ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Вiнок
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Лімерики від ©емена
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
Сестро Морфін (The Rolling Stones)
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Із весною віч-на-віч...

 Впусти мене
Образ твору Присвячую усім, хто втрачаючи кохання, боявся жити...


Впусти мене,
Лише на мить погрітись.
Впусти мене,
Замерзла навесні.
Впусти мене,
Я хочу розгорітись,
І танути, як сніг.


Цілуй мене
Закохано і палко.
Цілуй мене
І тихо щось кажи.
Цілуй мене
І запахом фіалки
Навік приворожи.


Забудь мене.
Я заховаюсь добре.
Забудь мене,
Назавжди замовчу.
Забудь мене.
Я снігом, хоч і мокрим
За щастя заплачу.


Пробач мені,
За те, що так хотіла.
Пробач мені.
Я більше не прийду.
Пробач мені,
Що я не долетіла -
Розбилась на льоту.

07.03.2010р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-07 17:02:14
Переглядів сторінки твору 10249
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.922 / 5.25  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:10:23 ]
Досить еротично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 18:14:06 ]
Вітре, дякую! Не думала, що вийде еротично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:16:10 ]
Отож!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:22:52 ]
Юленько, щиро дякую за привітання і побажання! Вам - щастя і взаємного кохання, щоб сумні вірші складалися дуже-дуже рідко, а усмішка ваша чарівна була завжди веселою...
А тепер (ех, коректорська моя душенька!) - до вашого вірша, бо дуже гарний, але дряпає скрізь останній рядок... Якби отак:
- І танути, як сніг;
- Навік приворожи;
- Я снігом, хоч і мокрим
За щастя (або: За тебе) заплачу;
- Що я не долетіла -
Розбилась на льоту...
- то зразу ритм вирівнюється, ніяких "хвостів" нема. Але - то вже на ваш розсуд, звісно. А якщо погодитесь і повиправляєте, то мій комент можна видалити як суто технічний - нащо йому тут висіти... Це як стружка в майстерні - достругали і позамітали ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 18:27:32 ]
Дякую Вам.... дійсно, так набагато краще!!!!!

Велике спасибі за гарну коректорську роботу...і щоб я без вас робила?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:52:04 ]
Та нема за що... А з Вітром обережніше - а то він вам таких бра понавішує... і люстр... і плафонів... і локшини ;))) А потім - ррраз! - і нема. На те він і Вітер...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:31:57 ]
Еротична фантасмагорія
Поцілунків примхлива ніч.
Я в тобі. Поглинає полумя
З диким зойком, - химерна річ.

Чоловіча поезія втілення
У жіноче єство добра.
Все повторюється у вимірі
Підвіконня, підлоги, бра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 18:34:01 ]
Спочатку трохи заплуталась... а тепер от вдруге почитала і... у вас талант!
особливо "Я в тобі. Поглинає полумя
З диким зойком"... Так гармонічно слова поєднані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 18:36:08 ]
Дуже цікаво!
Хоча дещо збиває спочатку "впусти", а потім "забудь"....
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:37:54 ]
О! У другій строфі Ви не заплутались?...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 18:41:26 ]
дякую. Люди розійшлись, але дівчинка не може заспокоїтись, їй так його бракує... От вона і просить впустити її хоча б на мить, а потім вона навіки зникне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 18:42:40 ]
Вітре, там у другій строфі можна собі голову зламати! В доброму сенсі кажу.... Але до мене усе ніби-то дійшло.... Крім "бра"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:45:19 ]
Юль, ну, бра...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 18:46:03 ]
Усе одно не розумію))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:50:53 ]
Бра горить, коли ти з жінкою на підлозі!!!!! Господи! Ти зрозуміла?????????!!!!!!!)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 18:55:03 ]
Отак, спочатку замакітрив дівчині голову, на підлогу стягнув, полум'я там зайнялося, зойки фантасмагоричні - а тепер ще хоче, щоб вона моментально до тями прийшла! Нє, ну ці мужчини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 18:55:06 ]
хах)))з третього разу))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 18:55:35 ]
Вітрянмй Він наш....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 22:32:55 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 22:35:32 ]
дякую, Зоряно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 09:54:43 ]
Пригадав анекдот: Гусари грошей не беруть. Тут треба перефразувати: Гусари снігу не беруть!
Але це асоціації, як завжди, непередбачувані. Але, крім них, твір викликає чисте і світле відчуття причетності. Щось таке ніжне, таке, як запах фіалки, як сніг на вустах було у кожного. Саме за це і хочу подякувати у цей прекрасний весняний день. Зі святом, Юлечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-08 10:03:16 ]
Василю, дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-09 19:37:27 ]
Як бракує сонця серед ночі,
Прохолоди вітру в полі жита,
Тих очей, що глянуть в Твої вічі
І навік захочуть там лишитись....
Як бракує простору для злетів,
Як бракує волі, мов повітря,
І душі, що є лише в Поета,
Яка сльози серця Твого витре...
Хай Тобі нічого не бракує!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-09 20:38:17 ]
Дякую , Наталю... Ви сьогодні увесь день витягаєте мене з депресійного стану....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-09 20:54:59 ]
Коли світ жорстокий так боляче ранить у груди
Й здається безвихідь, не можеш нещастя здолати,
Ти вір, що новий день до тебе привітнішим буде
І завтра зумієш вершини життєві здолати,
А ще ворогів ти поставиш усіх на коліна,
Бо Жінка ти сильна, а що головніше – Людина!
Вір – сонечко з неба промінчик тепла посилає,
Він тільки для Тебе, Тебе до життя воскрешає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-09 20:57:08 ]
плачу...дякую Вам... це й справді щире дякую... Дякую за ці теплі слова, які чомусь таки змушують мене боротись...