ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галя Винниченко (1990) / Вірші

 Повіяло холодом...
Занесуть сухолисті вітри у мільйони шпаринок
нотки осені, звістку зими, передчасну печаль.
Стоголосе Ніхто розмете тисячі намистинок
по землі і воді з ненароком подертих кораль.

Заридає цвіркун у опалому сивому листі,
ворожитиме ніч на моїх почорнілих слідах;
павутинку весни тінь чужа розірве ненавмисно.
Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах.

У дорогу з собою прихоплю у термосі літо,
підпережуся тихим прощанням "вертайся.бувай":
Бігти з вовком. за змієм звиватися. з птахом летіти –
там, де небу й землі (і мені ?) напророчено край.

(2010)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ірина Людвенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-10-21 18:14:12
Переглядів сторінки твору 12967
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.219 / 5.38  (4.350 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 3.924 / 5.25  (4.047 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.09.21 00:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 21:48:27 ]
А від Вашої поезії (попри "холодну" назву) повіло теплом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:29:57 ]
ой, дякую щиро! Ви вмієте читати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:54:34 ]
... і писати... – так дуже-дуже.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 09:53:11 ]
А я вмію читати по-іншому :) Не ображайтеся, галю, але маю кілька зауважень.

Весь вірш римований, окрім "літо - йтиму" - не вистачило сил на останню риму? )) Якось воно дивно сприймається.

У першій строфі нікудишні рими - заримовані однакові частини мови у однакових відмінках.

Якщо вірш про закінчення літа і готування до осені - чому "павутинку весни" ?

"Запакую в дорогу у термос" - щось мені тут муляє. В термос хіба пакують? І "запакую в дорогу" якось трохи неоднозначно)))

Але загалом - сподобалося :) Особливо "Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах." І закінчення непогане :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 09:53:46 ]
ой, Галю, соррі, то я випадково з малої літери написала Ваше ім"я))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:59:27 ]
о, дякую... ці зауваження "запакую" в якусь ну, торбу... згодом пориюся – поміркую над ними. обов'язково. то, бачиш, так відразу все не дається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 10:00:46 ]
чи може "то, бачите, так відразу..."
не знаю, як тут у вас прийнято...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:06:32 ]
у мене принято на "ти" :) а тут в основному на "Ви".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:07:18 ]
То я до дрібниць доколупуюсь)) Щоб тебе не перехвалили тут)
Чекаю нових віршів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 14:07:44 ]
Перший рядок останньої строфи можна легко змінити, врахувавши Юлині зауваження, наприклад: "Запакую розхристане літо, сховаю на зиму" чи "Заховаю розхристане літо у термос (якщо так хочете) на зиму", зрештою, авторові видніше... Як на мене "зиму-йтиму" - то цілком нормальна рима (мимомволі ще одна майже рима з’явилася).
... А теплом від вірша таки віє. І це найголовніше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 14:17:15 ]
павутинка весни - супер! Певно на неї і були нанизані коралі?:)
Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах - взагалі чудово.

А з термосом тим можна, як на мене - перелию у термос дорожній:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 21:35:15 ]
Вірш не надуманий, а живий. Це дуже важливо. Тому сподобався. Бажаю Вам, щоб не зникало оте вміння помітити павутинку весни навіть восени!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-24 11:02:03 ]
так дякую за вашу увагу!.. то на перших порах, мабуть, дуже потрібне )
то так ого! – "мене читають! :)"
1 - над початком третьої строфи подумаю. і з часом таки переміняю... ось скільки вже варіантів знайшлося.
2 - буду, мабуть, потихеньку заходити і на ваші сторінки. Бо спочатку вважала, що коли "новачок" заявляється на багатьох сторінках відразу - то є ознакою того, що просто хоче "засвітитися"... мабуть, це не зовсім так - то є просто звичайні людські стосунки. був би тільки час.
3 - також думала, і думаю..., що то не варто свій вірш розтлумачувати... бо тоді спадає якась його таємничість. Бо логіка вірша завжди якась є - вичитати б її тільки.
Але так, при початку - хіба що пару слів:
про термос: бо то коли ти в дорозі, і тобі дуже-дуже буде бракнути літа, то як(?) ти його собі прихопиш? - з торби його може вивітрити... з кишені воно може вилетіти... а так - надійно :) на привалі сісти - натішитись, погрітися - і піти далі.
те саме з павутинкою - вони собі починають з весни плести кубельце, ціле літо за ним дбають... як де розірве хтось - ремонтують відразу... тобто це те, чому вони присвячують все своє літо - а тут так самоплином - раз - і відлітає, ніби ненароком зачеплене, і так воно наче і має бути...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-24 13:23:30 ]
Так, наредагувала трошки :)

попередній варіант початку 3-ї строфи був:

Запакую в дорогу у термос розхристане літо,
підпережуся тихим прощанням "вертайся.бувай",
і повзтиму. летітиму. плистиму. бігтиму. йтиму –

Думала - може, варто "На дорогу ...".
Але коли є "У дорогу ...", то це можна прочитати навіть як "У дорогу з собою".
І послідовність дієслів тепер така - більш символічна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 19:14:03 ]
Як на мене, "чваланти" - не зовсім на місці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 06:18:36 ]
на всі 100 погоджуюсь.
(видите, яка я до холєри чемна ;)
чвалати - можна навіть від нудьги, а тут вона не до речі. не передає стану.
поміняла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 19:17:09 ]
Мала на увазі "чвалати". (Щось нині діється незрозуміле - зайві літери вискакують) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:32:22 ]
Якщо Ви справді чемна і хочете знайти точне слово - пошукайте ще... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 00:50:10 ]
ой, тут просто-таки якась гра в жмурки виходить...
навіть не підберу так одразу...
ну я думала так:
буду бігти - потім втомлюся -
буду йти - потім дуже втомлюся -
буду спотикатися - потім смертельно втомлюся -
буду (лізти,повзти,???) - потім... ну вмру -
і буду летіти - туди, ну до обрію.

бо то на те і вказує ланцюжок асоціацій обрію - вирію - ірію, який випливає зі слів небо-земля-край.

їй-богу... мабуть буду просити дружню підказку, чи що...
може, прикинетесь другом і щось путнє підкажете - як варіант?
бо я покищо в пошуках.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 01:26:12 ]
1. Аж туди мені треба добігти, дійти, долетіти...
2. Подолаю утому - летітму легко, як вітер...

Галю, мені дуже імпонує Ваша працелюбність. Шукайте - знайдете. Успіхів! Щиро О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 01:29:55 ]
Знову літера вилетіла у 2-му рядку - летітиму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 10:20:20 ]
що ж, "майструю" далі :)
було:
Буду бігти. іти. спотикатися. лізти. летіти –
стало:
Буду бігти, іти... упаду... далі стану летіти –


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 10:57:09 ]
шось цей "далістан" не дуже звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 13:15:56 ]
*повисипала з шухляд на підлогу всі синоніми, що мала. сидить, напружено складає пазли*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 10:35:36 ]
ух... *витирає піт з чола*
наче файно :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 13:23:17 ]
Ох, далось воно тобі))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 13:34:31 ]
... я потім постираю всі коментарі
(наче нічого й не було)
і буду хвалитися, що то вірш сам написався,
під час "поетічєского озарєнія" )))))
що то все - небесні сили...
поетеса, (мат), rising star )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-28 13:38:51 ]
... і далі... :)
було:
Буду бігти, іти... упаду... далі стану летіти –
стало:
Буду бігти за вовком. за змієм іти. чи за птахом летіти –


ніби "чиза" не дуже вухо ріже. принаймні моє витримує.

і – знову – наче файно :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 20:52:11 ]
Як на мене, цей варіант - найліпший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 23:45:43 ]
А можна простіше:
Буду бігти за вовком. за змієм...
за птахом летіти –


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:13:31 ]
та так. є там тих 6 тактів, а не 5.
ну але думку викладено повністю)
щось ще трішки поміркую колись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 16:27:54 ]

так. спокою не дає.
і знову нові варіанти:
• Бігти з вовком. за змієм звиватися. з птахом летіти –
• Бігти з вовком, за змієм іти, чи за птахом летіти –
• Буду з вовком іти, (з з)мієм лізти, за птахом летіти –
• Вовко-бігти, чи зміє-повзти, а чи птахо-летіти –

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 12:42:49 ]
о, дякую, Редакціє Майстерень, за увагу.
це не просто собі перша оцінка від "Майстерень" - а це ознака довіри,
що мої твори теж будуть анонсуватися справа на сторінці.
дуже приємно :)
буду старатися не підвести :)