ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 Панельні будинки
Панельні будинки – це навіть звучить вульгарно,
Крізь сон відчуваєш, як дихають стіни млосно,
І крапля за краплею слина голодного крану
Тебе роз’їдає. Залежані стогнуть кості –

Це солі ламають на холод старі антресолі,
Що стелю тримають на плечах, немов атланти.
Зозуля здуріла, здеревеніла в неволі,
Майбутнього ноти пропитим кує контральто.

Як точать сусідське сумління натхненно шашлі,
І лається чийсь молоток на блатному морзе,
Як шаркають капці спросоння на день вчорашній,
І чайники з відчаю, чайки немов, голосять.

Як тишу змиває шалене цунамі звуків,
І як тарабанять думками слова по мізках,
Аж в’януть, неначе вазони на сонці, вуха...
Панельні будинки – оголені нерви міста.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-17 17:47:28
Переглядів сторінки твору 11447
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.876 / 5.5  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Сіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 18:01:50 ]
Таке густе письмо, метафоричне, молоде. Дякую!
Тільки один момент, та Ви, мабуть, і самі знаєте: "чайки немов" - звучить занадто натягнуто, збиває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 18:09:15 ]
Дякую, Ніно, за такі приємні слова.
Так, "чайки немов" звучить нетипово, але мені ті чайники уявилися саме чайками і змінювати образ не хочеться, але ще подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 19:42:01 ]
Тут не образ міняти треба - просто якби "немов" стояло перед "чайками", тоді б нічого не збивало з пантелику (але тоді ритм збивається). Можна змінити на щось типу "І чайники гірко, мов чайки, ячать-голосять" (ну, щоб ранок уже зовсім оптимістичним був) ;))
"І крапля за краплею слина голодного крану...";
"Це солі ламають на холод старі антресолі..." -
у цих рядках - по одному зайвому складові. А так - дуже рельєфна картина. Яке щастя, що я не в панельному будинку живу... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 20:11:40 ]
Доброго вечора, Гренуіле (перепрошую, якщо неправильно звертаюсь). Думала сьогодні півдня над тими чайками і вирішила не змінювати, з ритмом все гаразд, а оте певна нелогічність хай буде, як на мене не так вже й страшно звучить. Про зайві склади теж знаю, гралася з цими рядками і так, і так, але треба їх повністю перекопувати, щоб стало 14, достойних варіантів поки не знайшла.
Я теж не в панельному будинку живу:))))
Дякую за коментар і поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Сіль (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 21:27:45 ]
Оксано, моє зауваження стосується не образу, а синтаксису: у Вас "І чайники з відчаю, чайки немов голосять" - тобто, є інверсія, а хотілось би, щоб було без інверсії: "немов чайки", розумієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 15:28:28 ]
Та я зрозуміла, що Ви не про образ:), але якщо переставити місцями, то ритм збивається, а якщо утикнути і цього, то образ врачається (чайник, відчай і чайки неодмінно мають залишитися, оте чай-чай-чай грає).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Томаш Деяк (М.К./Л.П.) [ 2011-03-17 19:16:30 ]
Дуже сподобалось. Початок щоправда чомусь розхлябано так прочитався але далі було на одному подиху. Вдячний за прекрасний твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 20:13:21 ]
Дякую, Томаше. Шкода, що початок не сподобався:(
Заходьте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-17 22:36:44 ]
А мені сподобався цілий вірш. Добре, на мою думку, написано. Дуже вдало спостережено і підмічено. Образи свіжі, файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 15:29:16 ]
Дякую Іване, дуже приємно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Томаш Деяк (М.К./Л.П.) [ 2011-03-18 00:09:21 ]
Та я не казав, що початок не сподобався) інакше вірш би просто "не зайшов", мало місце важкувате вичитування, але, можливо, справа не в ритміці а в моєму невмілому читанні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 15:30:12 ]
:))) Ритм не простий справді, до нього треба підлаштуватися, щоб правильно прочитати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 00:18:17 ]
ох, Оксаночко, умієш ти описати навіть неживу матерію так, наче вона дихає поруч :)
а оте "чайки немов" додає милої звучності віршеві і потичності, адже це поеія, а не граматичний словник чи енциклопедія. Колеги-коментатори, звикайте бавитися словами ;) Які чудові Образи! Як жителька панельного (поки що) будинку, дуже тонко відчуваю ранкове, а ще краще безсонне шаркання сусідських капців над головою....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 15:32:19 ]
Дякую за підтримку, Оксаночко:)
Бажаю швидше переїхати до більш комфортабельної оселі:)) Але головне, щоб поруч були рідні люди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 00:19:28 ]
*поетичності


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 00:30:45 ]
пригадалася улюблена з дитинства пісня: "летять ніби чайки і дні і ночі в синю даль, в синю даль", Дмитро Гнатюк співав. Тут також чайки летять не за правилами граматики, але як тонко і ніжно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-18 09:09:36 ]
Здається, я відкрила для себе нового талановитого автора. Це чудово))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 15:33:18 ]
:)) Приємно, Юліє, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 16:06:44 ]
А як такий варіант?
"І чайники з відчаю чайками все голосять".

Дійсно, "панельні будинки" якось вульгарно звучить. Майже також, як і "публічна бібліотка" )
Цікаве вийшло "олюднення".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-25 20:11:35 ]
Дякую, Мріє. Ваш варіант хороший, якби тільки не те "все", так ніби вони, чайки-чайники, постійно голосять, а не вранці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-12 21:03:46 ]

Класно!

"Як точать сусідське сумління натхненно шашлі,
І лається чийсь молоток на блатному морзе,"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-13 22:24:18 ]
Дуже дякую за коментар:))