ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Сонце в казанку
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
Тверезими очима правди
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Залишайтеся, пане Келлог!
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Муза
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Про корисне і шкідливе
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Розпад
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
Нещаслива дівчина (The Doors)
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
* * *
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Сливи
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
* * *
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
В садочку
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
* * *
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Монолог сліпого
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
З голосу ЕЗОПА
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не

Юрій Гундарєв
2025.09.12 08:58
Василь Федоренко, священник із Терпіння
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.

Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Акварелі пам'яті" (Тим, що відійшли...)

 Лелітки спогадів

Пам’яті баби Івони і діда Михайла

****

Лелітки спогадів на кінчиках трави -
роси ранкової перлини на стежину,
котрою по садý біжу, дівча, туди,
де баба крає бýдз і запашну хлібину…

І сонце кукурудзяне - кулѐша, молоко…
Усміхнена душа, порепані долоні…
…Криничної снаги (у рік хоч раз!) ковток -
і оживу… на цім, колись моїм, осонні…

****

Дві яблуні в подвір’ї і груша, виноград,
горіх, калина, вишня, лілії, любисток,
криниця між бузком-жасмином, вірний сад,
і хата… мов ковчег, що заплива в дитинство…

…Обійми вікон … Літо! Сонячне проміння!..
… шевцює в комірчині мій незабутній дід…
…стібочок за стібком у хрестиках подвійних
кодую-розкодовую прадавній родовід…

****

Болить мені
невикричана тиша.
Щемить-пече
невиплаканий жаль.
Були...
Не стало...
І не буде більше.
Ніколи і ніде.
Лиш пам’ять...
Про-ща-вай-…

2000 (2013)


бýдз – свіжий овечий сир, з якого, шляхом перетирання з сіллю, роблять бринзу.
кулѐша – на Буковині - густа кукурудзяна каша у вигляді хлібини, яку вивертають з казанка на круглу дощечку і крають ниткою
хрестик подвійний - одна з технік вишивання


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-08 15:03:58
Переглядів сторінки твору 5713
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 17:38:35 ]
хата… мов ковчег, що заплива в дитинство… Чудовий образ , Галинко. Рідний вірш такий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:45:22 ]
Дякую, Юлю!Таким вже є цей Великодній час - святково-поминальним... Вже так склалося, що мама пішла у засвіти перед самим Великоднем, а бабуся - через два роки, на Юрія (6 травня)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-08 17:40:25 ]
Наші незабутні бабусі-дідусі - справжня криниця мудрості. Світла їм пам'ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:48:45 ]
Дякую, Валентино. Щемить, але втішає те, що бабусине-дідусеве обійстя не пустує - його купили і там живе молода сім'я з дітьми... Новий виток життєвої спіралі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 18:47:28 ]
Гарний вірш-спомин! Повністю згодний з Юлею і Валентиною. Світла їм пам'ять!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:49:42 ]
Дякую, Олександре. Хай так і буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 20:45:27 ]
Гарний, світлий вірш. Я теж повернувся у дитинство.
Особливо гарно схоплено суть наших дідусів і бабусь ...
Усміхнена душа, порепані долоні…
Та й цілий куплет вірша тут найкращий, на мою думку...
І сонце кукурудзяне - кулѐша, молоко…
Усміхнена душа, порепані долоні…
…Криничної снаги (у рік хоч раз!) ковток -
і оживу… на цім, колись моїм, осонні…
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:53:03 ]
Дякую Вам, Мішелю, що так перейнялися. Тішуся, що знайшли для себе близькі рядки... Це - особливо приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 21:29:14 ]
Вірш гарний, ніжний, щемний. Але я щось ніяк не "ввійду" в розмір, особливо другого і останнього катрена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:58:22 ]
Маєте рацію щодо розміру, але така вже властивість деяких давніх віршів - скільки б не морочилась опрацьовуючи на предмет вдосконалення - все одно щось залишається таким, що не піддається: усунеш збіги - збивається розмір, не хочеться жертвувати цікавими образами і т.д. Дякую, Інно, що читаєте і аналізуєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 23:03:28 ]
Усміхнула ця відповідь. При нагоді буду цитувати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 23:28:19 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 22:58:00 ]
…Обійми вікон … Літо! Сонячне проміння!..
… шевцює в комірчині мій незабутній дід…
…стібочок за стібком у хрестиках подвійних
кодую-розкодовую прадавній родовід…

Галюню, сонечко Ви моє... Спасибі за вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:03:09 ]
Спасибі, моя чуйна Лесенько!
От сиділа, морочилась з ритморозмірами, а Ваше "скучила" підштовхнуло до публікації вже так, як є )))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 07:01:29 ]
Люди живі, допоки їх пам'ятають. Дякую за пам'ять - це не тільки Ваше, це у багатьох живе. Галино, мав проблеми із комп'ютером. Поки не було інету, чомусь згадалось Ваше "Я - королева". Написав на цю тему гумореску, де я - Ваш шаховий опонент. Якщо Ви не проти, я опублікую. Чому я запитую? Бо у мене таке враження, що Ви людина більше серйозна, ніж я і, можливо, по-іншому дивитися на іронію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:16:15 ]
Пам'ять, спогади кожен висловлює як може, суто своїми словами... Приємно, що мої лягли Вам на душу... Дякую.
Про серйозність, іронію - що можна сказати не прочитавши твору. Публікуйте - буду пізнавати сама себе ))) (Колись думала, що я зовсім не ревнива. Дивувалася з поведінки інших. Але в певних обставинах переконалася, що ревнива, ще й як ))))

На мою думку, завжди головне, щоб гумор, іронія були інтелігентними і не злісними, тоді вони і сприймаються адекватно.
Заінтригували, Олександре! Чекаю на гумореску.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 18:34:55 ]
Я - живе втілення доброти і іронізую, в першу чергу над собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:17:43 ]
"Болить мені невикричана тиша"...Дякую! Якраз хочу їхати на вихідні на могилки рідних...Світла пам`ять усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:37:06 ]
Дякую, Світлано. Пам'ятаймо, молімось... Це те, що від нас їм потрібно завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 14:52:09 ]
Вічна пам"ять нашим дідусям і бабусям. І мені згадалося багато чого про рідних, котрих уже немає. Проймають Ваші рядки. Дякую за навіяні спогади!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 00:01:14 ]
Вдячна, пане Ярославе, що завітали на мою сторінку і прочитали серцем ці вірші... На жаль, з роками збільшується число тих, кого маємо лише у спогадах...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 19:39:39 ]
"Болить мені
невикричана тиша"!!!!
Галю, дуже щемно, через серце пересіяно...
"кодую-розкодовую прадавній родовід…" - і самі себе там віднаходимо. Світлоспогадне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 00:13:40 ]
Мої (по мамі) дідусь і бабуся, мама і тато - з самого малечку були тими стовпами світобудови, без яких світ не мислився. Гадалося, що так буде завжди. А в кінці 1996 раптом захворів і пішов у інший світ дідусь, через неповних два роки - мама, ще через два - бабуся... Не стало аж трьох засадничих опор... Це справді для мене був кінець світу, світу мого дитинства і юності... Отож плакати чи кричати вже і не було сил... Але минув час і залишаються тільки світлі спогади...
Дякую, Роксоланочко, за щемний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-10 13:06:21 ]
Як у мікрофільмі заблисли ці лелітки спогадів - такі ностальгійно-щемкі, пересипані поетичними образами дитинства-юності,радості-жалю...
Добре, що пам'ять ретельно береже ці коди родоводу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 21:16:16 ]
Дуже дякую, пане Мирославе, за суголосність відчуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 23:04:55 ]
Не я одна тут повторюю, та й хай... "Болить мені
невикричана тиша". Як таке не повторити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 23:28:54 ]
Спасибі!..