ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Вікторія / Вірші

 ***
Я пробачаю собі Тебе,
Вростаю в одинокість...
Ховаю імена твої в записниках,
Стираю smsски…

Я пробачаю нам любов,
Вштовхуюсь у рельність...
Забуваю Тебе з фотографій
Вписую Тебе у вірші…

Я так давно не "вживала" твоєї брехні,
Що у мене почалась ломка…

Катастрофічно бракує повітря
в мегаполісі моєї кімнати...
Без Тебе…
…Нас…




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-08 02:08:14
Переглядів сторінки твору 11402
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.12.15 15:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-08 11:48:29 ]
Віко, це все минуще, і , можливо, тільки той чи інший біо-хімічний склад крові. А значить, випити більше червоного вина, і всі проблеми ліричної героїні швидко проминуть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 13:11:10 ]
Привіт ,Вікторіє! Ліки від ломки тра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:16:10 ]
Господи!.. Які страждання... Впору заплакати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:33:39 ]
От же ж... Злі і недобрі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:37:14 ]
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:33:39]
От же ж... Злі і недобрі. :)

Отак, пане Іване, на чужому тлі ми всі любимо виказувати наші позитивні риси. Головне ж - нічого не докладаючи...
Зате справедливі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-08 14:42:09 ]
Щось не зовсім я збагнув Вашу думку, але то таке. Вірш Вам, здається, не сподобався. Як і мені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:13:25 ]
Булиб ті ліки Ярославе все було б простіше, проте за турботу дякую... ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:17:57 ]
п. Іване та п. Валентине хотілось почути конструктивну критику, чи принаймні, що вже з тим віршем так зле...А то якось не дуже приємно читати ваші відгуки :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:20:03 ]
Жоден вірш не виникає просто так, це певні відчуття та переживання, що пропускаєш крізь себе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 00:42:56 ]
Вибачте, що не вділив уваги. Зараз можна трішки поговорити. З формального боку до вірша ніяких претензій у мене майже нема. Ну, може (чом би й ні?) молода екзальтована особа обожнювати свого таємного обранця і звертатися до нього, називаючи навіть у займеннику з ВЕЛИКОЇ літери. Так у релігійних текстах звертаються лище до отця і сина. Не памятаю, але про духа святого, здається згажується з малої. Хоча не певний, а перевіряти зараз мені не випадає. Подивіться вже БЛ самі. Білий вірш - цікава форма. У мене їх всього кілька. Чомусь вони мені нагадують переклади. Але то - субєктивне."Ховаю імена твої в записниках" - скільки тих імен? Про них ви далі (як і перед тим) нічого не говорите і вже згадуєте лише одного. Коли я саркастично відгукнувся про зміст, то мав на увазі саме зміст, а не щось інше. Ваша "ломка" мені видалася начуханим на здоровому тілі прищиком від нічого робити у "мегаполісі кімнати", хоча я й розумію, що вона завелика лише для самотності. Я не відчув ні справжнього болю, ні туги за обожнюваним коханим, не зрозумів чим окрім "брехні" (без якої вас "кумарить") він так приваблює. Така собі самотня кішечка ця ваша ЛГ. Мабуть, що задосить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:12:39 ]
Дякую п. Валентини, що всеж відгукнились...Що до того " Тебе" з великої, так мені хотілось виділити ставлення до того кому присвяченний твір, нівякому разі не хотілось щоб це будь яким чином перепліталось з чимось біблійним.
Імена...так це також субєктивне, знов ж таки навіяне тією людиною кому присвячений вірш, можливо дійсно складно розуміється сторонньму читачеві. Дуже прикро, що зміст видається несерьозним "подразненням" на здороврому тілі...Я мала інше на меті.

"Мабуть, що задосить." - Задосить самотня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:21:11 ]
"Мабуть, що задосить." - Задосить самотня?
Ні. Я мав на увазі, що задосить написав.
Ну, а серед кого ви його виділяли, коли окрім нього у вірші ні про кого більше не йдеться. Якщо це зрозуміле лише йому і вам, то чого ж ви виставляєте це на суд сторонніх і не завжди доброзичливих людей? А коли це - не "подразнення", то зробіть так, щоб і мені заболіло чи засвербіло. Дайте мені зрозуміти, що у вас сталася трагедія чи хоча б драма, покажіть, як вас "ламає". Може, тоді я вас зрозумію і поспівчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:37:38 ]
А мені не потрібне ваше співчуття. Виставляю не на суд, просто хочеться щоб вірші жили. І я дуже вдячна Майстерням, що вони дають таку можливість.Я не виставляю його на конкурс... тощо.
Знов ж таки сприйняття поезії як на мою думку річ субєктивна, нічого вже не пороблю що не пройняв вас мій вірш і не засвербів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:41:22 ]
А щодо доброзичливості, ну навіщо ви так...Я все ще вірю в доброзичливість людей і тут таких людей достатноь ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:48:24 ]
Як знаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:51:09 ]
А щодо доброзичливості, ну навіщо ви так...Я все ще вірю в доброзичливість людей і тут таких людей достатноь ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:54:33 ]
Вірте. По вірі вашій та буде вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:04:44 ]
Не хотіла вас образити тим, що не потрібно мені ваше співчуття, але ж дійсно вірш або проймає або ні...І реакія різних людей може бути різною...

Так я вірю... Ну а ви хіба ж не вірите в доброзичливість?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:14:30 ]
...Та всеж ти знай: людей хороших
Багато більше на землі!
Не все купується за гроші, -
То ж світла не здолать імлі!

На тому стій. Що б не творилось,
З любовю вистоїш в віках,
Бо що з любові народилось,
Того не знищить тлін і прах!
Це - уривок з мого да-а-внього віршика. Тепер чомусь не хочеться його публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:24:31 ]
А чому не хочеться не вірете у любов та хороших людей?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Вікторія (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:26:37 ]
А чому не хочеться не вірете у любов та хороших людей?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 14:35:56 ]
Мій улюблений розділ у Біблії - "Еклезіаст". А у ньому один з улюблених висловів: "Примножуючи знання - примножуєш скорботу". Ради би вам прочитати цей невеликий розділ.
Я не потребую віри у тих речах, які пддаються пізнанню. Я знаю, що є хороші люди, що вони іноді трапляються на життєвому шляху кожної людини і хочу вірити, що й вам колись пощастиь. Здається, наш діалог від поезії перейшов на особистості, а це, мабуть, не цікаво іншим. Щасти вам на хороших людей!