ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Замежне
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Чи підеш зі мною...
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
«Демонолатрія» (уривок)
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
* * *
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Вмикаю інтонацію
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Торкнися (The Doors)
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Попереду
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
...Як пишная пава
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
* 132 *
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Майже побічно, солодший за дотик до вуха…
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Як відьма перетворилася на собаку
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
* * *
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Екзистенційне позиціювання творчого єства: до метагармонічної теорії творчості
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Приреченість
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
* 131 *
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 ПОТЯГ

 
      “train without brakes”
      Spencer Dryden
 
      “котися, змію...”
      Афродіта Небесна

Образ твору  
потяг прибуває
довгий потяг, знову & тут, брате
цей потяг твій, без решти
квитків не треба, квитків не буде


і цей потяг_.брутальна омана, люде
і цей потяг_.кармічна облуда, сестро
і цей потяг_.мрець, який вбереться в лід
і цей потяг_.запекле ні, котре не зна більше

(дай тяги )


потяг_.скрегіт_.регіт_.гіркоти
потяг_.викрик_.вкраяний на хрип
потяг_.чад_.крізь_.колеса-серпи


потяг_.вітер_.срібний привид-звір
потяг_.кров’ю вмазаний упир
потяг_.змій за криві кути


день пішов
я на день не встиг
я чекав та пив
світ летів мов сніг
потяг ніч
завікон чорний сміх

soon..  soon..  SOON.....
   ...........................................


потяг_.жнець_.пломені zіниць
потяг_.вічей зі старих_.крамниць
потяг_.твій покупець

(тільки ти  не торгівець)


  ....оце заграй, дідько




 


 
_______________________________
Art © Gary-Neil Richardson



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-07-27 20:55:19
Переглядів сторінки твору 17004
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.321 / 5.5  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.642
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.01 22:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 21:24:26 ]
цей потяг_тінь
з-нікуди і в-нікуди
і машиністом - Пан
прямує між світів
а десь за рогом
на світанку - воля
чи встигнеш
зистрибнути
з
?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:02:11 ]
Старий Чарлі поцупив важеля
і потяг не зупинити,
ніяк не скинути пари..
машиніст за машиністом
виходять вузькою драбиною
дітиська сміються і
висолоплюють язика
свічки плавляться як назовсім
роздерта помаранча
в сяючих бризках пристрасті
потяг мчить
потяг мчить..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 22:09:06 ]
зіграй
Чарлі
блюз
на струнах рейок
на саксафоні гудка
барабанними паличками
перегонних шлагбаумів
доки я дозволяю
бульбашкам шампанського
створювати з себе кульку
не зупиняйся
Чарлі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:24:34 ]
бульбашки темряви граються
світяться світлякують жевріють
десь куди краплі часу
неспішно ковтають каданси
хрипучого саксу
Чарлі не вміє
спинятися, він зневажає гальма
він забувся десь там, при початковім кінці

потяг чадно мчить,
потяг важко мчить..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 22:59:25 ]
я впізнала тебе
машиніст_ніч
коли ти у чорному костюмі
провідника
пропонував чай з Місяцем
казав - це для гурманів
казав - не бійся
казав - спробуй
кинути гальма
слухай мене
слухай себе
слухай
ніч...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 23:04:36 ]
Машиніст кошлатої ночі
тримаючи голярку двома
обережними пальцями
відкраяв ще дивного світла
він промовив
це для твого болю, сестро
це світла отрута
для твоїх печалей, дівчисько
вікна зникли
натомість з'явилися
спраглі очі
які дивилися
які мчали з ночі
які знали усе
про чекання..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 23:21:15 ]
цукор печалей
у тонкій склянці
химерних надій
розмішую срібною ложечкою
ілюзій
у невірному сяйві
єдиного подорожнього
чиї спраглі очі
єдині знали:
чекання
довше за ніч


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 23:29:24 ]
лункі залізні балконні поручні
вантажі та троси
весь путній крам нікуди
здригалися в своїм серці
над звичкою
без відвертих гострих
країв_ вінець
подорожній здавалось
замріявся або
зупинив собі трохи часу
хто не може зупиняти часи
той заклинає гумових змій
список бутафорії
докладається..
...........................
потяг мчить
потяг зливається з вітром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:37:12 ]

Кіта Ті (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-27 21:31:58 ] - відповісти
:)))))))))))))))))))))
)))))))))))))))))))))))Невжееее сьогоднііі деньь залізничника??????????????????????
??????????????????????????????????
??????????????????????????????????
???????????????????????????????????


я переопублікував коммент, бо він дуже страшний у Вас вийшов ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:38:16 ]
нині день, як день, чи Вам близька тематика?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
видалено видалено (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:46:06 ]
Ага, ось чому Вашу сторінку можна було рухати вправо і вліво. Пережила справжній шок: думала, якийсь вірус заліз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:57:20 ]
:-)

все буде гаразд, просто не пишіть таких довгих слів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
видалено видалено (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:59:56 ]
Більш. н. буд., обіця. ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:07:55 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:46:34 ]
пане Сонце Місяцю, а цей вірш часом не має якогось скритого смислу?
Просто спочатку я якимось чудом не замітив картинки і слово "потяг" зрозумів не як поїзд, а як фізичний потяг людей. Читається зовсім по інакшому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:56:31 ]
поезія відчиняє двері, Павле
чим більше дверей, тим веселіше?

гарного Вам всього

дяка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:59:58 ]
ви праві, читати вірш і сприймати його два рази зовсім по-різному було досить цікаво і незвично.

Вам теж гарного вечора і безліч цікавих дверей!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:07:43 ]
вечір викинув дзвінкий гуркіт валіз просто в ніч
десь там все закінчилося
це була дивацька посмішка змія,
як щойно розбита мрія..
все десь туди

*

навзаєм, і усякого натхнення, Павле



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 01:22:47 ]
Потом он сел на траву возле ржавых заброшенных рельс,
И он сказал: "Будем ждать. Здесь пройдет
туркестанский экспресс -
Быть может первый за век,
За весь этот век!.."
С.К.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:48:50 ]
ветер слегка громыхал
барабанами
пустых бочек
и откуда бы им..
счастье в новой
дороге
под стрелками
старых
наручных часов
С.М.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 13:05:32 ]
Точно, у нас на ПМ день потягів ...різного напрямку...
Сонце Місяцю, зайди ще й до мене в гості... містика якась... і ніби у дорогу не збираюсь...
Потяг-погяло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:44:07 ]
дорога з нами назавжди, Юлія, хоч вже без Керуака.
але ще поки що з Джей Джей Кейлом

іду в гості

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 16:46:09 ]
Ваш потяг - із моїх страшних але важкопробудних снів...
Вічно в диму-тумані,
вічно закритий,
вічно той,
що мене не дочекався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:31:03 ]
він розкриває за плечима
крила та спопеляє їх
крокує сходинами снів
він циклоп що женеться
за власним пломенем_оком
зі стукотом_ стогоном
у наступний неспокій
між темним і буднім..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 17:28:43 ]
Юлю, мій комент на Вашій сторінці - майже дубль Вашого тут.
Знову містика!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:18:25 ]
о*о..

чомусь згадав покемонів

:-)

добрий вечір



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:08:38 ]
Мерсі за компліман!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 01:49:46 ]
Як завжди дещо запізно, на сцені з"являється рум"яна і не в міру весела А. Н. у супроводі ґалантних трупів братів Люм"єрів (яких саме пропонується поволі ввести до тексту), за нею на шнурочку швендяє потішене творче еґо... раптом лунає вистріл, партер і оркестрову яму по вінця засипає цинамоновими кексами і желейними ведмедиками, у повітря здіймаються таці з шампанським і пухкі червоні дивани.. і десь під самою стелею маленька японська скрипалька обережно виводить "Happy B-day 2 U!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 02:21:52 ]
старший з братів-трупів - Луї - ревниво скидав руку молодшого Огюста, яку той весь час затримував на талії не в міру веселої А. Н., доки не посклизнувся на желейному ведмедику і не плюхнувся на пухкий червоний диван,який щойно доставили іменинику прямо з бульвару Капуцинів. Диван сказав: "Оу!" і почервонів ще більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 02:57:52 ]
акваріумні рибки тицялися вусиками у збільшувальне скло підлоги & щось розповідали чи скандували на вельми веселково_строкатій загадково невловимій мові & капелюх Богарта вже недбало лежав на столику поряд з портсиґаром який вмів грати дев'ятнадцять тактів дев'ятої інвенції Й. С. Баха & звідусіль ледь дзвеніли десертні тарілочки з лізерґіновими плямами & мабуть якісь цікаві виделочки 22го калібру & тихий_приємно_дисонансний голос з-під фрікаутових вусів промовляв нечутні щирі подяки всім хто завітав забіг заплив & затріпотів на відважний люм'єрівський експеримент..


..на білому простирадлі просто зі стіни на глядачів їхав справжнісінький потяг

[швидкі комбіновані зйомки]:

ковбої спішно розряджують свої револьвери й кидаються на підлогу, в обійми різноманітно_ строкато_ цукатно_ кольорових_ риб.. в кишенці д-ра Юнґа цокотить зубками тамаґочі.. білий кролик ховається в парадний стосик чорних серветок.. ліхтарик_ олівець виписує ієрогліф аріґато дві тисячі вісім і один раз.. шоколадні пальці швиденько пробігають кілками банджо.. скляні штори урочисто розсуваються........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 00:37:51 ]
"ain't no midnight train..."

вагони скриплять
металевим холодом
стривай
ми ще маємо час попрощатися
потиски рук
плескання у плече
мружаться очі
трохи ще
потопчемо цей перон

..чшшшш..
..дзень..

відбуває вагон

мої віддихи тут
для тебе
назавжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 03:02:42 ]


"get on the ball, boy.."

месмеричний дощ
забере твої очі
замість голосу лишиться
сплавлений шлак
твої речі чарівно
прості
прадавні
шкіра & сталь

десь давно іржавіють
терплячі перила
з котрих обірвуться
знесилені пальці

кожен
з
нас
знає..

жахи
нічних залізних шляхів
гниючих
мокрим брудом
станційних шибок
по швидких
відсирілих станціях

гра у хованки
позбулася змісту
час здоганяти
час обирати свій шанс

він наближається
неминучий, як вечір
він прямує сюди, брате....