ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женчик Журер (1983) / Вірші

 Силос




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-05 14:02:13
Переглядів сторінки твору 4418
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.5  (4.526 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.139 / 5.25)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.04.21 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-05 19:39:40 ]
М-м-м...
Конструкція вірша мені здалась важкою для сприйняття.
І в плані читання і в плані викладення суті.
Завернув одним словом

Бачу я крізь дерев зелену прозорість
Незорану землю під жовтим перснем (с)

Тут спотикнулась
І ще в кількох місцях.
Вибач коли шо не так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 20:17:51 ]
Цікаво знати, ким себе уявив автор, коли писав
"Я люблю Вітчизну за те, що вижив
Там, де інші здихали в пекельних муках."? Де Ви вижили, ЖЖ, у своєму ніжному віці? І що Ви знаєте про "пекельні муки"? І хто ті "всі"?
Сонце, небо і поле - це не "лише". Це - початок і кінець, альфа і омега. Але ж ви хочете все готовеньке, так?
А до "євроколонії" нас ще довго не приймуть, так що ваш "політ над гніздом зозулі" - дешевий театральний прийом.
Єдине, у що віриться, так це "штин" від розв"язаних черевиків. Частіше міняйте шкарпетки!
ПС. До речі, під силос поля не засіюють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 23:22:27 ]
2 Ч.Ж
цікаво відповідати:автор себе уявляє Женчиком Журером ))
Ж.Ж вижив. ну звісно ж, у переносному смислі. невже все, що написано у вірші варто вважати за правду? невже я "Пролітаю яструбом над полями"?
-якщо я "у своєму ніжному віці" не пройшов свої "пекельні муки", то скажу, що і таке було. дивно чути від поета такі зауваження.
-метафора штука сильна: коли природа вмирає, то вона не здихає в прямому смислі
-на полі під сонцем і небом без знань можна щось зробити?
якщо не вдалося передати настрій, то вибачте, значить такий я невдаха.
2 Юлія Зотова.
Власне, вірш мав би читати автор, для цього його і писав. тому складно з ритмом.
Всіх запрошую якось до Харкова, де і зможу вам особисто почитати віршики)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-06 00:30:34 ]
Ось і я про це, Женю: немає в цьому вашому вірші правди. Є речі, про які можна писати, тільки переживши їх, а не почувши анекдот з радіо ОБС чи начитавшись кольорової преси.
Метафора - штука сильна, коли вона виправдана.
"на полі під сонцем і небом без знань можна щось зробити?" - а хто тут у нас без знань? :)
А настрій уявляю - їде молода людина в поїзді, лупцює мух (згадуючи пекельні муки і лаючи ні в чому не винну Європу)), дивиться у брудне вікно вітчизняного вагону і фантазує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 22:38:09 ]
Ти таке сонце, як я подивлюсь. Мабуть ти вмієш гарно читати. І дуже гарно виглядаєш, читаючи. Дівчатка тебою мабуть заслуховуються. Я б заслухалась точно. Вибач, що не вийшло зачитатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 22:39:51 ]
Вище сказане мною
2 Женчику Журер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 16:00:55 ]
нічого страшного, вибачаю, Юліє! приїжджай до Харкова,,,, або запрошуй мен до Вас! зможеш подивитися чи я те "Сонце" чи ні;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 08:16:04 ]
Женчику, привіт.
Може через те, що ранок сьогодні надто похмурий, твоя композиція з першого читання розкрила мені твій настрій:( Прикрість за незорану й незасіяну землю; за псевдо-волю і псевдо-свободу; за підступність псевдо-друзів,які посміхаються в обличчя, а насправді - готують ніж у спину; за змарноване життя тих, хто загинув за Вітчизну у пекельних муках, а натомість їхня земля стоїть навіть не засіяна і, врешті за брудний вагон...
Але ти вдячний Вітчизні, тому що ти мав змогу тут народитися, отже - вижити, в той час, коли стільки не народилося!
Глибока композиція, як на МСД, цікава форма, небайдужість автора, щирість, сувора життєва правда без прикрас, якою автор її бачить. Таке моє сприйняття.
Творчих знахідок, Женчику!





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 16:05:12 ]
дякую, що хтось розгледів правду в цьому вірші. Дякую за побажання)
Добре, що кожен знаходить щось своє у віршах. значить, що не нема однозначності, а є настрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 18:33:48 ]
Чому "хтось"? У мене є ім'я і воно справжнє.