ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Подаруй мені...
Подаруй мені стелю, коханий, а неба не хочу,
Тільки стіни міцні – і не треба просторів земних,
У недбалім узорі цеглин упізнаю твій почерк,
Наготу прикриваючи клаптями вицвілих снив.

Подаруй мені літери, милий, бо слів - забагато,
Як вервечку, торкатиму їхні байдужі тіла,
І молитимусь ревно до сонць на вітрилах фрегату,
Що тебе понесе крізь неспокій, немов криголам.

Подаруй тихі кроки свої на порозі неждано -
Їх відлуння миліше пасажів космічних музик.
Тільки мить сонцесяйну даруй, адже вічність – омана,
Я сповию цей промінь у спомин ,
допоки не зник.




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Марія Гуменюк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-03 15:23:20
Переглядів сторінки твору 8822
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.170 / 5.83  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.308 / 6  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 15:30:45 ]
Вандо, так ти міняєш жовте листя і неба синього блакить на міськи "трущоби"? Вандо, добре, що ти раціональна.:)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 15:33:19 ]
Сашко, у тебе завше дотепні коменти :) Чому на міські? можна і на заміські...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 15:46:43 ]
Я про це не подумав. Вандо, так ти ірраціональна. Вандо, звук кроків в місті лункіший. :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 15:47:29 ]
Радше таки раціональна ;) Зате повітря свіжіше, і стіни просторіші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 15:51:38 ]
Тоді краще в селі. Там і труд оздоровлюючий і люди прості, інтелектом не спорчені. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 15:54:43 ]
Ех, вибачайте, панночка заробляє на життя інтелектуальним трудом :( То їй ліпше передмістя, ніж село.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 17:41:27 ]
Тобто, якщо тобі твій любий запропонує село десь поблизу Парижу, ти в жодному разі не погодишся, нє? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 17:47:28 ]
Ну село селу рознь, Чорі... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 17:53:17 ]
Так і я ж про те :) А от поїхала б у хранцузьке село, а потім накатала б таку есейку, як Аня, і був би тобі шикарний інтелектуальний труд :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 16:32:12 ]
І подарує - певність, тепло каміну, і серця тепло теж, і сміх дитячий, і сонячного зайчика на носі, і каву ранкову, от побачиш! Добрий вірш, люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 16:50:54 ]
Люба Аню, дякую, що підтримуєш цю віру! :) Хочеться вірити в це і не сумніватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 17:07:35 ]
Вандо,сонцесяйний твій вірш, як і бажання.Зичу скоро їм здійснитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 17:15:40 ]
Дякую, Маріє, за теплі слова. Сонця Вам і світла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-03 17:56:31 ]
А мені найбільш подобається у вірші ця дбайливість, до літер і променів і всього іншого... це так по-доброму))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 18:02:43 ]
Вони ж, Онлі, своєрідні "посланці любові" - хіба з ними можна інакше? :) Дякую тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 18:50:08 ]
Гарний вірш, непростий за змістом і побудовою, що змушує замислитись кожного, хто його прочитає. Подобається образність вірша і не подобається кінцеве римування у перших двох строфах на противагу гарному у заключній третій, що якраз на контрасті виявсляє недоліки попередніх. Але це несуттєве і вірш цілком, на мою думку, заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 18:58:13 ]
Жорже, тішуся, що завітали :) Дякую за гарний відгук - а стосовно рим, у мене часто трапляються не зовсім точні рими, просто я так їх "чую"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 19:40:04 ]
Вандо, це дуже правильно і потрібно в процесі творчості опиратись на оте "я так чую". Власне від того і з’являється індивідуальність у митця. Твої вірші чітко вказують, хто їх автор, що є добре.
Просто треба намагатись і техніку підтягувати до змісту - від того вірш значно краще впливає на читача. Цікавий оповідач з вадами вимови не дає повного задоволення - чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 22:35:48 ]
Отже, пройшли часи, коли з милим і в шалаші рай, і хочеться стелі, стін міцних, з цегли... Що ж, цілковито природнє бажання. І цілком талановмтий вірш, світлий, теплий, живий, із плоті і крові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 11:25:23 ]
Жінка має право не тільки на повітряні замки, але й на земне "цегляне" щастя, хіба ні? :) Дякую за гарний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 10:27:43 ]
І мені сподобалося, дякую, мила, за те, що пишеш саме те, що зараз хочу читати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 11:27:16 ]
На здоров"я, мала :) Якщо хоч одній людині вірш приніс позитивні емоції - значить, він не марно написаний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 12:18:40 ]
Якщо жінці замість ефемерності неба і квіткового килима хочеться певності - це свідчить про настання етапу зрілості бажань.
Рима талА/криголам - цілком, на мою думку, прийнятна й оригінальна.
Щиро - Іра.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 12:40:22 ]
Спасибі, Іро, за розуміння і Вашу думку. Рада бачити у себе на сторінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 12:57:40 ]
"Я сповию цей промінь у спомин" – це надзвичайно. І буде завжди промінно, променисто, опромінено... З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 13:17:43 ]
Вам, Василинко, теж світла і тепла! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-07 19:32:24 ]
"тільки мить сонцесяйну даруй, адже вічність - омана" - нагадує знамените"Остановись мгновенье, ти прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марко Стійницький (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 16:45:58 ]
Чудово й життєдайно... Хоч і з претензією за неподароване :) Але то ж життя. Завжди в жінок так: даруєш зірку - ліхтарик хоче, ліхтар даруєш - запитає зірку :)
Мої шанування.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-15 16:51:42 ]
Вітаю в себе на сторінці, Марку :) Щодо неподарованого - ніяких претензій - тільки скромне прохання ;) Спасибі за увагу!