Прозоре, ніжне срібно-павутинне творіння - з соняшником в одній руці і шипшиною-бузком-омелою - в другій (худорлявій).
проте не квіткою...
ні-ні,
точно не квіткою...

Сподобалось.

Забув додати. Чомусь дуже захотілось змінити "тої" на "тієї", але це, мабуть, власні комплекси.
А так все що стосується дівчат, які знімають майки - подобається, навіть якщо вони безсоромно кохають інших (дівчат).

З повагою.

Та я також подумав що про книгу, але ж хочеться чогось більшого.
А оте "не квіткою" - виділяється перлиною.

І взагалі - видно що хлопець по дівчатах не ходить: сидить, пише. Творить, одним словом. Маладєц! І це правильно: якщо гора не йде до дівчат, то дівчата приходять самі (з класичною грубою книжкою - для відмазки). Весна, весна, весна!..

Сергію, так міг сказати тільки поет :)
Взагалі, друзі, не потрібно лякатися будь-яких припущень. Бо ж весна ;)
В принципі, мені видається, що в будь-якій творчості повинна кодуватися наша навколишня реальність. Ця робота, як і всі мої інші, - не виняток. Теє дівчисько дійсно кохало іншу дівчину. А в книжку ховалися поодинокі випадки стосунків з іншою, чоловічою статтю. Тому й класичну, що це більш менш прийнятті суспільством форми відносин: статеве життя між чоловіком та жінкою. Тому й грубу, щоб сподіватися на розширення колекції, т.з. "гербарія". От і мій соняшник вже там.
Кохайтеся, любі. Любові Вам та порозуміння.
А.З.

Я так і думав, Андрійку, так і думав.
Справжніх пацанів нічого не лякає - раз.
Бережи соняшник - два.

Щасти.

Сергію, зупиніться будь-ласка, я ж не жалєзний зрештою. Так недалеко й до того, щоб присвятити наступну роботу про особисті інтимні переживання Вам, адже справжніх пацанів нічого не лякає :)))

Н-да (якби ви знали з чого лізуть вірші...)

Пане Володимире, звучить занадто вже засуджуюче. Дуже вже Ви суворі...
По перше - весна,
а по друге - пропоную конкурс на коротенький одновірш: перший рядок Ви вже дали:
якби ви знали з чого лізуть вірші...
Щось таке - типу шевченківського: якби ви знали, паничі...

Наприклад:
якби ви знали з чого лізуть вірші...
та й лізуть з кожним разом гірше...
і я живу, як на війні...
й немає спокою мені....

Всі - долучайтеся.

Володимире, головне аби ті вірші, як і все життя загалом, "лізли" із щирої душі та з серця людського, а не були висмоктані з пальчика кон*юктури та бажання бути соціоприйнятним.

Згідний панове. Я так скромно Анну Ахматову пригадав...
А ідея пана Сергія Татчина хороша. Не хочеться тільки на цій сторінці, де головний акцент на "Гербарії" пана Андрія Зланіча, експерементувати. Давайте я відкрию для цього спец.сторінку "Самвидав Конструктор", наприклад. А ще краще, якщо не я, а скажімо пан Татчин. А ми всі будемо допомагати?

Якби ви знали, з чого лізуть вірші! (як назва?)
А лізуть, суки, з кожним разом гірші.
І я живу, як на війні.
немає спокою в мені.
(Приймав у збурене нутро, як ліки) - пропозиція.

Олеже, ріспект і Вам, звісно, що NP, до того ж чума всім тим покидькам, що женуть Вас з "компутіра"!

Вітаю всіх, мої любі й мої бридкі користувачі, всіх-всіх-всіх вітаю, бо ж повернувся з тижневого відрядження, пов*язаного з всенародним волевиявленням. Адже є така робота... (Зланіч примружує одне око, втягує рештки недопалка в легені та з насолодою пускає димну хмарку в блакить березня)... рятувати людей від свавілля влади. Всьо чотко. Фальсифікації не пройшли, бо ж диво-зланіч в костюмі спайдермена бадьоро гамселив злочинний елемент на виборчих дільницях Україночки-ненечки... (Зланіч синьо-жовто дивиться за обрій, в очах відбивається світле майбутнє його народу, навшпиньках входить Тарас Петриненко й заводить свою вічну платівку).

Друзі, я був принциповий, мов Айатолла Хомейні, ревучий, мов Кит-співак ;), мудрий, мов кофіанан, божествєнно-гарнюній, мов чоловічий аналог всіх чарівних тьоток нашого сайту, нестримний, мов глобальне потепління. Вітаю всіх ще раз!

Слава богу, локальне потепління. Жовтосиньозоряна з'ява Зланіча народу.
Якщо пробуватимеш приблизно в Ірпені 2-9 травня, є шанс розвінчати вінкастий імідж у в'єтнамках.
:)

Ірен, вибачте за зволікання, втім фізичні вправи на чистому повітрі та загальне відчуття особистої причетності до адекватного функціонування механізму Весни якось викидають з поетичної колії. Розумієте, Квітень - то взагалі мій найліпший друг, тож я не можу бути остронь нього. Так і линдаємо вдвох.
Відносно Вашої пропозиції "розвінчати імідж". Знаєте, Іра, я із задоволенням якось оприлюдню свою пику в реаліях та географіях, втім в Ірпені не буду. А що там має бути? Всесвітній перепис зланічів?

Всесвітня вакцинація Зланічів.
По планеті просто таки суне пташаний грип, а ти линдаєш по виборах - незахищений.

Сергію, я захищений від усіх хвороб, епідемій та епізоотій відчуттям твоєї любові ;)

Локальне збіговисько поетів та культурологів. Я там буду (дихати ірпінським повітрячком і з мудрим (?) виглядом качати свої права на семінарах), тож вирішила прояснити можливості зустрічі. Бо не надто люблю листуватися. А що мене вже давно просто-таки розпирає цікавість до особи Зланіча, поговорити дуже хотілось би.

Чув? Ноги в руки - і негайно в Ірпень!
Ти ще тут?

Ви хочете Зланіча?
Немає нічого неможливого: заповнюйте відповідний бланк та звертайтеся до будь-якої організації, що займається організацією туристичного відпочинку "Вікенд зі Зланічем". Буквально за символічні кошти Ви отримаєте неабияке задоволення від спілкування з мистецько-інтелектуальною повією. Додайте ще трішечки і Зланіч прочитає Ваші вірші. Ще трохи грошенят і Зланіч прочитає їх без папірця. Буквально пару копійок (торг можливий) і Зланіч похвалить їх, ще трішечки зверху – і Зланіч чуттєво ридма ридає над Вашим римованим доробком. Доплатіть до загальної суми сотню гривень і Зланіч навіть не буде читати Вам свої твори.
Особливі пропозиції: Зланіч читає вірші із римами (дорого, елітно), Зланіч танцює асиметричні танці під угорський фолк (після другої кварти), Зланіч розповідає історії на кшталт "стаялі мі какта пад растовим" (обов*язковий нумер концертної програми). Замовте собі мистецько-інтелектуальну повію!
Вам бракує часу аби їхати до Зланіча в його провінційне бунгало посеред середньо-українських степів? Немає нічого неможливо: телефонуйте в оргкомітет і Зланіч сам приїде до Вас. Бутерброди з сиром, грейпфрутовий сік та молочно-шоколадні кондвироби... і Ви ламаєте голову, коли ця падлюка врешті-решт поїде назад.
Замовте собі мистецько-інтелектуальну повію просто зараз і Ви отримаєте бонус. Якусь чотирьохметрову непотрібну штуку епохи соцреалізму. Увага! Приймаються гуртові та дрібно-гуртові замовлення, враховуються соціальні пільги та наявність у замовника нобелівських (шевченківських, букерівських) премій.
Наш слоган: "Безпринципно, аморально та всьо такоє".
Наша почтова скринька: zlanich@yandex.ru

Ах ти ж продажна Зла Ніч.
Але (з іншого боку) це на краще: піду розіб"ю свиню-копілочку - може назбираю на декламування вірша з римами без папірця.
Раз монетка, два монетка, три...

Сергійку, тобі взагалі весь комплекс мистецько-інтелектуальних послуг за безцінь: душевна розмова, інтелектуальні дебати, декламування віршів, окрім того, увага, НОВИНКА! Зланіч в економній упаковці з полуничним смаком. Мммм! Новий Зланіч не липне до піднебіння, а жовтий із ним залишається жовтим! Наш слоган: "Деякі речі не можна купити за гроші, для всього іншого - Зланіч!"

Потрібно впровадити у окремому віконечку ротацію творів до яких понаписували найбільшу кількість коментів і взагалі всіляких дурниць. Зланіч - не зупиняйся: доведемо до 50.

Економна упаковка - це маленький Зланіч, такий собі

зланічик

, практично брелок до ключиків від серця.

Друзі, Татчин жжот!

Підтримую маячну ідею Сергійка влаштувати кавардак, театр абсурду та республіку Шкід серед апологетів української культури та мистецтва.
Дайош більше коментів! :)))
Просто так цікаво відчути лагідні редакційні руки Великого Інквізитора, що... Ой, така дурня лізе в голову ;)

Тетянко, полуничний Зланіч виключно для Татчина, можу запропонувати поліетиленового.
- Паслєдній астался, дзєвушка! Брать будіті ілі чо?!

В мене алергії немає так що ділитися не буду, полуничний - так полуничний. А потім: від полуничного смаку всі дорослі стають добрими та ніжними, іншими словами - впадають в дитинство. Так що - не просіть!
А що таке поліетиленовий? І скільки мікрон? І чи такий же надійний, як і полуничний? Га? Хто просвітить?

Одного вже, їй-богу, боюсь, інший скромно шифрується...
До Львова, Андрію, якраз час їхати: потребує робочих рук (для наручників, якими треба куватися до різної техніки) акція одної молодіжки з приводу порятунку міста від навали організованих руйнівників, які прикриваються благородними намірами зробити з площі Ринок потьомкінське село.
Приймаються мистецько-інтелектуальні повії всіх видів, форм, конфігурацій та вагових категорій без кастингу та попереднього розгляду.
У Львові не пропадеш. Такий язик доведе принаймні назад до Харкова:) або до клюмби під універом.
Тільки без полуниць та шоколаду, особливо без другого. Такої наруги над собою не витримаю.
Тримайтеся, люди, плетіть небилиці! Перед нами ще сімнадцять миттєвостей весни (в сенсі коментів)!

А хами - це я. Буду толкатись, буду! Бач - ми тут з позатого вечора, не їли, не пили - а вона з великою картатою сумкою через плече! Розважається, живе в своє задоволення - а ми тут паримось в черзі. Нєт. Я на такоє пойтіть нє могу. Ну... хіба що не 2 упаковки, а одну. Ладно вже.

А підтемку приховую не я, А Андрійко. Як же це я можу чужі підтемки видавати.
А Ірина де тусується (і з ким) - ви бачили? - наручники, шкіряний одяг, пльотки (нагайки українською)... М-да... Ще й Зланіча вербує. А він не по дорослому віднєкується: нє, мол, далеко живу, зайнятий, забуду дорогу додому - такі відмазки вже років з десять, як не працюють. От і мутить з подарунками - хоче тему змінити.

Вітаю всіх олімпійців "Клубу мистецького флуду"! Друзі, навіть не сподівався на таку активність, втім будівництво вербально-амурської магістралі не закінчується, тож в добрий час, любі комсомольці!

А сам-то що - будеш з кущів спостерігати? Я на таке не згоден. Бай-бай.

Злаааніч, виходь! (мажорно, на манір пікетного скандування).
З отою політикою не смішно. Двох побили, одному наручниками долоні в кров здерли, піднявши з ковшем екскаватора.
Жаль, мене тоді не було у Львові.
До секс-шопу ця тема не має жодного стосунку.
Зате з площі Ринок наразі не дозволили зробити потьомкінське село.
Всі стібаються, а мене барикадний настрій охопив і не відпускає. Зрозумійте правильно. Це на моїх очах відбувається.
Я підозрююю, Зланіч би поактивствував теж.
Тому -
Злаааааніч, виходь, холера!!!! (захрипло, злісно, з биттям пляшок і касок об поміст)

Не здавайся! Ще топ-десятка перед нами!

Сергійку, скучив за мною, малий?
А мені навіть якось ніяково було руйнувати цю геніальну гармонію: Татчин та три божествєнних тьоткі. Харизматичний Татчин в цепурах та відповідному вбранні мугикає щось на кшталт: "It's best you be a gentleman and you watch what you say (bwahh bwahh bwahh, bwahh nigga take that) Or Jesus Christ can't save you once you go gangsta, friend (bo! bo! bo!, It's gangsta)". Дівчатка підспівують і ніжно шматують зланіча на сувенірні кондвироби, бо ж зланіч на 90% складається з шоколаду, від якого стає моторошно Іринці.

До речі, Ірен, певно я не такий Гаврош, яким Ви мене уявляєте. Знаєте, я б не ліз на барикаду та й пельку б не драв, бо ж є дуже аполітичним сучим сином. А до Львову завітав би виключно, якби десь звільнилося вакантне місце свійського комахоїда, а оці революції... Пхе! Разом з тим, Іринко, з великою повагою ставлюся до Вашої завзятості та чіткої громадянської позиції. Не застудіться лише, прошу, бо ж Ви така непосидюча! Тим паче оці Ваші "захрипло" та "злісно" змушують хвилюватися.

Анєчка, тепер не буду ламати голову відносно того "ой балін а што адзєть". Бльосточкі, звьоздочкі, а головне свист - то індивідуальні аксесуари стилю, що мене будуть виділяти з натовпу :)

Тетянко, думаєте я здогадуюсь про суть "підтемок", які приховує культурно-поетичний винищувач "Татчин" (модифікація С)?
Зрештою, ця таємничка неодмінно матиме неабиякий художньо-еротичний смак. Бо ж Татчин... ;)

Друзі, шов маст го он! Цей театр абсурду може зупинити лише стихійно-редакторське лихо ;)

То завітай до Львова, йолки-палки! у всіх можливих бльосточках і звьоздочках.
Театральний фест "Драбина" (який відбудеться в кінці травня) чекає абсурду в упаковці от кутюр еспешелі від Зланіча. Це якщо політика не влаштовує. На особливу активність у цьому сенсі я й не сподівалася.
Не застуджусь: імунітет, партизанка ж.
А що ти все ж більше полюбляєш їсти - шоколад чи комах? (друге більш бажано) :)))))

Іринко, бійомать, тепліше :) Театр - це вже майже саме той сирок з ваніліном, на який стовідсотково зловиться риба-зланіч. А щодо політики... Вона гімном тхне :)

"Два бумажных полотенца
и бутылка минеральной
- это мой техрайдер.

Я бы выложил больше
фрагментов сердца,
но не позволяет
провайдер..."

Ірен, не намагайтеся маніпулювати моєю спотвореною свідомістю :) Комахи - то завжди "намбету" у моєму техрайдері, "пака іщо на свєте єсь гасконь", чи пак шоколад!
І цей... грейпфрутів будь-ласка нарвіть свіженьких та в супчик неодмінно олівочок киньте. Тіко без кісточок!!! Що це я... Певно треба піти якусь погань в шлунок метнути. Бо ж час.

Ну й прапор у руки! Невідкриті території чекають!
А тебе дешевше поховати, ніж прогодувати.:(

Я не займаюсь політикою. З мого боку, боюсь, участь у таких акціях - це протест заради неповторного драйву від самого чуття протесту.

Ну, то хоч баш-на-баш! Привези якого файного харківсько-дніпропетровського пива.

Дешевше? Ну давайте рахувати. Труна від Mina Poe, "прописка" в "Père Lachaise" (http://www.pere-lachaise.com/), урочисті слова Романо Проді, Кофі Анана, Володимира Володимировича... інших хлопців, яким я включив зелене світло, проголосиши, що політика - то не моє... Іринко, тож може вже зробите мені канапку з сиром та вляєте грейпфрутового фрешу? Вдаю ніби-то Ви, Ірен, про домовину й слова не мовили :)

Іринко, імхо, "файне харківсько-дніпропетровське пиво" - то сухе червоне вино :) Окай, привезу якоїсь спиртової гидоти, якщо хочете. Разом з тим, слід вказати на те, що останнім часом не буваю ні в Харькові, ні, тим паче, в Дніпропетровську. Тож, й питво матиме відповідне географічне походження. Львов зараз для мене - то взагалі мєгаполіс. Загублюсь й що тоді?

Щодо політики. Всім цікавим свої погляди оприлюдню у спілкуванні на живо. Певний час я емпірично цікавився процесом функціонування та утворення деяких соціальних груп, тоді й зробив для себе певні висновки. Втім, я дуже ще маладой мальчік, тож мої погляди мають властивість еволюціонувати :)

Ірино, я розумію Ваш драйв від свого нонконформізму, проте особисту атомну енергію я волію дарувати більш конкретним людям. Або просто гойдаю вітряки...

Замьотано! Окрім спиртухи, радила б купити ще путівник, який поможе розібратися в кривоплутинах львівських вуличок, коли поруч не буде кого маленького з указкою:)

Може, навіть відвідаєш фешенебельне горище Слободана Мілошевича.

Куди в дідька поділися всі решта???

Ага, всіх з Великоднем. Я ж таки дуже поганенька християнка.

Гадаю, путівник - то не моє. Мені не потрібно знати визначні архітектурні споруди Міст або географію парків культури та відпочинку, що зазвичай друкуються в подібних виданнях. Цікавіше дізнатися, що являє собою певна вуличка в житті конкретної Людини, які асоціації викликає камінчик з тої бруківки для неї. Соціальне мене завжди менш турбувало, ніж особистісне.

Іринко, це пастка? Уявляю собі те горище, де в теплих кардиганах ховаються від трибуналу Радован Караджич та Ратко Младіч :) Я ліпше вже до Татчина.

Вітаю всіх, любі, з усіма можливими святами. Зокрема, був день Басків, окрім того, звісно, Великдень, а ще день народження Шекспіра або Леніна. Кому хто смакує - обирайте самі.

Клуб мистецького флуду "Гербарій" продовжує свою цілодобову роботу. Більш того, з кожним новим коментарем цей невблаганний марафон так приємно веде інетну сторінку кудись вниз, за обрій електронно-обчислюваної машини. На південь...

Під першим абзацом підписуюся! Хоча я говорила лишень про технічну можливість елементарно заблукати і заночувати на якійсь Ставропігійській чи Староєврейській замість... вокзалу:) або горища імені Мілошевича з відповідною меморіальною дошкою на честь Особи з культом:)
Але справжніх пацанів-мандрівців не лякає жодна перспектива, чи не так? навіть заночувати на Личаківському кладовищі з історичними особами і маніяками, що вирізають серця (ходила така чутка, але раджу не вірити). Татчина по дорозі бери з собою.

Обираю волелюбних басків, Шекспіра й Леніна. Бути чи не бути? Урааааа!

Злаааааніч, єзжай! (цього разу під баянчик на мотив "Гаааалю, приходь")

Басків - це російський співак Микола Басків?
Чи день Басків - це день геть усієї родини російського співака Миколи Басківа?
Щось ніхто до нас не долучається... Бояться нормальні люди... Бо що нам маніяки - ми самі маніяки.
Давайте-но, агітуйте людей, займайте - Андрійку, відсікай від лісу, жени на мене.

Сергійку, з нами вже Іринка, Тетянка та Анєчка. А окрім них - Арансубія, Арруабарена, Гурпегі, Гармендіа, Орбаіс, Этчеберрія, Агирретксе та інші представники родини Басківа.

Чому ніхто не долучається? Справа в тім, що клуб мистецького флуду "Гербарій" - то дуже конспіративна творча спілка, потрапити до якої можна лише за рекомендаціями дійсних членів клубу.

Дивіться, друзі, редакторського хвоста сюди не приведіть, бо ж, як бачите, клуб паразитує за рахунок пана Ляшкевича, а він, на щастя, зланічів не читає.

Сергійку, інетну радійолу налаштував. Чекаю твоїх сигналів точного часу. Виходжу на зв*язок під ніком Нільс Хольгерссон.
Пароль: "Чому дріжджі піднімають тісто?".
Відповідь: "Факундо Сава діє необережно"