ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
Опівнічник (The Rolling Stones)
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
І в душі хуртовина
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
Сон про білу тишу
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
***
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Не лізьте в душу!
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
Песик Арчі: акт чистий і невідворотний
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Відповідь
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
* * *
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Гроші (1)
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Рахель
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Як козаки з татарами Високий замок брали в 1648 році
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
Гуцул на горі
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Та, що повірила вітрам
Образ твору чи винна в тому я, що вірила вітрам,
чи винна в тому, що на поклик їх озвалась,
складала іспити на віру й витривалість -
полóтна марень вилітали з білих рам...
на ринок трапила,
коли шукала храм -

і била осінь у здивоване лице,
і не світився вихід на небесній мапі,
мої шляхи переділили строго навпіл
безмовний митар і лестивий фарисей -
і досі думаю,
по той я бік
чи цей…

а доки визначусь, ніхто не зачекав:
відтяли мову і забрали до штрафбату,
там номер видали і паперові лати,
гранату в груди – і в руці лежить чекá,
і я лежу на полі –
тиха і гірка

побудка!
сонце надавало стусанів
і замість кави наточило в каску магми…
як не злетіло все до бісової мами?!
і генерал мій не на жарт осатанів:
призначив карцер
ідентично сірих днів

в одній упряжці - я, думки і таргани,
як біль - реальні, нероздільні - як родина,
напосідали і жадоба, і гординя...
а ми давали бій, і гинули вони:
у цих забавах і діждалися весни,

весни-амністії!
всі шапки на-горá!
утіха в горлі застрягає, наче кістка,
і я світами йду, немов недобра звістка,
дзвенить мій дзвоник -
і цілує клямки брам
та божевільна,
що повірила вітрам.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 15:23:50
Переглядів сторінки твору 9649
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.914 / 5.25  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 15:57:11 ]
!!!
Вандо, чудовий твір! А все-таки ми віримо вітрам змін, якими б сильними ми не були...як би вони часом не брехали, ті вітри...

Четверта строфа- найсильніше з того, що було написано тобою за місяць. Без перебільшень!

Малесенька заувага: в українській мові нормативним є "складати іспити", а не "здавати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:00:41 ]
Спасибі, Ганю, за увагу і за заувагу :-)
Не можу судити, який із моїх останніх творів сильніший, бо кожен для мене особливий по-своєму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 16:08:35 ]
Ну, якщо попередні вірші були такими собі експериментами у формі, змісті чи композиції - то цей вірш - абсолютно Вандин. :)
Передостання строфа мені чомусь випадає з вірша. Просто вона дає якісь надто детальні пояснення, виходить, ніби ти, Вандо, узагальнюєш вірш наприкінці.ІМХО
І ще - здається правильніше - "винна"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:21:53 ]
А я щось особливо пройнялася своїми "ліричними" тарганами, і не можу нічого з тим зробити :)

Мені здається, важливо, щоб читач знав, що там відбувалося в карцері сірих днів.

Можливо "винувата" - більш розмовна форма, але вона має право на життя. Дякую за коментар, Елю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:15:26 ]
Вандзю,
Назагал - адабрям. Дас із куль. :)
Є певні моменти, де би я замінив дещо:
***
"чи винувата я" - нагадує мені іншу всім відому фразу з продовженням "он сам..."
як Тобі "чи стану(буду) винною"?
тіпа:
"чи стану винною, що вірила вітрам,
чи камнем кинуть, що на поклик їх озвалась,"
***
"і не світився вихід на небесній мапі," - образній "мапі" важко "світити" "виходом"
можливо "виднівся"
***
Я як уявив собі Вандзю в паперових латах
та з чекою в руці то відразу захотілось (уявилось), щоби дощ пішов чомусь.
***
"в одній упряжці - я, думки і таргани," - це тіпа щука, лебідь і рак? Маю надію що Ти лебідь(ка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:19:52 ]
Ви мене усміхнули цим коментарем, пане Юрію. Усміхнули у щонайліпшому значенні цього слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:52:06 ]
Ганю, мені приємно Тебе усміхати.
Усміхнена від мене, Ти заполониш увесь позакомпний світ майже-довухою радістю,
розділиш тепло позитивної енергії і всі подумають, що Ти "ку-ку", але не вір їм -
Ти ме "ку-ку" і не "ка..." - Ти просто маєш фан видзьобувати кумедні слова прикокуючи,
тобто підгікуючи, випорскуючи міх міксованого повітря та ржачки.
А коли Ти вилізеш з-під стола, випипкуючи рукавами останні краплі сміху моя місія буде
завершеною - акамулятори настрою зарядженими, довкілля зав(м)орожене, волосячко розбурхане.
Кхм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:58:09 ]
Така вже моя доля, щоби мої сусіди по життю іноді думали, що я "ку-ку" :))) але наразі це буде якраз до речі :)

Але ж, пане Юрію, я не Бог, щоб "Ти"...

я просто- "ти" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:21:34 ]
Юрку, рада чути :)
Дякую особливе за пильне око.

1) "винувату" я певно що залишу, вона мені якось так лягла на вухо - якщо з"являються кумедні асоціації, то нехай - запам"ятається краще :)

2)вихід світився - знаєш, як то - вихід світиться завжди, бо за правилами безпеки він повинен бути видний, коли світло відключать :) а ще небесна мапа, а на ній - зірки світяться...

3) паперові лати - то справді суцільна екзотіка...та вже буду лебідкою - куди діватися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:39:58 ]
Хав ебавт:
"гранату в груди, а обручкою – чекá," - бомба нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:43:10 ]
Юрчику, обручку не руш - то святе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:54:28 ]
А хто каже її рухати?
Затиснула на пальці чекою і не відпускай :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:59:04 ]
Так точно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 21:36:37 ]
Вандо, а у тебе таки конвеєр, видно, увімкнений. ;)))
Не знаю, чи то настрій у мене такий, але п"ята строфа усміхнула до не можу. :))) Просто мультик в уяві прошмигнув. Отак і побачила, як давали бій ЛГ, думки і таргани жадобі та гордині. Перші перемогли. :) Ура!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 22:51:54 ]
Дарцю, а мультик цей суперовий! Хоча я про нього згадала вже тоді, коли строфа написалася... Друзі-таргани таки додали барви до вірша :))
Сподіваюся, конвеєр дасть мені трохи відпочити найближчим часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:41:35 ]
Вандо, ти просто фонтан поетичного міксу фантазії + реальності(!)
Мені навіть пригадалася Енеїда)
На мою думку усі твої експерименти і новації цікаві. Сміливі і неординарні образи.
Оце не зовсім зрозуміло:
"...і я світами йду, немов недобра звістка,"

Усе інше путьом)) Подальших знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:10:22 ]
Дякую, Наталю :) Пишеться, коли пишеться - ніколи не витискую із себе рядків: коли вони ідуть із тебе - слава Богу, ні - значить не час...Останні тижні були справді активні в цьому плані.

А щодо "недоброї звістки" - ну як це пояснити? далеко не всі позитивно сприймають сильну жінку з характером, якою є лірична героїня. Тому й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:01:56 ]
Сильно пишете. Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 12:55:12 ]
Дякую, побажання навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 14:06:26 ]
Дуже цікава композиція, дещо несподівана тема мілітарі (точніш9е прийом чи як там) як для жінки, а від того ще краще сприймається.
Важко читаєтсья - не через техніку, упаси боже, вона тут бездоганна, а через велику насиченість образами, а тому дає змогу зупинитися детально на кожному з рядочків.
Фаааааааайно.
З теплом, Варця:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 16:22:33 ]
Спасибі за інтерес, Варварцю. В ці дні жінці часто доводиться вбирати на себе броню, що поробиш.
Образів і справді багато, але мені здається, їх можна при бажанні з"язати в логічний ланцюжок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-28 17:54:38 ]
Цей твір однозначно належить до тих, які хочеться читати і перечитувати, вголос і про себе, і кожного разу в ньому віднаходяться все нові й нові грані. Для мене - він про свободу і право вибору, і про шанс не втратити нічого, здобувши ВСЕ :). Просто неймовірна поезія, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-28 17:59:26 ]
Це, власне, один із небагатьох власних творів, які знаю напам"ять ВЕСЬ :) Дякую!