ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 по нитцi свiту

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-10 19:09:55
Переглядів сторінки твору 10141
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.977 / 5.38  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.853 / 5.25  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-10 19:56:17 ]
Ну, в тебе личко, Юрчику, немов ти гарненьку туземку на тому березі примітив :))
Хто такий "мев"?
"і помер(т)віли болю квіти" - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 20:18:04 ]
Ну я ж Лю` Любонько, як-не-як :)
Я розумію, що ліньки до словничка піти :)
мева - це чайка
помервіти - струхлявіти (про злаки)
Спасибі,
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 23:48:39 ]
і помервіли болю квіти..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-11 06:25:08 ]
саме так воно і було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-11 09:16:30 ]
Юрію, повинен сказати, що останні два-три місяці помітне, думаю і не тільки мені, значно краще, красивіше звучання і окремих ваших рядків, і композицій в цілому. Я про красу, що виходить на зовні, - яскравість думок, ідей, образів вашим творам притаманна завше. Розумна яскравість, логічна яскравість.
Але я не певен ось у чому, що ваш розум нині ( зрозуміло, що свідомо) вже здатен скорятися трансцедентальному чуттю краси. Діяти, що скальпель, в "руках" цього відчуття.
Як на мене - підсвідомо це вже відбувається у вас значно краще, аніж раніше ( у нас теж :), а ось - наскільки свідомо - тут як на мене "надпитання", загальночоловіче, звісно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:02:14 ]
Мабуть усе це пов`язане небажанням більше бавитись у слова, а неохідністю через слова передавати вібрації світу.
Можливо я став менше експерементувати, а більше знаходити себе. Напевно я починаю все далі краще розуміти, що
витрачати час на порожні розмови на теми не пов`язані з поезію не приносить користі ні мені ні колегам по перу.
Але я зауважив уже давно, що я не лише один такий. Декотрі рейтінгові автори зі самого початку це роблять - приходять сюди
лише заради публікації твору і віддячення за можливі оплески. Приходитиму сюди насолодживатись творами, а не займатися "політикою". Жодної критики з мого боку - усі красиві, усі пунастенькі, усі по-своєму генії. :)
Бо таки - талант проб`є собі дорогу (інша справа чи прийдуться мені до смаку того таланту шедеври).
Спасибі, Володимире - я багато чому завдячую Вам і Вашому сайту - це є моє віртуальне творче місце, де я відродився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:18:00 ]
Я погоджуюсь, коли з'являється гостре відчуття необхідних змін - на нього потрібно зважати.
Говорити мовчазно, говорити не зі всіма, писати у собі і для себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:24:14 ]
односторонній рух – і ніякого екстриму ? :(((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:57:41 ]
Зате який позитив - так і пре :)))))((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-07-11 14:29:17 ]
Добрий твір, Юрцю! Спекулювали літом, знацца? :)
Чи то ба, зара то всьо бізнесом зветься.
Останній куплет, як мені здалося, прозвучав слабше, трохи розмито, тай рима лиця - життя ще..., але то вже таке.
Тримайся, чоловіче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:09:05 ]
Привіт, Славцю.
Так воно є бізнес бізнесом, а вічність вічністю.
Розмазаність була свідомою - я не хотів надумувати щось - ось як у серці було - так і вилив на папір.
Дякую, Друже,
Вітання рідному місту, колись таки завітаю з пляхою текіли і мішком цетрин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:11:11 ]
І від кого тоді розраховувати на конструктивну критику? Коли ти на кісточки розкладав наші твори-можна було вчитися на своїх і чужиш помилках.Твоя критика ніколи не задівала, навпаки-давала можливість вийти на новий рівень, подивитись збоку. А як зараз. Важко втарчати вовка. Та ще й вожака... Пом"янім його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:50:46 ]
Привіт Юліє,
Вовк можливо ще повернеться колись, коли часи зміняться.
Але для любителів гострих "ащущеній" зроблю виняток.
Прошу мені залишати повідомлення на моїй сторінці у відділі "Інтерв`ю" з бажанням
по-кісточкового перегляду якогось конкретного твору- обіцяю бути максимально "роздерливим".
Грррр,
тобто омммммммммммм,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:12:36 ]
Пане Юрію, цей твір мені видаєтьяс дуже органічним, відкрито-щиро-щемливим, лягає на душу, як рідний :)
тобто, читаєш і сприймаєш, живеш почуттями ЛГ.
А отже – майстерно.
-чи не краще "по краЮ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 17:00:12 ]
Дяки Василинко,
Ви не перші, котра спіткнулася на "краї/ю" - тому я замінив "край".
ЛГ перебуває у дорозі до себе.
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 16:56:08 ]
Вітаю з творчим роздвоєнням особистості на ПМ:)
У нас є таке словечко "мЕрво", щось типу "тЕрміття":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 17:00:54 ]
а у нас "мирва" – грубо посічена солома, щось сухе і тверде, несоковите :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 17:20:47 ]
ні, не варто міняти, воно нормально сприймається, як ви і вказали "струхлявіли, висохли", хоча й діалектне, чи, скорше застаріле.
пригадую, у Валентини Малишко теж вживається, не пригадаю точно, здаєтьяс, "голодні будуть їсти й мерву"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 17:34:30 ]
Мені воно подобається.
Нехай буде наразі як є. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-13 17:09:25 ]
Спасибі, Юріє.
Дароґа раз-два-яєтцца:)))
Можливо словник бреше,але на УЛПі таке слово є. Але то завжди є легко "т" вставити.
З літнім настроєм,
Л.Ю.