ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ТАБУ
Мені наснилось - я тебе забув
і уві сні твої побачив сльози.
Але в найбільшім із моїх табу
одразу ж гостро запручався розум.

Він віднайшов мене між сновидінь
і підштовхнув до їхньої поверхні,
а вже по ній у місячній ході
я довго йшов у спогади померклі.

І я згадав - ми зналися колись,
і навіть, я любив тебе, здається.
В руках тримав, та випустив. Не злись -
на світі ще і не таке стається.

Твоє ім'я лоскоче мій язик,
ще кінчиком його зубів торкаюсь...
Та не промовлю - до чужого звик.
Таки забув. Не плач. Я винен. Каюсь.

осінь 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-09 07:46:46
Переглядів сторінки твору 6837
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 10:15:25 ]
Ятрить минуле душі, болить ним не одна твоя, Ярославе.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:13:39 ]
ой, Вікторе - і не говори!(( [п"є горілку і весело сміється в компаніїї молоденьких дівчат]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 10:17:46 ]
Ярославе, гарний вірш. Точніше, ідея вірша. Мені сподобалось, але трохи відлякнуло оте Ваше "щекання"... Як правило, воно виконує функцію такої собі вставки. А цього слід уникати. А загалом - не погано!
зичу натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 10:48:39 ]
Погоджуюсь з Іринкою.
А так, сподобався задум - табу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 11:57:02 ]
Дякую, дівчата!
Але де ви побачили оте щекання? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 13:02:12 ]
Ох і хитрий же цей Петришин! Йому підказали, він швиденько все виправив ,а потім ще натякає, що нам щось показалось....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:00:21 ]
Добре, що тільки наснилось... Радісного пробудження ЛГ! А як винен - то покаятися не гріх.
Сподобався вірщ. Про "ще" погоджуюсь з попередніми заувагами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:16:00 ]
Дякую, Іване! Але те "ще" - там потрібне!
Ну як без нього напишеш наступну фразу?

на світі ще і не таке стається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:21:39 ]
Це дійсно потрібне. Але мені привиділось (як і дівчатам) ще зо п’ять... Піски... Міражі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 12:21:18 ]
Ну й хитрюга, відредагував, а тоді питає де?
Гарно. Дуже гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:27:42 ]
)))
з мене - коньяк. я ще зранку помітив оте щекання. віршу ж - два роки. Я теж росту)
Дякую всім!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:29:49 ]
Секунданти в таких випадках питають: "Де і коли?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:33:09 ]
може, в Умані)
і ще Сін обіцяла виставитися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:39:12 ]
загалом хороший текст.

приємно порадували рими першого чотирирядка. одне те, що ви зуміли добрати хорошу риму до "сльози", дуже тішить :) натомість, не сподобалась - здається/стається і сновидінь/на дні (надто приблизна).

у рядку "окрайчиком його зубів торкаюсь...", виходить, ніби мова йде про зуби або імені, або язика. над цим варто попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:26:34 ]
Дякую, Ніко!)
Такий собі сльозливий дівочий віршик!) Написав його одним духом. При тому, що починав писати про одне, а сюжет сам собою завернув в несподіване для мене русло)
А на рахунок рим - в цілому згоден. Хоча й не вважаю за величезний гріх ну дужжже рідко скористатися досить таки співзвучними (хоч і визнаю, що заїждженими) дієслівними римами "здається - стається", чи "торкаюсь - каюсь",тим більше, якщо вони досить таки доречні за змістом! Навіть Жадан деколи цим "грішить"!(Бурчу, як завжди!)
А якщо серйозно, то це - вірш з першої 20 - ки моїх віршів. Тому й такі нерівні рими.
Дякую за коментар!
Завжди радий бачити вас на своїх сторінках!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:36:04 ]
p.s. а на рахунок рими "дінь - дні" - не зовсім з вами згоден, що вона дуже приблизна. Як на моє відчуття - є співзвуччя. І особисто я сприймаю такі рими навіть дещо вишуканішими від рим типу "дінь- дінь".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 14:17:15 ]
Ще на рахунок двох преших стрічок останньої строфи.
тут зашифровано ім"я дівчини. можна при бажанні самому його дешифрувати. і "окрайчиком його зубів торкаюсь" - тут стосується і імені і одночасно язика. раз почав - підкажу. при доторку язика до зубів вимовляється звук "Л", а те що він знаходиться на краю імені, свідчить про те, що ім"я або починається (швидше за все) або закінчується цим звуком. Залишилося взнати ще одну приголосну і підшукати варіанти імені дівчини)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 12:47:05 ]
дуже сподобалось...сумно й щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:53:47 ]
Дякую, Ярославе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:32:12 ]
Мені здається не зовсім пасує слово "окрайчиком", бо ж не про хліб мова... Може тут краще було б: "ім"я твоє лоскоче мій язик, його краєчком до зубів торкаюсь"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:44:38 ]
Не згоден, Адель! Окрайчик - це "краєчок". і асоціюється з хлібом тільки в заїждженості образу "окраєць хліба" - в значенні "скибка хліба"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:52:34 ]
а над варіантом задумаюся. Дякую Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:32:50 ]
Так драматично... Мені аж плакати захотілось! Не забувай! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:33:20 ]
-те!... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:55:25 ]
Радий, Лілю, що тобі вірш сподобався!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:56:04 ]
тобто, Вам!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:58:49 ]
ні-ні - говоріть мені "ти". "Ви" - це по-чужому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ейпріл просто (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 13:32:54 ]
Можливо сприйняття моє необ'єктивне, тому що це просто емоції, та в мене побігли сльози від перечитаного..
Сумно і прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:40:51 ]
Дякую, Мирославо!
Вірш абстрактний. Написаний якось само-собою. Без реального підгрунтя. Але особисто я його сприймаю як лист до дівчини, яка трагічно пішла з життя. І ЛГ просто розгублений. Він не знає, що для нього краще - пам"ятати її чи забути.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 15:20:09 ]
Читав зацікавлено- стримуючи емоції до кінцівки, не прогадав. реально кінцівка БУД =))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 15:28:18 ]
Дякую, Сашко! Хоч і не знаю, що таке БУД, але з контексту розумію, що щось позитивне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 21:17:33 ]
БУД ( бомба уповільненої дії =) а коментар таки позитивний 100%)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 22:26:44 ]
Щемно...і - не вірю, що вірш - абстрактний, бо ж стільки у ньому чуттєвості!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:26:47 ]
хороший вірш. перший і дев"ятий рядки дуже вдалі, вони роблять весь вірш. ритмічно, є добрі рими.
з недоліків:
в непам’яті на дні - це якось криво;
тамуючи в душі неясну муку - псевдокрасивість;
окрайчиком його зубів торкаюсь - теж криво.
сновидінь/дні - не рима.
всі ваші пояснення я прочитав, але вони нічого не значать для тексту: не ви маєте захищати текст, а текст вас. вірш має бути без читацьких питань.
вірш мені сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 23:34:58 ]
Дякую, Сергію! ) тоді попробую ще попрацювати над віршем. особливо в перших ваших зауваженнях...
Ціную вашу критику!