ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женчик Журер (1983) / Вірші

 Силос




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-05 14:02:13
Переглядів сторінки твору 5146
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.5  (4.526 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.139 / 5.25)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.04.21 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-05 19:39:40 ]
М-м-м...
Конструкція вірша мені здалась важкою для сприйняття.
І в плані читання і в плані викладення суті.
Завернув одним словом

Бачу я крізь дерев зелену прозорість
Незорану землю під жовтим перснем (с)

Тут спотикнулась
І ще в кількох місцях.
Вибач коли шо не так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 20:17:51 ]
Цікаво знати, ким себе уявив автор, коли писав
"Я люблю Вітчизну за те, що вижив
Там, де інші здихали в пекельних муках."? Де Ви вижили, ЖЖ, у своєму ніжному віці? І що Ви знаєте про "пекельні муки"? І хто ті "всі"?
Сонце, небо і поле - це не "лише". Це - початок і кінець, альфа і омега. Але ж ви хочете все готовеньке, так?
А до "євроколонії" нас ще довго не приймуть, так що ваш "політ над гніздом зозулі" - дешевий театральний прийом.
Єдине, у що віриться, так це "штин" від розв"язаних черевиків. Частіше міняйте шкарпетки!
ПС. До речі, під силос поля не засіюють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 23:22:27 ]
2 Ч.Ж
цікаво відповідати:автор себе уявляє Женчиком Журером ))
Ж.Ж вижив. ну звісно ж, у переносному смислі. невже все, що написано у вірші варто вважати за правду? невже я "Пролітаю яструбом над полями"?
-якщо я "у своєму ніжному віці" не пройшов свої "пекельні муки", то скажу, що і таке було. дивно чути від поета такі зауваження.
-метафора штука сильна: коли природа вмирає, то вона не здихає в прямому смислі
-на полі під сонцем і небом без знань можна щось зробити?
якщо не вдалося передати настрій, то вибачте, значить такий я невдаха.
2 Юлія Зотова.
Власне, вірш мав би читати автор, для цього його і писав. тому складно з ритмом.
Всіх запрошую якось до Харкова, де і зможу вам особисто почитати віршики)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-06 00:30:34 ]
Ось і я про це, Женю: немає в цьому вашому вірші правди. Є речі, про які можна писати, тільки переживши їх, а не почувши анекдот з радіо ОБС чи начитавшись кольорової преси.
Метафора - штука сильна, коли вона виправдана.
"на полі під сонцем і небом без знань можна щось зробити?" - а хто тут у нас без знань? :)
А настрій уявляю - їде молода людина в поїзді, лупцює мух (згадуючи пекельні муки і лаючи ні в чому не винну Європу)), дивиться у брудне вікно вітчизняного вагону і фантазує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 22:38:09 ]
Ти таке сонце, як я подивлюсь. Мабуть ти вмієш гарно читати. І дуже гарно виглядаєш, читаючи. Дівчатка тебою мабуть заслуховуються. Я б заслухалась точно. Вибач, що не вийшло зачитатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 22:39:51 ]
Вище сказане мною
2 Женчику Журер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 16:00:55 ]
нічого страшного, вибачаю, Юліє! приїжджай до Харкова,,,, або запрошуй мен до Вас! зможеш подивитися чи я те "Сонце" чи ні;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 08:16:04 ]
Женчику, привіт.
Може через те, що ранок сьогодні надто похмурий, твоя композиція з першого читання розкрила мені твій настрій:( Прикрість за незорану й незасіяну землю; за псевдо-волю і псевдо-свободу; за підступність псевдо-друзів,які посміхаються в обличчя, а насправді - готують ніж у спину; за змарноване життя тих, хто загинув за Вітчизну у пекельних муках, а натомість їхня земля стоїть навіть не засіяна і, врешті за брудний вагон...
Але ти вдячний Вітчизні, тому що ти мав змогу тут народитися, отже - вижити, в той час, коли стільки не народилося!
Глибока композиція, як на МСД, цікава форма, небайдужість автора, щирість, сувора життєва правда без прикрас, якою автор її бачить. Таке моє сприйняття.
Творчих знахідок, Женчику!





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 16:05:12 ]
дякую, що хтось розгледів правду в цьому вірші. Дякую за побажання)
Добре, що кожен знаходить щось своє у віршах. значить, що не нема однозначності, а є настрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 18:33:48 ]
Чому "хтось"? У мене є ім'я і воно справжнє.