ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Свята спадщина
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Прересохла глина
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Ностальгія
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причахлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
* * *
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 4)
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
***
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру...
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
1945. Пора у дорогу
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Есе для деда*
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
* * *
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Скриня мовчання
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Там, де в дощі у паєтках загалу
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Ода Батьківщині
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
* 156 *
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Розрив
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Акварелі пам'яті" (Тим, що відійшли...)

 Лелітки спогадів

Пам’яті баби Івони і діда Михайла

****

Лелітки спогадів на кінчиках трави -
роси ранкової перлини на стежину,
котрою по садý біжу, дівча, туди,
де баба крає бýдз і запашну хлібину…

І сонце кукурудзяне - кулѐша, молоко…
Усміхнена душа, порепані долоні…
…Криничної снаги (у рік хоч раз!) ковток -
і оживу… на цім, колись моїм, осонні…

****

Дві яблуні в подвір’ї і груша, виноград,
горіх, калина, вишня, лілії, любисток,
криниця між бузком-жасмином, вірний сад,
і хата… мов ковчег, що заплива в дитинство…

…Обійми вікон … Літо! Сонячне проміння!..
… шевцює в комірчині мій незабутній дід…
…стібочок за стібком у хрестиках подвійних
кодую-розкодовую прадавній родовід…

****

Болить мені
невикричана тиша.
Щемить-пече
невиплаканий жаль.
Були...
Не стало...
І не буде більше.
Ніколи і ніде.
Лиш пам’ять...
Про-ща-вай-…

2000 (2013)


бýдз – свіжий овечий сир, з якого, шляхом перетирання з сіллю, роблять бринзу.
кулѐша – на Буковині - густа кукурудзяна каша у вигляді хлібини, яку вивертають з казанка на круглу дощечку і крають ниткою
хрестик подвійний - одна з технік вишивання


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-08 15:03:58
Переглядів сторінки твору 6285
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 17:38:35 ]
хата… мов ковчег, що заплива в дитинство… Чудовий образ , Галинко. Рідний вірш такий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:45:22 ]
Дякую, Юлю!Таким вже є цей Великодній час - святково-поминальним... Вже так склалося, що мама пішла у засвіти перед самим Великоднем, а бабуся - через два роки, на Юрія (6 травня)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-08 17:40:25 ]
Наші незабутні бабусі-дідусі - справжня криниця мудрості. Світла їм пам'ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:48:45 ]
Дякую, Валентино. Щемить, але втішає те, що бабусине-дідусеве обійстя не пустує - його купили і там живе молода сім'я з дітьми... Новий виток життєвої спіралі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 18:47:28 ]
Гарний вірш-спомин! Повністю згодний з Юлею і Валентиною. Світла їм пам'ять!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:49:42 ]
Дякую, Олександре. Хай так і буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 20:45:27 ]
Гарний, світлий вірш. Я теж повернувся у дитинство.
Особливо гарно схоплено суть наших дідусів і бабусь ...
Усміхнена душа, порепані долоні…
Та й цілий куплет вірша тут найкращий, на мою думку...
І сонце кукурудзяне - кулѐша, молоко…
Усміхнена душа, порепані долоні…
…Криничної снаги (у рік хоч раз!) ковток -
і оживу… на цім, колись моїм, осонні…
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:53:03 ]
Дякую Вам, Мішелю, що так перейнялися. Тішуся, що знайшли для себе близькі рядки... Це - особливо приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 21:29:14 ]
Вірш гарний, ніжний, щемний. Але я щось ніяк не "ввійду" в розмір, особливо другого і останнього катрена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:58:22 ]
Маєте рацію щодо розміру, але така вже властивість деяких давніх віршів - скільки б не морочилась опрацьовуючи на предмет вдосконалення - все одно щось залишається таким, що не піддається: усунеш збіги - збивається розмір, не хочеться жертвувати цікавими образами і т.д. Дякую, Інно, що читаєте і аналізуєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 23:03:28 ]
Усміхнула ця відповідь. При нагоді буду цитувати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 23:28:19 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 22:58:00 ]
…Обійми вікон … Літо! Сонячне проміння!..
… шевцює в комірчині мій незабутній дід…
…стібочок за стібком у хрестиках подвійних
кодую-розкодовую прадавній родовід…

Галюню, сонечко Ви моє... Спасибі за вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:03:09 ]
Спасибі, моя чуйна Лесенько!
От сиділа, морочилась з ритморозмірами, а Ваше "скучила" підштовхнуло до публікації вже так, як є )))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 07:01:29 ]
Люди живі, допоки їх пам'ятають. Дякую за пам'ять - це не тільки Ваше, це у багатьох живе. Галино, мав проблеми із комп'ютером. Поки не було інету, чомусь згадалось Ваше "Я - королева". Написав на цю тему гумореску, де я - Ваш шаховий опонент. Якщо Ви не проти, я опублікую. Чому я запитую? Бо у мене таке враження, що Ви людина більше серйозна, ніж я і, можливо, по-іншому дивитися на іронію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:16:15 ]
Пам'ять, спогади кожен висловлює як може, суто своїми словами... Приємно, що мої лягли Вам на душу... Дякую.
Про серйозність, іронію - що можна сказати не прочитавши твору. Публікуйте - буду пізнавати сама себе ))) (Колись думала, що я зовсім не ревнива. Дивувалася з поведінки інших. Але в певних обставинах переконалася, що ревнива, ще й як ))))

На мою думку, завжди головне, щоб гумор, іронія були інтелігентними і не злісними, тоді вони і сприймаються адекватно.
Заінтригували, Олександре! Чекаю на гумореску.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 18:34:55 ]
Я - живе втілення доброти і іронізую, в першу чергу над собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:17:43 ]
"Болить мені невикричана тиша"...Дякую! Якраз хочу їхати на вихідні на могилки рідних...Світла пам`ять усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:37:06 ]
Дякую, Світлано. Пам'ятаймо, молімось... Це те, що від нас їм потрібно завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 14:52:09 ]
Вічна пам"ять нашим дідусям і бабусям. І мені згадалося багато чого про рідних, котрих уже немає. Проймають Ваші рядки. Дякую за навіяні спогади!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 00:01:14 ]
Вдячна, пане Ярославе, що завітали на мою сторінку і прочитали серцем ці вірші... На жаль, з роками збільшується число тих, кого маємо лише у спогадах...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 19:39:39 ]
"Болить мені
невикричана тиша"!!!!
Галю, дуже щемно, через серце пересіяно...
"кодую-розкодовую прадавній родовід…" - і самі себе там віднаходимо. Світлоспогадне!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 00:13:40 ]
Мої (по мамі) дідусь і бабуся, мама і тато - з самого малечку були тими стовпами світобудови, без яких світ не мислився. Гадалося, що так буде завжди. А в кінці 1996 раптом захворів і пішов у інший світ дідусь, через неповних два роки - мама, ще через два - бабуся... Не стало аж трьох засадничих опор... Це справді для мене був кінець світу, світу мого дитинства і юності... Отож плакати чи кричати вже і не було сил... Але минув час і залишаються тільки світлі спогади...
Дякую, Роксоланочко, за щемний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-10 13:06:21 ]
Як у мікрофільмі заблисли ці лелітки спогадів - такі ностальгійно-щемкі, пересипані поетичними образами дитинства-юності,радості-жалю...
Добре, що пам'ять ретельно береже ці коди родоводу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 21:16:16 ]
Дуже дякую, пане Мирославе, за суголосність відчуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 23:04:55 ]
Не я одна тут повторюю, та й хай... "Болить мені
невикричана тиша". Як таке не повторити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 23:28:54 ]
Спасибі!..