ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Домінік Арфіст / Вірші / ...СОНЦЕ МОЄ СЕРЦЕ...

 ДЕРЕВА (Пісенька Адама Кадмона)
Образ твору ці дерева насадив мені
Бог
ще тоді як ми жили з Ним
удвох
ще тоді як мене звали
Адам
ще тоді як я не вірив
плодам
ці дерева іще тільки
цвіли
ще тоді як цілі ребра
були
ціле тіло цілим світом
було
ціле Слово в цілім серці
цвіло…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-25 17:51:54
Переглядів сторінки твору 6874
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.09 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 18:10:16 ]
Хай цвіте, Домініку, Слово у наших серцях!!!
Гарні поетичні образи!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 18:40:30 ]
нехай цвіте! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 19:00:05 ]
"ще тоді як мене звали
Адам
ще тоді як я не вірив
плодам
ці дерева іще тільки
цвіли" - сила!

----
ваш вірш - бомбовий епіграф!

прочитала_радію,
наче знайшла величезну скриню із діамантами.)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 21:57:23 ]
Поділитися, Терцинко, треба з усіма...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 18:41:42 ]
якраз дивився на зоряне небо...

діамантів!!! :о)

радію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 21:58:43 ]
Сподобалося. І зміст, і ритм особливо.
А що ребра жаліти, Домі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 18:43:10 ]
ребро - на івриті - "цела" - бік, сторона, грань...

і співзвучне нашому - цілий!

*задумався про долю слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 00:03:57 ]


про райські дерева багато спекуляцій досі
про іносказанія взагалі мовчу
але в чому щастя або в чім печаль
у цноті чи у розмаїтті чуттів ~
бо
настрій до кінця не просікається
або
хитрий Адам Кадмон
хоч начебто й
невинний такий?



С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 18:45:37 ]
все з нудоти...

а потім - пізно... ех...

розраховував Адам на ребро - а воно... :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 00:23:23 ]
карочє, знову жінки у всьому винні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 18:46:43 ]
нєєє... ребро винне... апять же скука... :о)

*рахує ребра...

Чо! :о)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 00:41:49 ]
хе

але якщо абстрагуватися від усілякої аллюзіоністики -

жива Класика, До!

(майже не заздрить)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 18:47:36 ]
ой!

*граючись у класики... ніяк не поцілить у квадратика...

СоМі! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:44:14 ]
ну а потім забрали моє
ребро...
і дала мені в руки мітлу
відро
і сказали пів серця свого
віддай
ех яким був чудовим колись
мій рай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 18:48:53 ]
:о)

* а прибирати завжди є що...

помахуючи мітлою - а вона й ту відібрала...
та ще й полетіла кудись... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:44:44 ]
..і сказала))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 19:37:50 ]
добре, що хоч сказала...

Яно! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 17:20:04 ]
первісний "нескорочений" ... все було цілим...
а тепер? невже пошматований? :о) я вже згадувала Мільтона колись... і тут згадаю...хоча в тебе сюжет ще ДО того "раю"... епічно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 18:50:17 ]
цілий - ціль - цілитись - зцілювати - цілувати... ОЙ!

такі ряди якісь... :о)

Нат! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-27 17:56:41 ]
Було спочатку Слово. Скрізь і всує.
Тепер - слова. Багато різних слів...

Знову навіялось зі свого.
Знаєте, Лу, ловлю себе на тому, що маю непоборне бажання (і практикую це) читати Ваші вірші вголос. І прислухвуюсь до власних відчуттів, і входжу у Ваше Слово як у джерельну воду. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 09:11:48 ]
Дякую, Лю...

Воно, справді, в мені звучить і співає...
недаремно ж - пісеньки :о)

я сам входжу у ту воду - там і Ваше відображення :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-03 18:12:43 ]
Читалося як мантра. І совість мучила за всіх жінок одразу. А потім дійшла до коменту Устимко Яни - і відпустило. Яночко, дякую за спасіння від пекельних мук вже тут. А перед Вами, Домініку, схиляю голову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-07-09 19:36:49 ]
воно і є мантра...

*андрогінно-уклінно

Галю! :о)