ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ТАБУ
Мені наснилось - я тебе забув
і уві сні твої побачив сльози.
Але в найбільшім із моїх табу
одразу ж гостро запручався розум.

Він віднайшов мене між сновидінь
і підштовхнув до їхньої поверхні,
а вже по ній у місячній ході
я довго йшов у спогади померклі.

І я згадав - ми зналися колись,
і навіть, я любив тебе, здається.
В руках тримав, та випустив. Не злись -
на світі ще і не таке стається.

Твоє ім'я лоскоче мій язик,
ще кінчиком його зубів торкаюсь...
Та не промовлю - до чужого звик.
Таки забув. Не плач. Я винен. Каюсь.

осінь 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-09 07:46:46
Переглядів сторінки твору 6937
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 10:15:25 ]
Ятрить минуле душі, болить ним не одна твоя, Ярославе.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:13:39 ]
ой, Вікторе - і не говори!(( [п"є горілку і весело сміється в компаніїї молоденьких дівчат]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 10:17:46 ]
Ярославе, гарний вірш. Точніше, ідея вірша. Мені сподобалось, але трохи відлякнуло оте Ваше "щекання"... Як правило, воно виконує функцію такої собі вставки. А цього слід уникати. А загалом - не погано!
зичу натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 10:48:39 ]
Погоджуюсь з Іринкою.
А так, сподобався задум - табу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 11:57:02 ]
Дякую, дівчата!
Але де ви побачили оте щекання? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 13:02:12 ]
Ох і хитрий же цей Петришин! Йому підказали, він швиденько все виправив ,а потім ще натякає, що нам щось показалось....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:00:21 ]
Добре, що тільки наснилось... Радісного пробудження ЛГ! А як винен - то покаятися не гріх.
Сподобався вірщ. Про "ще" погоджуюсь з попередніми заувагами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:16:00 ]
Дякую, Іване! Але те "ще" - там потрібне!
Ну як без нього напишеш наступну фразу?

на світі ще і не таке стається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:21:39 ]
Це дійсно потрібне. Але мені привиділось (як і дівчатам) ще зо п’ять... Піски... Міражі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 12:21:18 ]
Ну й хитрюга, відредагував, а тоді питає де?
Гарно. Дуже гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:27:42 ]
)))
з мене - коньяк. я ще зранку помітив оте щекання. віршу ж - два роки. Я теж росту)
Дякую всім!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 12:29:49 ]
Секунданти в таких випадках питають: "Де і коли?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:33:09 ]
може, в Умані)
і ще Сін обіцяла виставитися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 12:39:12 ]
загалом хороший текст.

приємно порадували рими першого чотирирядка. одне те, що ви зуміли добрати хорошу риму до "сльози", дуже тішить :) натомість, не сподобалась - здається/стається і сновидінь/на дні (надто приблизна).

у рядку "окрайчиком його зубів торкаюсь...", виходить, ніби мова йде про зуби або імені, або язика. над цим варто попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:26:34 ]
Дякую, Ніко!)
Такий собі сльозливий дівочий віршик!) Написав його одним духом. При тому, що починав писати про одне, а сюжет сам собою завернув в несподіване для мене русло)
А на рахунок рим - в цілому згоден. Хоча й не вважаю за величезний гріх ну дужжже рідко скористатися досить таки співзвучними (хоч і визнаю, що заїждженими) дієслівними римами "здається - стається", чи "торкаюсь - каюсь",тим більше, якщо вони досить таки доречні за змістом! Навіть Жадан деколи цим "грішить"!(Бурчу, як завжди!)
А якщо серйозно, то це - вірш з першої 20 - ки моїх віршів. Тому й такі нерівні рими.
Дякую за коментар!
Завжди радий бачити вас на своїх сторінках!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:36:04 ]
p.s. а на рахунок рими "дінь - дні" - не зовсім з вами згоден, що вона дуже приблизна. Як на моє відчуття - є співзвуччя. І особисто я сприймаю такі рими навіть дещо вишуканішими від рим типу "дінь- дінь".))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 14:17:15 ]
Ще на рахунок двох преших стрічок останньої строфи.
тут зашифровано ім"я дівчини. можна при бажанні самому його дешифрувати. і "окрайчиком його зубів торкаюсь" - тут стосується і імені і одночасно язика. раз почав - підкажу. при доторку язика до зубів вимовляється звук "Л", а те що він знаходиться на краю імені, свідчить про те, що ім"я або починається (швидше за все) або закінчується цим звуком. Залишилося взнати ще одну приголосну і підшукати варіанти імені дівчини)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 12:47:05 ]
дуже сподобалось...сумно й щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:53:47 ]
Дякую, Ярославе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:32:12 ]
Мені здається не зовсім пасує слово "окрайчиком", бо ж не про хліб мова... Може тут краще було б: "ім"я твоє лоскоче мій язик, його краєчком до зубів торкаюсь"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:44:38 ]
Не згоден, Адель! Окрайчик - це "краєчок". і асоціюється з хлібом тільки в заїждженості образу "окраєць хліба" - в значенні "скибка хліба"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:52:34 ]
а над варіантом задумаюся. Дякую Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:32:50 ]
Так драматично... Мені аж плакати захотілось! Не забувай! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:33:20 ]
-те!... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:55:25 ]
Радий, Лілю, що тобі вірш сподобався!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:56:04 ]
тобто, Вам!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-10-09 13:58:49 ]
ні-ні - говоріть мені "ти". "Ви" - це по-чужому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ейпріл просто (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 13:32:54 ]
Можливо сприйняття моє необ'єктивне, тому що це просто емоції, та в мене побігли сльози від перечитаного..
Сумно і прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 13:40:51 ]
Дякую, Мирославо!
Вірш абстрактний. Написаний якось само-собою. Без реального підгрунтя. Але особисто я його сприймаю як лист до дівчини, яка трагічно пішла з життя. І ЛГ просто розгублений. Він не знає, що для нього краще - пам"ятати її чи забути.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 15:20:09 ]
Читав зацікавлено- стримуючи емоції до кінцівки, не прогадав. реально кінцівка БУД =))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 15:28:18 ]
Дякую, Сашко! Хоч і не знаю, що таке БУД, але з контексту розумію, що щось позитивне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 21:17:33 ]
БУД ( бомба уповільненої дії =) а коментар таки позитивний 100%)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 22:26:44 ]
Щемно...і - не вірю, що вірш - абстрактний, бо ж стільки у ньому чуттєвості!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 23:26:47 ]
хороший вірш. перший і дев"ятий рядки дуже вдалі, вони роблять весь вірш. ритмічно, є добрі рими.
з недоліків:
в непам’яті на дні - це якось криво;
тамуючи в душі неясну муку - псевдокрасивість;
окрайчиком його зубів торкаюсь - теж криво.
сновидінь/дні - не рима.
всі ваші пояснення я прочитав, але вони нічого не значать для тексту: не ви маєте захищати текст, а текст вас. вірш має бути без читацьких питань.
вірш мені сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 23:34:58 ]
Дякую, Сергію! ) тоді попробую ще попрацювати над віршем. особливо в перших ваших зауваженнях...
Ціную вашу критику!