ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 О хлебе насущном
А ветер подметает облака
на привокзальной площади под сердцем…

И снова – Спас… спасёмся… а пока
неймётся сердцу временно согреться

здесь и сегодня. На перроне лет
оно устало, бедное, прощаться.

Так верилось, что расстояний – нет,
а километры им учусь прощать я.

И с чем вот это горькое едят?..
Кто был насущным – превратился в небыль.

Беда мне, русской – мы же, говорят,
и не едим, и не живём – без хлеба…

Я выберу иконку, Покровà,
и буду с нею только о хорошем…

Прости, Пречистая, за грустные слова,
что, как без хлеба – без страстей не можем…


29.08.12, Хлебный Спас



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-29 12:41:05
Переглядів сторінки твору 7241
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 12:45:24 ]
исповедь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 12:54:12 ]
да..спасибо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 13:06:16 ]
"О хлебе насущном замолвите слово"
Це в мене алюзія на назву відомого фільму - також цікавого і ліричного.
Йшлось, як Ви правильно вгадали, у тому фільмі, "о бедном гусаре".
Це один з улюблених фільмів.
А такі згадки спадають не з приводу "ні сіло-ні впало".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 13:14:49 ]
ничего нет случайного, Сенечка... хорошая алюзия..
может и замолвят - ТАМ - словчеко за меня.. за всех нас.
а понравилось ли, Сеня Санников?..(имя нравится ваше, фамилия особенно, бешено нравится мне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 13:22:34 ]
вот вам моя алюзия..одна из любимых из фильма под вашей фамилией..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 13:35:10 ]
Така метафора як "привокзальная площадь под серцем" (рос.) у лаконічній формі оповіда про широту поетичної душі і про наявність випадкових людей, які наближались до цього майдану.
"под сердцем" також виношують дітей. Це, як мені здалось, ще одна метафора.
Один читач побачить одну, а другий - другу, третій - усі, наступний - можливо, не побачить жодної.

Про Спас що казати? Це свято. А хто учащає до Церкви і нащо? Це питання досить широкого спектру його розкриття, але той факт, що у церквах щось виникає у наших душах, і воно тепле (а таким буває навіть і сум) залишається фактом.

Третя строфа теж має підтекст, якщо я його не вигадав :)

І т.д. і т.п.
У такий можна розглянуть увесь вірш.

То він може спонравитись, якщо в ньому щось є, і воно відчутне, а сам твір відлунює духовністю або не стільки відлунює як її випромінює?

Питання, як на мене, риторичне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 14:17:34 ]
как странно..а для меня вопрос - нравится мне или не нравится - никогда риторичным не был..он просто не имел права быть таковым)...есть только да..между прошлым и будущим..есть только нет..за него и держись)
спасибо, Сеня. а лучше - Санников. можно я вас будут по фамилии называть - она мне нравится просто нериторично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 14:19:59 ]
А за пісню дякую :)
Я її погано сприймаю, якщо її виконують відомі майстри дешевого поп-арту.
Цей варіант спонравивсь. У корейців, до речі, гарна російська вимова.
Душевно співає цей виконавець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 14:23:53 ]
Я Сєні вже наслухавсь від друзів, бо у них инша алюзія - на фільм "Брильянтова рука".
Санніков - це нормальна форма звертання, а я ніяк не наважусь обрати форму звертання до Вас.
Ім'я Марта мене невимовно збуджує, а ми на людях :)
Прізвище потім розхолоджує. Це гарно. Воно льодяне.
А ми на людях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 16:20:45 ]
а Татьяна Анатольевна как вам, Санников? гуманно?)
не даром вы дошкольников-школьников вспоминали давеча - тут уже просто ролевые игры у нас, на людях причем)
но ни в чем не грешим против истины при этом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 16:31:54 ]
Я вже Вас Мартою біля твору про мавпу назвав.
Витримав.
Тетяна Анатоліївна - це дуже довго :)
якщо Ви не проти Марти. Я до Вашого псевдо вже вспів звикнуть протягом дня нашого щирого спілкування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 16:37:40 ]
ну если все под контролем - не против конечно)
хотя у меня в жизни обратная ситуация - я имя свое очень люблю, а не люблю фамилий)..
сегодня прямо какой-то мартовский день - словно осень на пороге споткнулась, а тут весна на подхвате)..
спасибо, Санников - люди призваны к общению, и на людях особенно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 16:50:25 ]
Таня, Тетяна, Татьяна - це напрочуд гарні імена.
Принаймні, в моєму сприйнятті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 14:00:08 ]
Тань, -- на пер-роне... нет ли ошибки? или енто другое?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 14:11:37 ]
да вроде, нет - это именно он
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%BD


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-29 19:02:21 ]
Схвилювали і то дуууже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 19:27:50 ]
знаете, Ирочка - оно такое мне болючее, что мысль была заблокировать комментарии..но все ж таки решилась и рада - в общении ещё и музыка прибавилась, очень символичная - любимая песня моего насущного ЛГ..
спасибо вам за сопереживания и эмоции - от всего сердца...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 21:02:35 ]
Було б дуже лірично, якби не було так сумно. Але останні рядки говорять, що не все втрачено. Я прочитав з уявою Барбари Брильської і з голосом Валентини Тализіної. Як у фільмі.
Тільки чому така ностальгія? Україна для руських не Париж, не самотність.
А мені при імені Марта завжди згадується відомий фільм і не знаю що саме в ньому найбільшн. Чи головна героїня, чи музика до фільму чи сама доля людей. Це щастя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-30 09:11:42 ]
одиночество и в толпе имеет место быть
а про Париж - это да..Рождественские каникулы Моэма - моё любимое про это..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 21:27:59 ]
Таня, а куди поділась байка про бабуїна і вишні? Ти видалила? Чому???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-30 09:12:32 ]
письмо тебе что ли написать? да не люблю моралей)..
если хочешь - зайди в ІНШІ коментарі