ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Подаруй мені...
Подаруй мені стелю, коханий, а неба не хочу,
Тільки стіни міцні – і не треба просторів земних,
У недбалім узорі цеглин упізнаю твій почерк,
Наготу прикриваючи клаптями вицвілих снив.

Подаруй мені літери, милий, бо слів - забагато,
Як вервечку, торкатиму їхні байдужі тіла,
І молитимусь ревно до сонць на вітрилах фрегату,
Що тебе понесе крізь неспокій, немов криголам.

Подаруй тихі кроки свої на порозі неждано -
Їх відлуння миліше пасажів космічних музик.
Тільки мить сонцесяйну даруй, адже вічність – омана,
Я сповию цей промінь у спомин ,
допоки не зник.




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Марія Гуменюк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-03 15:23:20
Переглядів сторінки твору 9593
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.170 / 5.83  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.308 / 6  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 15:30:45 ]
Вандо, так ти міняєш жовте листя і неба синього блакить на міськи "трущоби"? Вандо, добре, що ти раціональна.:)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 15:33:19 ]
Сашко, у тебе завше дотепні коменти :) Чому на міські? можна і на заміські...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 15:46:43 ]
Я про це не подумав. Вандо, так ти ірраціональна. Вандо, звук кроків в місті лункіший. :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 15:47:29 ]
Радше таки раціональна ;) Зате повітря свіжіше, і стіни просторіші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 15:51:38 ]
Тоді краще в селі. Там і труд оздоровлюючий і люди прості, інтелектом не спорчені. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 15:54:43 ]
Ех, вибачайте, панночка заробляє на життя інтелектуальним трудом :( То їй ліпше передмістя, ніж село.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 17:41:27 ]
Тобто, якщо тобі твій любий запропонує село десь поблизу Парижу, ти в жодному разі не погодишся, нє? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 17:47:28 ]
Ну село селу рознь, Чорі... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 17:53:17 ]
Так і я ж про те :) А от поїхала б у хранцузьке село, а потім накатала б таку есейку, як Аня, і був би тобі шикарний інтелектуальний труд :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 16:32:12 ]
І подарує - певність, тепло каміну, і серця тепло теж, і сміх дитячий, і сонячного зайчика на носі, і каву ранкову, от побачиш! Добрий вірш, люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 16:50:54 ]
Люба Аню, дякую, що підтримуєш цю віру! :) Хочеться вірити в це і не сумніватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 17:07:35 ]
Вандо,сонцесяйний твій вірш, як і бажання.Зичу скоро їм здійснитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 17:15:40 ]
Дякую, Маріє, за теплі слова. Сонця Вам і світла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-03 17:56:31 ]
А мені найбільш подобається у вірші ця дбайливість, до літер і променів і всього іншого... це так по-доброму))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 18:02:43 ]
Вони ж, Онлі, своєрідні "посланці любові" - хіба з ними можна інакше? :) Дякую тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 18:50:08 ]
Гарний вірш, непростий за змістом і побудовою, що змушує замислитись кожного, хто його прочитає. Подобається образність вірша і не подобається кінцеве римування у перших двох строфах на противагу гарному у заключній третій, що якраз на контрасті виявсляє недоліки попередніх. Але це несуттєве і вірш цілком, на мою думку, заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 18:58:13 ]
Жорже, тішуся, що завітали :) Дякую за гарний відгук - а стосовно рим, у мене часто трапляються не зовсім точні рими, просто я так їх "чую"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 19:40:04 ]
Вандо, це дуже правильно і потрібно в процесі творчості опиратись на оте "я так чую". Власне від того і з’являється індивідуальність у митця. Твої вірші чітко вказують, хто їх автор, що є добре.
Просто треба намагатись і техніку підтягувати до змісту - від того вірш значно краще впливає на читача. Цікавий оповідач з вадами вимови не дає повного задоволення - чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-07-03 22:35:48 ]
Отже, пройшли часи, коли з милим і в шалаші рай, і хочеться стелі, стін міцних, з цегли... Що ж, цілковито природнє бажання. І цілком талановмтий вірш, світлий, теплий, живий, із плоті і крові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 11:25:23 ]
Жінка має право не тільки на повітряні замки, але й на земне "цегляне" щастя, хіба ні? :) Дякую за гарний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 10:27:43 ]
І мені сподобалося, дякую, мила, за те, що пишеш саме те, що зараз хочу читати))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 11:27:16 ]
На здоров"я, мала :) Якщо хоч одній людині вірш приніс позитивні емоції - значить, він не марно написаний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 12:18:40 ]
Якщо жінці замість ефемерності неба і квіткового килима хочеться певності - це свідчить про настання етапу зрілості бажань.
Рима талА/криголам - цілком, на мою думку, прийнятна й оригінальна.
Щиро - Іра.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 12:40:22 ]
Спасибі, Іро, за розуміння і Вашу думку. Рада бачити у себе на сторінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 12:57:40 ]
"Я сповию цей промінь у спомин" – це надзвичайно. І буде завжди промінно, променисто, опромінено... З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 13:17:43 ]
Вам, Василинко, теж світла і тепла! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-07-07 19:32:24 ]
"тільки мить сонцесяйну даруй, адже вічність - омана" - нагадує знамените"Остановись мгновенье, ти прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марко Стійницький (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-15 16:45:58 ]
Чудово й життєдайно... Хоч і з претензією за неподароване :) Але то ж життя. Завжди в жінок так: даруєш зірку - ліхтарик хоче, ліхтар даруєш - запитає зірку :)
Мої шанування.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-15 16:51:42 ]
Вітаю в себе на сторінці, Марку :) Щодо неподарованого - ніяких претензій - тільки скромне прохання ;) Спасибі за увагу!