ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач

Іван Потьомкін
2026.04.09 18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли

М Менянин
2026.04.09 17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2

Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.

Охмуд Песецький
2026.04.09 17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.

Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі

Тетяна Левицька
2026.04.09 14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Та, що повірила вітрам
Образ твору чи винна в тому я, що вірила вітрам,
чи винна в тому, що на поклик їх озвалась,
складала іспити на віру й витривалість -
полóтна марень вилітали з білих рам...
на ринок трапила,
коли шукала храм -

і била осінь у здивоване лице,
і не світився вихід на небесній мапі,
мої шляхи переділили строго навпіл
безмовний митар і лестивий фарисей -
і досі думаю,
по той я бік
чи цей…


а доки визначусь, ніхто не зачекав:
відтяли мову і забрали до штрафбату,
там номер видали і паперові лати,
гранату в груди – і в руці лежить чекá,
і я лежу на полі –
тиха і гірка

побудка!
сонце надавало стусанів
і замість кави наточило в каску магми…
як не злетіло все до бісової мами?!
і генерал мій не на жарт осатанів:
призначив карцер
ідентично сірих днів

в одній упряжці - я, думки і таргани,
як біль - реальні, нероздільні - як родина,
напосідали і жадоба, і гординя...
а ми давали бій, і гинули вони:
у цих забавах і діждалися весни,

весни-амністії!
всі шапки на-горá!
утіха в горлі застрягає, наче кістка,
і я світами йду, немов недобра звістка,
дзвенить мій дзвоник -
і цілує клямки брам
та божевільна,
що повірила вітрам.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 15:23:50
Переглядів сторінки твору 9852
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.914 / 5.25  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 15:57:11 ]
!!!
Вандо, чудовий твір! А все-таки ми віримо вітрам змін, якими б сильними ми не були...як би вони часом не брехали, ті вітри...

Четверта строфа- найсильніше з того, що було написано тобою за місяць. Без перебільшень!

Малесенька заувага: в українській мові нормативним є "складати іспити", а не "здавати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:00:41 ]
Спасибі, Ганю, за увагу і за заувагу :-)
Не можу судити, який із моїх останніх творів сильніший, бо кожен для мене особливий по-своєму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 16:08:35 ]
Ну, якщо попередні вірші були такими собі експериментами у формі, змісті чи композиції - то цей вірш - абсолютно Вандин. :)
Передостання строфа мені чомусь випадає з вірша. Просто вона дає якісь надто детальні пояснення, виходить, ніби ти, Вандо, узагальнюєш вірш наприкінці.ІМХО
І ще - здається правильніше - "винна"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:21:53 ]
А я щось особливо пройнялася своїми "ліричними" тарганами, і не можу нічого з тим зробити :)

Мені здається, важливо, щоб читач знав, що там відбувалося в карцері сірих днів.

Можливо "винувата" - більш розмовна форма, але вона має право на життя. Дякую за коментар, Елю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:15:26 ]
Вандзю,
Назагал - адабрям. Дас із куль. :)
Є певні моменти, де би я замінив дещо:
***
"чи винувата я" - нагадує мені іншу всім відому фразу з продовженням "он сам..."
як Тобі "чи стану(буду) винною"?
тіпа:
"чи стану винною, що вірила вітрам,
чи камнем кинуть, що на поклик їх озвалась,"
***
"і не світився вихід на небесній мапі," - образній "мапі" важко "світити" "виходом"
можливо "виднівся"
***
Я як уявив собі Вандзю в паперових латах
та з чекою в руці то відразу захотілось (уявилось), щоби дощ пішов чомусь.
***
"в одній упряжці - я, думки і таргани," - це тіпа щука, лебідь і рак? Маю надію що Ти лебідь(ка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:19:52 ]
Ви мене усміхнули цим коментарем, пане Юрію. Усміхнули у щонайліпшому значенні цього слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:52:06 ]
Ганю, мені приємно Тебе усміхати.
Усміхнена від мене, Ти заполониш увесь позакомпний світ майже-довухою радістю,
розділиш тепло позитивної енергії і всі подумають, що Ти "ку-ку", але не вір їм -
Ти ме "ку-ку" і не "ка..." - Ти просто маєш фан видзьобувати кумедні слова прикокуючи,
тобто підгікуючи, випорскуючи міх міксованого повітря та ржачки.
А коли Ти вилізеш з-під стола, випипкуючи рукавами останні краплі сміху моя місія буде
завершеною - акамулятори настрою зарядженими, довкілля зав(м)орожене, волосячко розбурхане.
Кхм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:58:09 ]
Така вже моя доля, щоби мої сусіди по життю іноді думали, що я "ку-ку" :))) але наразі це буде якраз до речі :)

Але ж, пане Юрію, я не Бог, щоб "Ти"...

я просто- "ти" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:21:34 ]
Юрку, рада чути :)
Дякую особливе за пильне око.

1) "винувату" я певно що залишу, вона мені якось так лягла на вухо - якщо з"являються кумедні асоціації, то нехай - запам"ятається краще :)

2)вихід світився - знаєш, як то - вихід світиться завжди, бо за правилами безпеки він повинен бути видний, коли світло відключать :) а ще небесна мапа, а на ній - зірки світяться...

3) паперові лати - то справді суцільна екзотіка...та вже буду лебідкою - куди діватися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:39:58 ]
Хав ебавт:
"гранату в груди, а обручкою – чекá," - бомба нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:43:10 ]
Юрчику, обручку не руш - то святе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:54:28 ]
А хто каже її рухати?
Затиснула на пальці чекою і не відпускай :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:59:04 ]
Так точно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 21:36:37 ]
Вандо, а у тебе таки конвеєр, видно, увімкнений. ;)))
Не знаю, чи то настрій у мене такий, але п"ята строфа усміхнула до не можу. :))) Просто мультик в уяві прошмигнув. Отак і побачила, як давали бій ЛГ, думки і таргани жадобі та гордині. Перші перемогли. :) Ура!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 22:51:54 ]
Дарцю, а мультик цей суперовий! Хоча я про нього згадала вже тоді, коли строфа написалася... Друзі-таргани таки додали барви до вірша :))
Сподіваюся, конвеєр дасть мені трохи відпочити найближчим часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:41:35 ]
Вандо, ти просто фонтан поетичного міксу фантазії + реальності(!)
Мені навіть пригадалася Енеїда)
На мою думку усі твої експерименти і новації цікаві. Сміливі і неординарні образи.
Оце не зовсім зрозуміло:
"...і я світами йду, немов недобра звістка,"

Усе інше путьом)) Подальших знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:10:22 ]
Дякую, Наталю :) Пишеться, коли пишеться - ніколи не витискую із себе рядків: коли вони ідуть із тебе - слава Богу, ні - значить не час...Останні тижні були справді активні в цьому плані.

А щодо "недоброї звістки" - ну як це пояснити? далеко не всі позитивно сприймають сильну жінку з характером, якою є лірична героїня. Тому й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:01:56 ]
Сильно пишете. Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 12:55:12 ]
Дякую, побажання навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 14:06:26 ]
Дуже цікава композиція, дещо несподівана тема мілітарі (точніш9е прийом чи як там) як для жінки, а від того ще краще сприймається.
Важко читаєтсья - не через техніку, упаси боже, вона тут бездоганна, а через велику насиченість образами, а тому дає змогу зупинитися детально на кожному з рядочків.
Фаааааааайно.
З теплом, Варця:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 16:22:33 ]
Спасибі за інтерес, Варварцю. В ці дні жінці часто доводиться вбирати на себе броню, що поробиш.
Образів і справді багато, але мені здається, їх можна при бажанні з"язати в логічний ланцюжок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2009-12-28 17:54:38 ]
Цей твір однозначно належить до тих, які хочеться читати і перечитувати, вголос і про себе, і кожного разу в ньому віднаходяться все нові й нові грані. Для мене - він про свободу і право вибору, і про шанс не втратити нічого, здобувши ВСЕ :). Просто неймовірна поезія, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-12-28 17:59:26 ]
Це, власне, один із небагатьох власних творів, які знаю напам"ять ВЕСЬ :) Дякую!