Прекрасне і своечасне побажання, пане Богдане, такими віршами маємо будити людей від байдужості

Як на мене, автор має право на погляди в усі сторони. Власне, як і читач.
Але ми, читачі, не можемо диктувати авторові, що писати.

У нашому ж колі - авторів, напевно найдоцільніше ефективно витрачати свій час, і коментувати близькі для себе на даний момент теми.
Тобто я би радив шановним критикам бути трохи егоїстами - шукаючи для себе вигоди, звертати увагу не на ідеї, ідеологію, а на художню сторону, на ті чи інші прийоми, вирішення.

Якщо нас цікавлять практичні деталі, альтернативне бачення їх вирішення - то є зміст у коментуванні, а якщо не йдеться про якусь вигоду для нас, то у чому сенс коментування?

З іншого боку навряд чи доцільно підходити до кожного авторського творіння із найвищими вимогами. Тобто є й ескізи, є завершені чи не завершені картини - і то, й інше має свою цінність.
І, головне, автор публікує на "Майстернях" свої твори не стільки для нас, читачів "Майстерень", скільки для самого себе. Автор формує свою бібліотеку, додає, віднімає - це його творча Майстерня.

Тобто завжди буде актуальним такий образ - Операційний стіл перед нашими, глядацькими, очима - за склом монітора, але наскільки ми можемо і повинні втручатися у ті процеси?

Лесю, я не хотіла применшити поетичні заслуги пана Богдана. Бачити у житті, у народі лише негатив, дивитися зі сторони на перебіг подій - це наш менталітет. Ті, що лихословлять і зловживають не читають поезії. Чи у житті старших людей не було хорошого про що можна писати? Чому ми тримаємо їх у постійній революційній напрузі? Щоб мене не запідозрили у державній зраді, подам свій патріотичний вірш, що про нього скажуть шановні корифеї?

Володимире! Видаливши мій комент, ви тим самим дали мені зрозуміти, що сенсу в тому коменті не було, так? Хоча що образливого можна було знайти в цитуванні? Для самого себе Автор міг би викладати свої твори на своєму Робочому столі у себе на компі. А якщо він публікує їх тут, то читачі мають право висловлювати свою думку?

Любочко,і я зрозуміла, що треба діяти за принцмпом "хвали мене моя губонька", або не писати нічого, кривити душею не звикла, тому надалі буду утримуватись від коментарів. Прикро, що зхаяли вірш про Шевченка, певно дуже незрілий у порівнянні з вищенаписаним шедевром, тому я його прибрала із сторінок ПМ, шкода, не можу прибрати свої коменти зі сторінки поета, думаю він це зробить сам.

Мирославо, так захоплення, зрештою, це ніби знаходження, спільне із автором знаходження, так?
Не будемо говорити про об'єктивність "радості", але в ідеалі - це ж радість? :)
Заперечувати радість інколи адміністрація береться, але тільки, аби дуже гучне гуляння не заважало іншим.

А ось критика мала би нести користь і самому критику - про це зараз цікаво вести мову.

А щодо несправедливої критики, то ми намагаємось не вступати у полеміку, - ось адмін, а інколи і я, видаляємо такі коментарі - із образами, чи зворотами, які можуть каталізувати конфлікт. :(

Ото вже не думав, що мій старий вірш викличе такий словотрус у народі. Повірте, з гілляки не вчора я зліз, і знаю, що таке критика.
Коли реєструвався, ніде не побачив зауважень щодо того, які вірші друкувати, а які ні. І обмежень за віком - також.
Мав би вступитися, але не зроблю того, бо я є впертий галицький хлоп.
Всім спасибі за коми в дискусії.

Пане Богдане! Що нового? Чи виголошуєте тости за Зеника? Скучаю за Тернополем, читаю і тішуся віршами впертого галицького хлопа!