ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2024.06.30 15:55
Задовольняєшся меншим.
Задовольняєшся меншим.
Молодшим.
Наївнішим.
Ортодоксальнішим.
З коротким волоссям,
з характером легшим
і фейсом найнепривабливішим.

Марія Дем'янюк
2024.06.30 13:54
Усе на світі створене з любові:
І травина, квітка, колосок,
І метелик, бабочка, мураха,
Й солов'їний ніжний голосок.

Червонястий мак, синій дзвіночок,
Що росте на грядці у рядочок,
І верба розлога, і тополя

Юрій Гундарєв
2024.06.30 12:05
Ось новий вірш Олександра Сушка «Стіна»:   А я - глуха стіна, В мороці' ледве дихаю. Гасне думок луна Попід моєю стріхою. Сіра, як хвіст кота, Кажуть, була і білою.. Шепчеться лобода В сутінках із жаливою. Привид жаский - не глюк, Онде - ж

Самослав Желіба
2024.06.30 11:19
Києво-Печерський патерик, або Отечник, є визначною пам’яткою українського народу, «золотою» книгою всього письменного люду, як-то вже усталено казати в нашій науці. Але, на нашу думку, так є не лише через його неабияку чисельну розповсюдженість чи ілюстра

Іван Потьомкін
2024.06.30 11:10
Цю пісню, скорше один перероблений куплет її, я вперше почув у дитячому будинку в Заворичах Броварського району на Київщині. Двоє хлопців билися, а третій заспівав її, тай припинив цим бійку.
Як видно з подальшого тексту, пісню складено під час голодомо

Ігор Деркач
2024.06.30 11:07
А вова пу... з цепу зірвався,
на іншого – все гав та гав!
Зе не злякався,
бо... попався
давно у шоу для забав.

***
А моровому іроду росії

Юрій Гундарєв
2024.06.30 10:12
червня - День усіх Святих українського народу


Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях чорно-білих й кольорових.

Олександр Сушко
2024.06.30 08:44
А я - глуха стіна,
В мороці' ледве дихаю.
Гасне думок луна
Попід моєю стріхою.

Сіра, як хвіст кота,
Кажуть, була і білою..
Шепчеться лобода

Віктор Кучерук
2024.06.30 05:57
Орди скривавлені сліди –
Це знаки суму та біди.
Межи густих вогнів багать,
Вбиває й ріже хижа рать.
Вчиняє звірства і розбій
Оскаженілий лиходій, –
Монгольський виродок і плід
Іще не вивчених порід.

Артур Курдіновський
2024.06.30 02:07
Волошки цвіт погас навіки
Й троянда більше не твоя.
А там, де серце ти поранив,
Навіки проклята земля."
                                     Оксана Василець

Замовкли голоси. Фінал.
І номер відбули музики.

Самослав Желіба
2024.06.29 22:46
З дитинства ти боявся, що тебе викрадуть прибульці і… «І що вони з тобою зроблять?» – питали всі довкола. Що вони зі мною зроблять?! Що вони зі мною зробили, кляті сірі виродки! Ох-ох… Не можу це в собі більше тримати. Треба довіритися паперу. Тільки т

Леся Горова
2024.06.29 12:57
Поміж ромашок- штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.

Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,

Іван Низовий
2024.06.29 12:51
Обминаю тебе,
Моя перша юнацька любове,
На розгрузлих шляхах,
Де зневіра, і зрада, і біль,
Де ніколи й ніщо
Не сприймається як випадкове
Й тимчасове –
У всьому

Олександр Сушко
2024.06.29 10:52
Лебедіє сонячна юга,
Зрошена ранковим щебетанням.
Пообіді - спека, пилюга,
Ніц нема охоти до кохання.

А воно потрібне, хоч убий,
Нащо літо як нема любові?
Жінко! Я до вечора не твій!

Володимир Каразуб
2024.06.29 10:38
Більше ніхто не відтворить її очей,
А тисячі скажуть про погляд блакитного моря
І житимуть між тисячами подібних речей,
Що були у кімнаті, якої ніхто не повторить.
Навіть думка про те, що усе обернеться в прах
До ненависті світу – нестерпна, в серцях

Володимир Ляшкевич
2024.06.29 10:23
Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
І покій мирської, принишклої хвилі.
Відчуй, Кесаріє, як входить тремтіння
у намертво стягнуті латами груди,

як сходить уроджена в далечі дальній
забута в нестямах солодка належність,
як відігнавши покари порядки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Дніпро Дністер Дунай Десна




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-28 13:44:04
Переглядів сторінки твору 5038
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 14:16:00 ]
Виглядати риби із Лени
Або Лети. Лети і дивися,
Як примружились води зелено,
Як тубілець хизується списом :)

Привіт! Це так містично, чотири ріки ...Україна у чотирикутрику з Д...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 20:31:54 ]
Привіт, Юльцю. Як там післяльвів'яний настрій?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 15:26:47 ]
А Донець не вмістився чи як?
Лєна, а чого Лєна і раптом з ЛЕни?
А з перегризлися між собою в тебе натурально вийшло. Правдиво, якщо не про ріки. Маладца, сибірська ріца!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 20:33:45 ]
І не тільки Донець, Олександре.Сибірська ріца нам до ліца.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 17:55:59 ]
Привіт, Оленко.
Як завжди - вірш багатий на метафори, але у "гонитві" за ними
дещо втрачені моноліт і пливність (це характерно для твоїх віршів).
Мабуть "течіє" - звертання...
З теплом,
ЛЮ :)
Логічніше для мене вірш звучав би приблизно так:
(коли не брати під увагу рими і ритм...)

як флеболог у шосту ніч
видирає з глобуса вени

я на воду лягаю так
як на рану листок алое

віднеси мене течія
тим шляхом
що предки проклали
де хрести із води стирчать
наче з вази загіпсовані кали
де не чути крик потерчат
і світла Божого мало

де на березі діти старі
істуканами з острова Пасха
коротають самотність і вік
їх навіть не бачить НАСА
а ріки все течуть з-під повік
мов молитва до іконостаса

де Дніпро Дністер Дунай і Десна
перегризлися між собою
за незаймані землі в снах
за прихильність старого Ноя

не сваріться прісноводні мої
все-одно у вас спільні гени
це лиш я у чужій стороні
виглядаю зграю риб із Лени


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 20:39:27 ]
Дякую, Юрцю, за такий розлогий коментар. Насправді, кажу чесно, за метафорами я не женуся, вони самі приходять:)У деяких віршах мені вдається дещо приборкати свою уяву, а у деяких (таких як цей)-ні.Але нічого, може колись випишусь і дерево в мене буде асоціюватися лише з деревом:)Щодо як вірш звучав би логічніше, то не забувай, що жіноча логіка зовсім інша.
ЛЄ:) Ціную


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 19:01:10 ]
Прегарно, Олено!

Сила-силенна знахідок, і показово - вони усі гармонійно вписані в концепцію твору.

І як то добре, що вони є, ті "незаймані землі в снах"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:53:20 ]
І ще раз дякую, Вікторіє, за гарні слова.