ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!

Артур Сіренко
2025.09.20 12:33
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку

Юрій Гундарєв
2025.09.20 10:11
«Злотоцінний» - це метафорічне слово пішло у світ із легкої руки геніального Павла Тичини, з якого я й хочу почати свою оповідь про видатних діячів української культури. Але це не просто традиційна поезія. Коли пишеш про таких неабияких людей, будь-яка тр

Борис Костиря
2025.09.19 22:35
Повертаюсь по колу в свої рубежі,
Стоячи на новій небезпечній межі,
Де уже не лякають старі міражі,
Де і страхи тікають, немовби вужі.

І цей рух по спіралі, прадавній закон,
Він мене закував у цепи заборон,
Де не пройде вродлива тендітна Ман

Ярослав Чорногуз
2025.09.19 21:36
Чарівниця осінь сіє жовте листя,
Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.
І співає птаство жваве, голосисте
І усе навколо співом звеселя.

ПРИСПІВ:
Вересневе літо, вересневе літо –
Трішки прохолодна зелень у меду.

Олена Побийголод
2025.09.19 16:14
Із Олександра Пушкіна. Досі не перекладалося.

1.
Ось, перешедши міст Кокушкін,
уперши дупу в парапет,
з мосьє Онєгіним сам Пушкін
стоїть, дивіться, тет-а-тет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 О хлебе насущном
А ветер подметает облака
на привокзальной площади под сердцем…

И снова – Спас… спасёмся… а пока
неймётся сердцу временно согреться

здесь и сегодня. На перроне лет
оно устало, бедное, прощаться.

Так верилось, что расстояний – нет,
а километры им учусь прощать я.

И с чем вот это горькое едят?..
Кто был насущным – превратился в небыль.

Беда мне, русской – мы же, говорят,
и не едим, и не живём – без хлеба…

Я выберу иконку, Покровà,
и буду с нею только о хорошем…

Прости, Пречистая, за грустные слова,
что, как без хлеба – без страстей не можем…


29.08.12, Хлебный Спас



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-29 12:41:05
Переглядів сторінки твору 6955
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 11:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 12:45:24 ]
исповедь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 12:54:12 ]
да..спасибо..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 13:06:16 ]
"О хлебе насущном замолвите слово"
Це в мене алюзія на назву відомого фільму - також цікавого і ліричного.
Йшлось, як Ви правильно вгадали, у тому фільмі, "о бедном гусаре".
Це один з улюблених фільмів.
А такі згадки спадають не з приводу "ні сіло-ні впало".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 13:14:49 ]
ничего нет случайного, Сенечка... хорошая алюзия..
может и замолвят - ТАМ - словчеко за меня.. за всех нас.
а понравилось ли, Сеня Санников?..(имя нравится ваше, фамилия особенно, бешено нравится мне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 13:22:34 ]
вот вам моя алюзия..одна из любимых из фильма под вашей фамилией..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 13:35:10 ]
Така метафора як "привокзальная площадь под серцем" (рос.) у лаконічній формі оповіда про широту поетичної душі і про наявність випадкових людей, які наближались до цього майдану.
"под сердцем" також виношують дітей. Це, як мені здалось, ще одна метафора.
Один читач побачить одну, а другий - другу, третій - усі, наступний - можливо, не побачить жодної.

Про Спас що казати? Це свято. А хто учащає до Церкви і нащо? Це питання досить широкого спектру його розкриття, але той факт, що у церквах щось виникає у наших душах, і воно тепле (а таким буває навіть і сум) залишається фактом.

Третя строфа теж має підтекст, якщо я його не вигадав :)

І т.д. і т.п.
У такий можна розглянуть увесь вірш.

То він може спонравитись, якщо в ньому щось є, і воно відчутне, а сам твір відлунює духовністю або не стільки відлунює як її випромінює?

Питання, як на мене, риторичне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 14:17:34 ]
как странно..а для меня вопрос - нравится мне или не нравится - никогда риторичным не был..он просто не имел права быть таковым)...есть только да..между прошлым и будущим..есть только нет..за него и держись)
спасибо, Сеня. а лучше - Санников. можно я вас будут по фамилии называть - она мне нравится просто нериторично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 14:19:59 ]
А за пісню дякую :)
Я її погано сприймаю, якщо її виконують відомі майстри дешевого поп-арту.
Цей варіант спонравивсь. У корейців, до речі, гарна російська вимова.
Душевно співає цей виконавець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 14:23:53 ]
Я Сєні вже наслухавсь від друзів, бо у них инша алюзія - на фільм "Брильянтова рука".
Санніков - це нормальна форма звертання, а я ніяк не наважусь обрати форму звертання до Вас.
Ім'я Марта мене невимовно збуджує, а ми на людях :)
Прізвище потім розхолоджує. Це гарно. Воно льодяне.
А ми на людях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 16:20:45 ]
а Татьяна Анатольевна как вам, Санников? гуманно?)
не даром вы дошкольников-школьников вспоминали давеча - тут уже просто ролевые игры у нас, на людях причем)
но ни в чем не грешим против истины при этом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 16:31:54 ]
Я вже Вас Мартою біля твору про мавпу назвав.
Витримав.
Тетяна Анатоліївна - це дуже довго :)
якщо Ви не проти Марти. Я до Вашого псевдо вже вспів звикнуть протягом дня нашого щирого спілкування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 16:37:40 ]
ну если все под контролем - не против конечно)
хотя у меня в жизни обратная ситуация - я имя свое очень люблю, а не люблю фамилий)..
сегодня прямо какой-то мартовский день - словно осень на пороге споткнулась, а тут весна на подхвате)..
спасибо, Санников - люди призваны к общению, и на людях особенно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 16:50:25 ]
Таня, Тетяна, Татьяна - це напрочуд гарні імена.
Принаймні, в моєму сприйнятті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 14:00:08 ]
Тань, -- на пер-роне... нет ли ошибки? или енто другое?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 14:11:37 ]
да вроде, нет - это именно он
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%BD


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-08-29 19:02:21 ]
Схвилювали і то дуууже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-29 19:27:50 ]
знаете, Ирочка - оно такое мне болючее, что мысль была заблокировать комментарии..но все ж таки решилась и рада - в общении ещё и музыка прибавилась, очень символичная - любимая песня моего насущного ЛГ..
спасибо вам за сопереживания и эмоции - от всего сердца...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 21:02:35 ]
Було б дуже лірично, якби не було так сумно. Але останні рядки говорять, що не все втрачено. Я прочитав з уявою Барбари Брильської і з голосом Валентини Тализіної. Як у фільмі.
Тільки чому така ностальгія? Україна для руських не Париж, не самотність.
А мені при імені Марта завжди згадується відомий фільм і не знаю що саме в ньому найбільшн. Чи головна героїня, чи музика до фільму чи сама доля людей. Це щастя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-30 09:11:42 ]
одиночество и в толпе имеет место быть
а про Париж - это да..Рождественские каникулы Моэма - моё любимое про это..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 21:27:59 ]
Таня, а куди поділась байка про бабуїна і вишні? Ти видалила? Чому???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-30 09:12:32 ]
письмо тебе что ли написать? да не люблю моралей)..
если хочешь - зайди в ІНШІ коментарі