ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.08 21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш

хома дідим
2026.09.08 20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити – слабкі мої посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,

Вячеслав Руденко
2026.09.08 12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли

Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 За крок до зими
Образ твору Прощалася осінь гіркими сльозами.
Дощило, сніжило, знову навспак…
Не відаю ще… Нерозбірлива гамма, –
чи сталося щось, чи щось та й не так..?

Печальні дороги у білих свитинах,
Мені не згорнути знову в сувій,
Заблисли п’янким і тремким ластовинням
дерева, що дотлівали в розвій…

У тім падолисті ми знову злітали,
як небо ув осінь, аби – летіть!
Прощалися?.. ні… ми тонули у щасті…
За крок до зими. До зими за мить…

грудень 2012



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-08 07:04:10
Переглядів сторінки твору 7531
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-12-08 10:18:40 ]
Незважаючи на мінорний тон, вірш чомусь читається легко і радісно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-08 10:43:16 ]
Дякую, п. Вікторе... бо таки оптимістично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-08 14:26:20 ]
Гарно передано настрій,але :"...ми знову злітали,
як небо ув осінь..."
Не можу уявити такої неповторної миті.Бо небо вище осені.Воно над осінню.Значить, небо падало... Або ж - злітала осінь у небо... Якоїсь космічної осені у творі помітити не можна. Я не правий, Людмило?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 04:11:07 ]
...осіннє небо, Сергію, має одну особливість: його доторкнутися можна рукою... так низько воно "падає" до землі...та іноді розяснюється і летить дуже високо (угору) - без хмар, без важкості (:))до космосу, до бажання жити... якщо ви цього не помічали - Ваша справа. Звичайно, я поміркую над цим рядком, аби "приземленим" людям це не здавалося нісенітницею... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 07:15:32 ]
Чудово,Людмилочко
Я чомусь думаю, що вірш краще би звучав - коли додати ще один склад у що-другому рядку, щось як (ну і може "нерозбірлива"):
Прощалася осінь гіркими сльозами.
Дощило, сніжило... і знову навспак…
Не відаю ще… Нерозбірлива гамма, –
чи сталося щось, чи то щось та й не так..? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 09:14:00 ]
Юрцю, Ви думаєте, що 12 на 11 буде милозвучніше звучати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 09:25:44 ]
..щодо "нерозбірлива" - поміркую... вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 20:03:12 ]
Так мені здалося і не більше.
А автору завжди видніше.
Просто,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 20:37:59 ]
ну та, звичайно, я розумію все це: класична схема і не дай боже - крок вліво, крок вправо...Дякую, ЛЮ. буде час - повернуся й до цього зауваження-поради. Зараз ні - точно, бо то має хоча б затягнутися як рана... А вже потім воно визріє...і само покажеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-23 19:07:59 ]
а таки ж і правда - нерозбірлива... Дякую, Юрцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 11:36:57 ]
гарно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 11:57:12 ]
дяка, Тань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-16 19:59:47 ]
Привіт, моє сонце! Рада тебе бачити. Я знаю, що в тебе приховано багато нових творів - хочемо побачити! Цілую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-31 13:37:10 ]
Людмилочко!!! З Новим роком, рідна!!! Дай Боже тобі щастя!!!
Я тебе люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-07 13:04:39 ]
Такі вродливі молодиці
на Білопільщині моїй,
круглорожевобілолиці –
хоч молоко, хоч воду пий!

Та що там пити –
їх любити
круглорожевобілий день
й краплинки навіть не пролити
напою з любощів-пісень!

А я ж – старий.
Нінащо звівся,
бо дикополився, кружив...

Собі самому пожалівся:
неповноцінно вік прожив!

2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-07 13:22:58 ]
:) дякую, Лесь. Передам до бібліотеки цей вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-07 13:21:35 ]
А хто цей вірш тобі присвятив - здогадайся сама )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-07 13:24:26 ]
...занадто не скромно буде з моєї сторони прийняти цю присвяту...:) А жінки на Білопільщині і дійсно красиві!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2013-01-19 19:10:36 ]
Да, ужасно!))), но с Праздниками И вкусностей на кухне...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 21:11:25 ]
... в якому сенсі - "ужасно"? Вітре? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-02-05 22:14:41 ]
Щастя за крок до зими... Багатозначно!