ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Косий дощ (пісня)
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
* * *
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
* * *
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
***
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Гуня
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Природа
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Та, що повірила вітрам
Образ твору чи винна в тому я, що вірила вітрам,
чи винна в тому, що на поклик їх озвалась,
складала іспити на віру й витривалість -
полóтна марень вилітали з білих рам...
на ринок трапила,
коли шукала храм -

і била осінь у здивоване лице,
і не світився вихід на небесній мапі,
мої шляхи переділили строго навпіл
безмовний митар і лестивий фарисей -
і досі думаю,
по той я бік
чи цей…

а доки визначусь, ніхто не зачекав:
відтяли мову і забрали до штрафбату,
там номер видали і паперові лати,
гранату в груди – і в руці лежить чекá,
і я лежу на полі –
тиха і гірка

побудка!
сонце надавало стусанів
і замість кави наточило в каску магми…
як не злетіло все до бісової мами?!
і генерал мій не на жарт осатанів:
призначив карцер
ідентично сірих днів

в одній упряжці - я, думки і таргани,
як біль - реальні, нероздільні - як родина,
напосідали і жадоба, і гординя...
а ми давали бій, і гинули вони:
у цих забавах і діждалися весни,

весни-амністії!
всі шапки на-горá!
утіха в горлі застрягає, наче кістка,
і я світами йду, немов недобра звістка,
дзвенить мій дзвоник -
і цілує клямки брам
та божевільна,
що повірила вітрам.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 15:23:50
Переглядів сторінки твору 8939
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.914 / 5.25  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 15:57:11 ]
!!!
Вандо, чудовий твір! А все-таки ми віримо вітрам змін, якими б сильними ми не були...як би вони часом не брехали, ті вітри...

Четверта строфа- найсильніше з того, що було написано тобою за місяць. Без перебільшень!

Малесенька заувага: в українській мові нормативним є "складати іспити", а не "здавати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:00:41 ]
Спасибі, Ганю, за увагу і за заувагу :-)
Не можу судити, який із моїх останніх творів сильніший, бо кожен для мене особливий по-своєму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 16:08:35 ]
Ну, якщо попередні вірші були такими собі експериментами у формі, змісті чи композиції - то цей вірш - абсолютно Вандин. :)
Передостання строфа мені чомусь випадає з вірша. Просто вона дає якісь надто детальні пояснення, виходить, ніби ти, Вандо, узагальнюєш вірш наприкінці.ІМХО
І ще - здається правильніше - "винна"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:21:53 ]
А я щось особливо пройнялася своїми "ліричними" тарганами, і не можу нічого з тим зробити :)

Мені здається, важливо, щоб читач знав, що там відбувалося в карцері сірих днів.

Можливо "винувата" - більш розмовна форма, але вона має право на життя. Дякую за коментар, Елю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:15:26 ]
Вандзю,
Назагал - адабрям. Дас із куль. :)
Є певні моменти, де би я замінив дещо:
***
"чи винувата я" - нагадує мені іншу всім відому фразу з продовженням "он сам..."
як Тобі "чи стану(буду) винною"?
тіпа:
"чи стану винною, що вірила вітрам,
чи камнем кинуть, що на поклик їх озвалась,"
***
"і не світився вихід на небесній мапі," - образній "мапі" важко "світити" "виходом"
можливо "виднівся"
***
Я як уявив собі Вандзю в паперових латах
та з чекою в руці то відразу захотілось (уявилось), щоби дощ пішов чомусь.
***
"в одній упряжці - я, думки і таргани," - це тіпа щука, лебідь і рак? Маю надію що Ти лебідь(ка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:19:52 ]
Ви мене усміхнули цим коментарем, пане Юрію. Усміхнули у щонайліпшому значенні цього слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:52:06 ]
Ганю, мені приємно Тебе усміхати.
Усміхнена від мене, Ти заполониш увесь позакомпний світ майже-довухою радістю,
розділиш тепло позитивної енергії і всі подумають, що Ти "ку-ку", але не вір їм -
Ти ме "ку-ку" і не "ка..." - Ти просто маєш фан видзьобувати кумедні слова прикокуючи,
тобто підгікуючи, випорскуючи міх міксованого повітря та ржачки.
А коли Ти вилізеш з-під стола, випипкуючи рукавами останні краплі сміху моя місія буде
завершеною - акамулятори настрою зарядженими, довкілля зав(м)орожене, волосячко розбурхане.
Кхм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:58:09 ]
Така вже моя доля, щоби мої сусіди по життю іноді думали, що я "ку-ку" :))) але наразі це буде якраз до речі :)

Але ж, пане Юрію, я не Бог, щоб "Ти"...

я просто- "ти" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:21:34 ]
Юрку, рада чути :)
Дякую особливе за пильне око.

1) "винувату" я певно що залишу, вона мені якось так лягла на вухо - якщо з"являються кумедні асоціації, то нехай - запам"ятається краще :)

2)вихід світився - знаєш, як то - вихід світиться завжди, бо за правилами безпеки він повинен бути видний, коли світло відключать :) а ще небесна мапа, а на ній - зірки світяться...

3) паперові лати - то справді суцільна екзотіка...та вже буду лебідкою - куди діватися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:39:58 ]
Хав ебавт:
"гранату в груди, а обручкою – чекá," - бомба нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:43:10 ]
Юрчику, обручку не руш - то святе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:54:28 ]
А хто каже її рухати?
Затиснула на пальці чекою і не відпускай :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:59:04 ]
Так точно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 21:36:37 ]
Вандо, а у тебе таки конвеєр, видно, увімкнений. ;)))
Не знаю, чи то настрій у мене такий, але п"ята строфа усміхнула до не можу. :))) Просто мультик в уяві прошмигнув. Отак і побачила, як давали бій ЛГ, думки і таргани жадобі та гордині. Перші перемогли. :) Ура!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 22:51:54 ]
Дарцю, а мультик цей суперовий! Хоча я про нього згадала вже тоді, коли строфа написалася... Друзі-таргани таки додали барви до вірша :))
Сподіваюся, конвеєр дасть мені трохи відпочити найближчим часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:41:35 ]
Вандо, ти просто фонтан поетичного міксу фантазії + реальності(!)
Мені навіть пригадалася Енеїда)
На мою думку усі твої експерименти і новації цікаві. Сміливі і неординарні образи.
Оце не зовсім зрозуміло:
"...і я світами йду, немов недобра звістка,"

Усе інше путьом)) Подальших знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:10:22 ]
Дякую, Наталю :) Пишеться, коли пишеться - ніколи не витискую із себе рядків: коли вони ідуть із тебе - слава Богу, ні - значить не час...Останні тижні були справді активні в цьому плані.

А щодо "недоброї звістки" - ну як це пояснити? далеко не всі позитивно сприймають сильну жінку з характером, якою є лірична героїня. Тому й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:01:56 ]
Сильно пишете. Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 12:55:12 ]
Дякую, побажання навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 14:06:26 ]
Дуже цікава композиція, дещо несподівана тема мілітарі (точніш9е прийом чи як там) як для жінки, а від того ще краще сприймається.
Важко читаєтсья - не через техніку, упаси боже, вона тут бездоганна, а через велику насиченість образами, а тому дає змогу зупинитися детально на кожному з рядочків.
Фаааааааайно.
З теплом, Варця:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 16:22:33 ]
Спасибі за інтерес, Варварцю. В ці дні жінці часто доводиться вбирати на себе броню, що поробиш.
Образів і справді багато, але мені здається, їх можна при бажанні з"язати в логічний ланцюжок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-28 17:54:38 ]
Цей твір однозначно належить до тих, які хочеться читати і перечитувати, вголос і про себе, і кожного разу в ньому віднаходяться все нові й нові грані. Для мене - він про свободу і право вибору, і про шанс не втратити нічого, здобувши ВСЕ :). Просто неймовірна поезія, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-28 17:59:26 ]
Це, власне, один із небагатьох власних творів, які знаю напам"ять ВЕСЬ :) Дякую!