ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
Світова скорбота
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Акварелі пам'яті" (Тим, що відійшли...)

 Лелітки спогадів

Пам’яті баби Івони і діда Михайла

****

Лелітки спогадів на кінчиках трави -
роси ранкової перлини на стежину,
котрою по садý біжу, дівча, туди,
де баба крає бýдз і запашну хлібину…

І сонце кукурудзяне - кулѐша, молоко…
Усміхнена душа, порепані долоні…
…Криничної снаги (у рік хоч раз!) ковток -
і оживу… на цім, колись моїм, осонні…

****

Дві яблуні в подвір’ї і груша, виноград,
горіх, калина, вишня, лілії, любисток,
криниця між бузком-жасмином, вірний сад,
і хата… мов ковчег, що заплива в дитинство…

…Обійми вікон … Літо! Сонячне проміння!..
… шевцює в комірчині мій незабутній дід…
…стібочок за стібком у хрестиках подвійних
кодую-розкодовую прадавній родовід…

****

Болить мені
невикричана тиша.
Щемить-пече
невиплаканий жаль.
Були...
Не стало...
І не буде більше.
Ніколи і ніде.
Лиш пам’ять...
Про-ща-вай-…

2000 (2013)


бýдз – свіжий овечий сир, з якого, шляхом перетирання з сіллю, роблять бринзу.
кулѐша – на Буковині - густа кукурудзяна каша у вигляді хлібини, яку вивертають з казанка на круглу дощечку і крають ниткою
хрестик подвійний - одна з технік вишивання


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-08 15:03:58
Переглядів сторінки твору 5896
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 17:38:35 ]
хата… мов ковчег, що заплива в дитинство… Чудовий образ , Галинко. Рідний вірш такий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:45:22 ]
Дякую, Юлю!Таким вже є цей Великодній час - святково-поминальним... Вже так склалося, що мама пішла у засвіти перед самим Великоднем, а бабуся - через два роки, на Юрія (6 травня)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-08 17:40:25 ]
Наші незабутні бабусі-дідусі - справжня криниця мудрості. Світла їм пам'ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:48:45 ]
Дякую, Валентино. Щемить, але втішає те, що бабусине-дідусеве обійстя не пустує - його купили і там живе молода сім'я з дітьми... Новий виток життєвої спіралі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 18:47:28 ]
Гарний вірш-спомин! Повністю згодний з Юлею і Валентиною. Світла їм пам'ять!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:49:42 ]
Дякую, Олександре. Хай так і буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 20:45:27 ]
Гарний, світлий вірш. Я теж повернувся у дитинство.
Особливо гарно схоплено суть наших дідусів і бабусь ...
Усміхнена душа, порепані долоні…
Та й цілий куплет вірша тут найкращий, на мою думку...
І сонце кукурудзяне - кулѐша, молоко…
Усміхнена душа, порепані долоні…
…Криничної снаги (у рік хоч раз!) ковток -
і оживу… на цім, колись моїм, осонні…
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:53:03 ]
Дякую Вам, Мішелю, що так перейнялися. Тішуся, що знайшли для себе близькі рядки... Це - особливо приємно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-08 21:29:14 ]
Вірш гарний, ніжний, щемний. Але я щось ніяк не "ввійду" в розмір, особливо другого і останнього катрена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 07:58:22 ]
Маєте рацію щодо розміру, але така вже властивість деяких давніх віршів - скільки б не морочилась опрацьовуючи на предмет вдосконалення - все одно щось залишається таким, що не піддається: усунеш збіги - збивається розмір, не хочеться жертвувати цікавими образами і т.д. Дякую, Інно, що читаєте і аналізуєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 23:03:28 ]
Усміхнула ця відповідь. При нагоді буду цитувати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 23:28:19 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-08 22:58:00 ]
…Обійми вікон … Літо! Сонячне проміння!..
… шевцює в комірчині мій незабутній дід…
…стібочок за стібком у хрестиках подвійних
кодую-розкодовую прадавній родовід…

Галюню, сонечко Ви моє... Спасибі за вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:03:09 ]
Спасибі, моя чуйна Лесенько!
От сиділа, морочилась з ритморозмірами, а Ваше "скучила" підштовхнуло до публікації вже так, як є )))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 07:01:29 ]
Люди живі, допоки їх пам'ятають. Дякую за пам'ять - це не тільки Ваше, це у багатьох живе. Галино, мав проблеми із комп'ютером. Поки не було інету, чомусь згадалось Ваше "Я - королева". Написав на цю тему гумореску, де я - Ваш шаховий опонент. Якщо Ви не проти, я опублікую. Чому я запитую? Бо у мене таке враження, що Ви людина більше серйозна, ніж я і, можливо, по-іншому дивитися на іронію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:16:15 ]
Пам'ять, спогади кожен висловлює як може, суто своїми словами... Приємно, що мої лягли Вам на душу... Дякую.
Про серйозність, іронію - що можна сказати не прочитавши твору. Публікуйте - буду пізнавати сама себе ))) (Колись думала, що я зовсім не ревнива. Дивувалася з поведінки інших. Але в певних обставинах переконалася, що ревнива, ще й як ))))

На мою думку, завжди головне, щоб гумор, іронія були інтелігентними і не злісними, тоді вони і сприймаються адекватно.
Заінтригували, Олександре! Чекаю на гумореску.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 18:34:55 ]
Я - живе втілення доброти і іронізую, в першу чергу над собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:17:43 ]
"Болить мені невикричана тиша"...Дякую! Якраз хочу їхати на вихідні на могилки рідних...Світла пам`ять усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 12:37:06 ]
Дякую, Світлано. Пам'ятаймо, молімось... Це те, що від нас їм потрібно завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 14:52:09 ]
Вічна пам"ять нашим дідусям і бабусям. І мені згадалося багато чого про рідних, котрих уже немає. Проймають Ваші рядки. Дякую за навіяні спогади!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 00:01:14 ]
Вдячна, пане Ярославе, що завітали на мою сторінку і прочитали серцем ці вірші... На жаль, з роками збільшується число тих, кого маємо лише у спогадах...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 19:39:39 ]
"Болить мені
невикричана тиша"!!!!
Галю, дуже щемно, через серце пересіяно...
"кодую-розкодовую прадавній родовід…" - і самі себе там віднаходимо. Світлоспогадне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 00:13:40 ]
Мої (по мамі) дідусь і бабуся, мама і тато - з самого малечку були тими стовпами світобудови, без яких світ не мислився. Гадалося, що так буде завжди. А в кінці 1996 раптом захворів і пішов у інший світ дідусь, через неповних два роки - мама, ще через два - бабуся... Не стало аж трьох засадничих опор... Це справді для мене був кінець світу, світу мого дитинства і юності... Отож плакати чи кричати вже і не було сил... Але минув час і залишаються тільки світлі спогади...
Дякую, Роксоланочко, за щемний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-10 13:06:21 ]
Як у мікрофільмі заблисли ці лелітки спогадів - такі ностальгійно-щемкі, пересипані поетичними образами дитинства-юності,радості-жалю...
Добре, що пам'ять ретельно береже ці коди родоводу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 21:16:16 ]
Дуже дякую, пане Мирославе, за суголосність відчуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 23:04:55 ]
Не я одна тут повторюю, та й хай... "Болить мені
невикричана тиша". Як таке не повторити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 23:28:54 ]
Спасибі!..