Яка ж красуня Лізі! Не могла…
Хай впасти, зрадити, хай порости шипами і здичавіти… ба, навіть загубитися…
Але чуттєвість – лише погляньте як чарівно вигнуті вуста! Лише торкніться там, де заховала. Лише дослухайтесь до тиші.
Вас просто яблуко ввело в оману.

Мене зачаровують портрети Елізабет.
Невже залишилися тільки відомі дорогі полотна, чи уроки романтизму і прагнення ідеалу, чи згадки про меланхолійність, опій і самогубство…? Ні, залишилося тільки кохання, що перевірене часом. Його кохання її часом? Її кохання його роками? – До вічності!

Резонансують рядки…, резонансують… - небайдужість.

У ваших творах ніколи немає дна. Неначе й заходиш з берега, і відчуваєш грунт, а далі глибше, і глибше, і глибше… Кажуть на глибинах живуть небачені істоти – сліпі, але чутливі до найменшого поруху, навіть до хвилі того ж світла. Допірнути б.

Дякую за особисте бачення «Венери» Россетті. Збираю по крихтам у єдине.

PRB

И ветер перемен,
и Ангел свыше
тебе ли одному,
когда в постели
Венеры плоть
и Ад.
Всё суетно
у смертного одра.

В.)))

І дійно дно відсутнє, шукаю за що зачепитись :)

Цікаво :)

ЭЭЭЭ!!!
Все вип*єте до дна!
Самотня згуба.
Ділитись треба
звабою життя!
)))

тиша знає власні мольфарські танці
і в колекції - кілька голів на таці.

Ну, "За бездонність!"

:)

О, бренді - то нектар,
розлити
по втомі Зоряній
і до світанку
облизувати тіла
круговерть!

)))

Ужас)))!

Бесподобно!!!!!!!!!!!!!

риб"яча луска, що облазить під незворушно тонованим небом - клас ;)))

(Тихесенько навшпиньках виходить, тримаючись за стіну):
- Мене тут не було... я нічого не бачила... :)

!!!)))

королівна тіней оцінила б цю містерію по достоїнству ) ах, ці поцілунки блюзнірства... чимало Адамів віддали за них свій терпкий подих )