяли, коли окрім нього у вірші ні про кого більше не йдеться. Якщо це зрозуміле лише йому і вам, то чого ж ви виставляєте це на суд сторонніх і не завжди доброзичливих людей? А коли це - не "подразнення", то зробіть так, щоб і мені заболіло чи засвербіло. Дайте мені зрозуміти, що у вас сталася трагедія чи хоча б драма, покажіть, як вас "ламає". Може, тоді я вас зрозумію і поспівчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:37:38 ]
А мені не потрібне ваше співчуття. Виставляю не на суд, просто хочеться щоб вірші жили. І я дуже вдячна Майстерням, що вони дають таку можливість.Я не виставляю його на конкурс... тощо.
Знов ж таки сприйняття поезії як на мою думку річ субєктивна, нічого вже не пороблю що не пройняв вас мій вірш і не засвербів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:41:22 ]
А щодо доброзичливості, ну навіщо ви так...Я все ще вірю в доброзичливість людей і тут таких людей достатноь ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:48:24 ]
Як знаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:51:09 ]
А щодо доброзичливості, ну навіщо ви так...Я все ще вірю в доброзичливість людей і тут таких людей достатноь ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:54:33 ]
Вірте. По вірі вашій та буде вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:04:44 ]
Не хотіла вас образити тим, що не потрібно мені ваше співчуття, але ж дійсно вірш або проймає або ні...І реакія різних людей може бути різною...

Так я вірю... Ну а ви хіба ж не вірите в доброзичливість?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:14:30 ]
...Та всеж ти знай: людей хороших
Багато більше на землі!
Не все купується за гроші, -
То ж світла не здолать імлі!

На тому стій. Що б не творилось,
З любовю вистоїш в віках,
Бо що з любові народилось,
Того не знищить тлін і прах!
Це - уривок з мого да-а-внього віршика. Тепер чомусь не хочеться його публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:24:31 ]
А чому не хочеться не вірете у любов та хороших людей?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:26:37 ]
А чому не хочеться не вірете у любов та хороших людей?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:35:56 ]
Мій улюблений розділ у Біблії - "Еклезіаст". А у ньому один з улюблених висловів: "Примножуючи знання - примножуєш скорботу". Ради би вам прочитати цей невеликий розділ.
Я не потребую віри у тих речах, які пддаються пізнанню. Я знаю, що є хороші люди, що вони іноді трапляються на життєвому шляху кожної людини і хочу вірити, що й вам колись пощастиь. Здається, наш діалог від поезії перейшов на особистості, а це, мабуть, не цікаво іншим. Щасти вам на хороших людей!