ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 по нитцi свiту

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-10 19:09:55
Переглядів сторінки твору 11045
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.977 / 5.38  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.853 / 5.25  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.10.24 00:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-10 19:56:17 ]
Ну, в тебе личко, Юрчику, немов ти гарненьку туземку на тому березі примітив :))
Хто такий "мев"?
"і помер(т)віли болю квіти" - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 20:18:04 ]
Ну я ж Лю` Любонько, як-не-як :)
Я розумію, що ліньки до словничка піти :)
мева - це чайка
помервіти - струхлявіти (про злаки)
Спасибі,
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 23:48:39 ]
і помервіли болю квіти..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-11 06:25:08 ]
саме так воно і було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-11 09:16:30 ]
Юрію, повинен сказати, що останні два-три місяці помітне, думаю і не тільки мені, значно краще, красивіше звучання і окремих ваших рядків, і композицій в цілому. Я про красу, що виходить на зовні, - яскравість думок, ідей, образів вашим творам притаманна завше. Розумна яскравість, логічна яскравість.
Але я не певен ось у чому, що ваш розум нині ( зрозуміло, що свідомо) вже здатен скорятися трансцедентальному чуттю краси. Діяти, що скальпель, в "руках" цього відчуття.
Як на мене - підсвідомо це вже відбувається у вас значно краще, аніж раніше ( у нас теж :), а ось - наскільки свідомо - тут як на мене "надпитання", загальночоловіче, звісно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:02:14 ]
Мабуть усе це пов`язане небажанням більше бавитись у слова, а неохідністю через слова передавати вібрації світу.
Можливо я став менше експерементувати, а більше знаходити себе. Напевно я починаю все далі краще розуміти, що
витрачати час на порожні розмови на теми не пов`язані з поезію не приносить користі ні мені ні колегам по перу.
Але я зауважив уже давно, що я не лише один такий. Декотрі рейтінгові автори зі самого початку це роблять - приходять сюди
лише заради публікації твору і віддячення за можливі оплески. Приходитиму сюди насолодживатись творами, а не займатися "політикою". Жодної критики з мого боку - усі красиві, усі пунастенькі, усі по-своєму генії. :)
Бо таки - талант проб`є собі дорогу (інша справа чи прийдуться мені до смаку того таланту шедеври).
Спасибі, Володимире - я багато чому завдячую Вам і Вашому сайту - це є моє віртуальне творче місце, де я відродився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:18:00 ]
Я погоджуюсь, коли з'являється гостре відчуття необхідних змін - на нього потрібно зважати.
Говорити мовчазно, говорити не зі всіма, писати у собі і для себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:24:14 ]
односторонній рух – і ніякого екстриму ? :(((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:57:41 ]
Зате який позитив - так і пре :)))))((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-07-11 14:29:17 ]
Добрий твір, Юрцю! Спекулювали літом, знацца? :)
Чи то ба, зара то всьо бізнесом зветься.
Останній куплет, як мені здалося, прозвучав слабше, трохи розмито, тай рима лиця - життя ще..., але то вже таке.
Тримайся, чоловіче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:09:05 ]
Привіт, Славцю.
Так воно є бізнес бізнесом, а вічність вічністю.
Розмазаність була свідомою - я не хотів надумувати щось - ось як у серці було - так і вилив на папір.
Дякую, Друже,
Вітання рідному місту, колись таки завітаю з пляхою текіли і мішком цетрин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:11:11 ]
І від кого тоді розраховувати на конструктивну критику? Коли ти на кісточки розкладав наші твори-можна було вчитися на своїх і чужиш помилках.Твоя критика ніколи не задівала, навпаки-давала можливість вийти на новий рівень, подивитись збоку. А як зараз. Важко втарчати вовка. Та ще й вожака... Пом"янім його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:50:46 ]
Привіт Юліє,
Вовк можливо ще повернеться колись, коли часи зміняться.
Але для любителів гострих "ащущеній" зроблю виняток.
Прошу мені залишати повідомлення на моїй сторінці у відділі "Інтерв`ю" з бажанням
по-кісточкового перегляду якогось конкретного твору- обіцяю бути максимально "роздерливим".
Грррр,
тобто омммммммммммм,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:12:36 ]
Пане Юрію, цей твір мені видаєтьяс дуже органічним, відкрито-щиро-щемливим, лягає на душу, як рідний :)
тобто, читаєш і сприймаєш, живеш почуттями ЛГ.
А отже – майстерно.
-чи не краще "по краЮ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 17:00:12 ]
Дяки Василинко,
Ви не перші, котра спіткнулася на "краї/ю" - тому я замінив "край".
ЛГ перебуває у дорозі до себе.
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:56:08 ]
Вітаю з творчим роздвоєнням особистості на ПМ:)
У нас є таке словечко "мЕрво", щось типу "тЕрміття":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 17:00:54 ]
а у нас "мирва" – грубо посічена солома, щось сухе і тверде, несоковите :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 17:20:47 ]
ні, не варто міняти, воно нормально сприймається, як ви і вказали "струхлявіли, висохли", хоча й діалектне, чи, скорше застаріле.
пригадую, у Валентини Малишко теж вживається, не пригадаю точно, здаєтьяс, "голодні будуть їсти й мерву"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 17:34:30 ]
Мені воно подобається.
Нехай буде наразі як є. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 17:09:25 ]
Спасибі, Юріє.
Дароґа раз-два-яєтцца:)))
Можливо словник бреше,але на УЛПі таке слово є. Але то завжди є легко "т" вставити.
З літнім настроєм,
Л.Ю.