ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
* * *
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Гелікобактер повинен померти
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба..."
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
* 172 *
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Квітковий
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Останній бій холодноярців
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Проміння
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
"Чорний сніг Александрії" (продовження 7)
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
* * *
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
"Надія була висока, як зірка..."
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
* 170 *
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Слушний час
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Desoria saltans
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
"Чорний сніг Александрії" (продовженя 6)
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Маґдалено (Frank Zappa)
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вікторія Вікторія / Вірші

 ***
Я пробачаю собі Тебе,
Вростаю в одинокість...
Ховаю імена твої в записниках,
Стираю smsски…

Я пробачаю нам любов,
Вштовхуюсь у рельність...
Забуваю Тебе з фотографій
Вписую Тебе у вірші…

Я так давно не "вживала" твоєї брехні,
Що у мене почалась ломка…

Катастрофічно бракує повітря
в мегаполісі моєї кімнати...
Без Тебе…
…Нас…




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-08 02:08:14
Переглядів сторінки твору 10937
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.12.15 15:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-08 11:48:29 ]
Віко, це все минуще, і , можливо, тільки той чи інший біо-хімічний склад крові. А значить, випити більше червоного вина, і всі проблеми ліричної героїні швидко проминуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 13:11:10 ]
Привіт ,Вікторіє! Ліки від ломки тра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:16:10 ]
Господи!.. Які страждання... Впору заплакати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:33:39 ]
От же ж... Злі і недобрі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:37:14 ]
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:33:39]
От же ж... Злі і недобрі. :)

Отак, пане Іване, на чужому тлі ми всі любимо виказувати наші позитивні риси. Головне ж - нічого не докладаючи...
Зате справедливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:42:09 ]
Щось не зовсім я збагнув Вашу думку, але то таке. Вірш Вам, здається, не сподобався. Як і мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:13:25 ]
Булиб ті ліки Ярославе все було б простіше, проте за турботу дякую... ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:17:57 ]
п. Іване та п. Валентине хотілось почути конструктивну критику, чи принаймні, що вже з тим віршем так зле...А то якось не дуже приємно читати ваші відгуки :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:20:03 ]
Жоден вірш не виникає просто так, це певні відчуття та переживання, що пропускаєш крізь себе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:42:56 ]
Вибачте, що не вділив уваги. Зараз можна трішки поговорити. З формального боку до вірша ніяких претензій у мене майже нема. Ну, може (чом би й ні?) молода екзальтована особа обожнювати свого таємного обранця і звертатися до нього, називаючи навіть у займеннику з ВЕЛИКОЇ літери. Так у релігійних текстах звертаються лище до отця і сина. Не памятаю, але про духа святого, здається згажується з малої. Хоча не певний, а перевіряти зараз мені не випадає. Подивіться вже БЛ самі. Білий вірш - цікава форма. У мене їх всього кілька. Чомусь вони мені нагадують переклади. Але то - субєктивне."Ховаю імена твої в записниках" - скільки тих імен? Про них ви далі (як і перед тим) нічого не говорите і вже згадуєте лише одного. Коли я саркастично відгукнувся про зміст, то мав на увазі саме зміст, а не щось інше. Ваша "ломка" мені видалася начуханим на здоровому тілі прищиком від нічого робити у "мегаполісі кімнати", хоча я й розумію, що вона завелика лише для самотності. Я не відчув ні справжнього болю, ні туги за обожнюваним коханим, не зрозумів чим окрім "брехні" (без якої вас "кумарить") він так приваблює. Така собі самотня кішечка ця ваша ЛГ. Мабуть, що задосить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:12:39 ]
Дякую п. Валентини, що всеж відгукнились...Що до того " Тебе" з великої, так мені хотілось виділити ставлення до того кому присвяченний твір, нівякому разі не хотілось щоб це будь яким чином перепліталось з чимось біблійним.
Імена...так це також субєктивне, знов ж таки навіяне тією людиною кому присвячений вірш, можливо дійсно складно розуміється сторонньму читачеві. Дуже прикро, що зміст видається несерьозним "подразненням" на здороврому тілі...Я мала інше на меті.

"Мабуть, що задосить." - Задосить самотня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:21:11 ]
"Мабуть, що задосить." - Задосить самотня?
Ні. Я мав на увазі, що задосить написав.
Ну, а серед кого ви його виділяли, коли окрім нього у вірші ні про кого більше не йдеться. Якщо це зрозуміле лише йому і вам, то чого ж ви виставляєте це на суд сторонніх і не завжди доброзичливих людей? А коли це - не "подразнення", то зробіть так, щоб і мені заболіло чи засвербіло. Дайте мені зрозуміти, що у вас сталася трагедія чи хоча б драма, покажіть, як вас "ламає". Може, тоді я вас зрозумію і поспівчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:37:38 ]
А мені не потрібне ваше співчуття. Виставляю не на суд, просто хочеться щоб вірші жили. І я дуже вдячна Майстерням, що вони дають таку можливість.Я не виставляю його на конкурс... тощо.
Знов ж таки сприйняття поезії як на мою думку річ субєктивна, нічого вже не пороблю що не пройняв вас мій вірш і не засвербів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:41:22 ]
А щодо доброзичливості, ну навіщо ви так...Я все ще вірю в доброзичливість людей і тут таких людей достатноь ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:48:24 ]
Як знаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:51:09 ]
А щодо доброзичливості, ну навіщо ви так...Я все ще вірю в доброзичливість людей і тут таких людей достатноь ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:54:33 ]
Вірте. По вірі вашій та буде вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:04:44 ]
Не хотіла вас образити тим, що не потрібно мені ваше співчуття, але ж дійсно вірш або проймає або ні...І реакія різних людей може бути різною...

Так я вірю... Ну а ви хіба ж не вірите в доброзичливість?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:14:30 ]
...Та всеж ти знай: людей хороших
Багато більше на землі!
Не все купується за гроші, -
То ж світла не здолать імлі!

На тому стій. Що б не творилось,
З любовю вистоїш в віках,
Бо що з любові народилось,
Того не знищить тлін і прах!
Це - уривок з мого да-а-внього віршика. Тепер чомусь не хочеться його публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:24:31 ]
А чому не хочеться не вірете у любов та хороших людей?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:26:37 ]
А чому не хочеться не вірете у любов та хороших людей?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:35:56 ]
Мій улюблений розділ у Біблії - "Еклезіаст". А у ньому один з улюблених висловів: "Примножуючи знання - примножуєш скорботу". Ради би вам прочитати цей невеликий розділ.
Я не потребую віри у тих речах, які пддаються пізнанню. Я знаю, що є хороші люди, що вони іноді трапляються на життєвому шляху кожної людини і хочу вірити, що й вам колись пощастиь. Здається, наш діалог від поезії перейшов на особистості, а це, мабуть, не цікаво іншим. Щасти вам на хороших людей!