ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Повертайтесь
Образ твору Де наш дім?
Чиїх батька та матері діти?
Розгубились по світу,
як краплі у морі води...
Сном земля, по якій
вперше вчились ходити,
дивним сном ті пісні,
що колись колискові були.

Сном та стежка,
що слалась аж ген від порогу
цілувала шовкову
ноженят запашну білизну,
із якої рушали
в далеку дорогу,
пам'ятати клялись
рідну неньку - свою сторону.

Юність сном,
і кохання, і перші цілунки.
Цвіт весни чарівний
і духмяних садів аромат...
А у матері серденько
б'ється так лунко -
жде своїх ластів'ят:
“Повертайтесь, кохані, назад.”

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-26 20:37:02
Переглядів сторінки твору 6630
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.14 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 21:06:19 ]
дуже ліричний вірш, але це не просто лірика, тут ще й присутні роздуми про кохання, матір, юність....

особливо сподобалися ці Ваші рядки

"Юність сном,
і кохання, і перші цілунки.
Весен цвіт чарівний
і духмяних садів аромат..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 21:22:11 ]
Дякую, Тарасе! Рада вітати на своїй сторінці.:)
Приємно, що вірш сподобався. Що ж до виділених рядків, то воно й не дивно, адже ти (нічого, що на "ти"?) романтик, судячи з тих твоїх віршів, що я прочитала, а романтикам близькі такі почуття, та ні, вони ними просто переповнені.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 21:28:14 ]
була в мене колись одна ідея на рахунок створення групи романтиків, або навіть клану))). Гасло тільки треба придумати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 21:58:48 ]
О, "клан романтиків" - звучить серйозно.;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 21:26:23 ]
З ластів"ятами завжди так - виростають і летять. Мабуть, нічого тут не вдієш :)

Адель, "в світах", може замінити на
"У світах розгубились"&
"Весен цвіт чарівний" - "Цвіт весни чарівний" (?)

І ще одне "глухе" місце: "босих ніг". Тут "х" і "г" сильно приглушують звучання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 21:47:56 ]
Ви праві, пані Любо, я й сама бачу, що воно трошки "шепелявить":), але, як зміню на "у світах розгубились", то ритм почне кульгати, і не через брак чи зайвість складу, а через заминку у звучанні після "розгубились" і перед "мов"... Треба ще подумати, а поки залишу, як є. З "веснами" погджуюсь однозначно - Ваш варіант звучить, отже я ним з задоволенням скористаюсь. От іще босі ноги... Подумаю.:)
Отже, і я Вам щиро дякую за конструктив.;)))
Рада, що завітали.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 21:57:42 ]
Змінила на "босих ніжок малих білизну", не знаю, чи покращить сприйняття. Як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 22:01:19 ]
краше. а якщо "ноженят запашну білизну"? адже ніжки в малих дітей такі запашні :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 22:05:10 ]
Приймається;) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 21:52:11 ]
То воно так є, як вийде хтось на гору, то вже і бачить багато. Ми помало йдемо догори.Вершина ще не покорилася, але надія є. Це щодо вдосконалення. А тема і душа у вірші присутня на повну. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 22:02:11 ]
Дякую, Володю! Душа у вірші - річ необхідна, як і у будь-чому, до чого торкаються руки чи серце. Ви й самі це знаєте.:)
Рада Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 21:52:34 ]
твір гарний, навіває шляхетний сум, особливою тугою оповитий останній...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 22:07:02 ]
Спасибі, пане Василю. А куди ж без туги? Все воно в житті переплетено. Радості Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 22:01:16 ]
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?..І дитинством запахло, і перші поцілуки пригадалися... Дякую, Аделечко, що будите пам'ять.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 22:08:52 ]
Дякую, люба Патарочко! Рада будити тільки приємні спогади, тож вже вибачайте, як ще сум попутньо навіяла, я ненавмисне.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 22:25:52 ]
гарно. дуже ніжно і юно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-26 22:32:47 ]
Дякую, Оксаночко, рада вітати!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-26 23:35:46 ]
Ну, Аделько, "розгубились в світах" - це вже не для тебе. Думати! "Жертвуй" курчатами - "у світах розгубились, мов просо". І посеред трави легше загубитися, ніж вимовити. Задаю тобі шекспірівське питання: бити чи не бить?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 10:03:23 ]
Пожертвувала, Світланочко. Нікуди дітися.;) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:09:47 ]
Щемливо, ніжно, гарно. Що ще? Поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:13:35 ]
Дякую щиро. Дуже приємно, що Вам сподобалось,:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 12:27:06 ]
Оце зайшла після усіх редакцій. Дуже зворушливо, тепло. Все вдалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:15:57 ]
Дякую, пані Олено. Ви знаєте, написався він легко і швидко, майже на одному подиху, а редагувався довго і нудно.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:20:02 ]
І, якщо чесно, муляє мені оте "цілувала шовкову
ноженят запашну білизну"... Заминка там, а в голову нічого наразі путнього не приходить. Хай, мабуть, трохи влежиться.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 11:14:52 ]
Я зауважила, що ця фраза ніби трішки привнесена, але все одно, гарно!