ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик

Володимир Каразуб
2024.09.21 12:00
Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не вт

Іван Потьомкін
2024.09.21 11:37
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»

Микола Соболь
2024.09.21 08:30
Їжачки каштанів падають з дерев
на бруківку скверу, у пожухлі трави,
кожен рік скидає дерево старе
їжачки у листя золотаве.
Для дітей забава, їх тут повен парк,
гомінка малеча грається плодами.
Я примружив очі, через листя шарк
сам біжу дитиною до

Віктор Кучерук
2024.09.21 05:38
Ти мене замучила безладдям
І надлишком придбаних речей, –
Поламала шафу, а в шухлядах
Не лишила й ніші для мишей.
У кімнаті душно та імлисто,
У повітрі висне всякий пил, –
А було без тебе свіжо й чисто,
І не мав мороки старожил.

Ярослав Чорногуз
2024.09.20 23:29
В обіймах матінки Природи
Люблю душею я цвісти.
Якби хоч тінь твоєї вроди,
Якби була зі мною ти!

І це високе безгоміння
Сміялося б із висоти,
Розвіялась печаль осіння,

Козак Дума
2024.09.20 21:57
Ми наймиліше в серці носим,
у думах наших бережем,
і лише подумки голосим,
як лихо десь підстереже…

Безмовно наше серце плаче,
щемить беззахисно душа,
і повноводо лине «Кача»,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Ігор Павлюк 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Сушко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-13 22:28:10
Переглядів сторінки твору 7923
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.092 / 5.38  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.180 / 5.5  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:45:16 ]
Огого!.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:50:59 ]
Що ж - мені завжди тільки сумні писати про нещасливе кохання? Спасибі, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:47:22 ]
...Оце якось поза розумінням... "- На планеті (звідсіль горошині)"- приділіть мені увагу - поясніть, пліз..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:49:50 ]
Пані Людмило! Спасибі за таке уважне прочитання. "На планеті (звідсіль горошині)"- означає: на дуже далекій планеті, яка із землі виглядає горошиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 23:17:21 ]
(Маленька) Принцеса на (планеті)-горошині :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:04:18 ]
Юлю, просто таки п"ю цілющу воду Вашого вірша!!!
Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:59:37 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:06:00 ]
хочеться покласти на музику... чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:14:39 ]
А Ви спробуйте! Цікаво буде послухати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-14 01:32:47 ]
Кул!
Чомусь при прочитанні першого рядка згадалася фраза, що цитується у Боба Шоу в "Венке из звезд":
"Покоя глубины тебе волны бегущей".

Ніяк не можу з"ясувати для себе походження цієї фрази? Боб Шоу посилається на якийсь кельтський епос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:17:32 ]
Цікава фраза, хоча і не відразу розумієш її значення. Може, треба тлумачити: коли на поверхні шторм, у глибині все-одно спокійно. Ні? А явище цікаве. Дуже символічне щодо духовного життя людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 01:50:46 ]
!!!!!!))))!!!!!. І МОЛОДЕЦЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:18:08 ]
О!!!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 08:35:24 ]
Пані Юліє!
Справді чудово. Одначе зверніть увагу на таку дрібну детать: Земля виглядає горошиною приблизно з відстані 2 млн. км. Тобто навіть з найближчої нам планети - Венери вона виглядає вже просто як яскрава точка. А на Венері життя немає, атмосфера геть непідходяща.
Проте сам образ дуже красивий. Можливо його варто доопрацювати. По-друге, ви кажете "звідсіль горошині". Може, "звідтіль"? Бо виходить, що ви кажете про якусь іншу планету до якої ви помандруєте очікувати небайдужу вам людину. Її, як видно з контексту, там ще теж немає. Подумайте. Тут проситься "На планеті, звідтіль невидимій" або " На планеті моїй гостинній" тощо.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:26:33 ]
Олександре: поетичний твір - не науковий факт. Я не привязуюся до жодної планети. І відстань не вимірюю. Головне інше: відчуття безмежності Космосу, те, що ми хоча б уві сні можемо собі дозволити мандрувати ним. І немає різниці - є там життя чи ні. Венера це чи Марс. Сон - це інша планета. І якщо уві сні ми там можемо бути, значить там є життя. Люди праві, що и там не ми можемо жити. Але Для кожної планети - свої тіла, свої форми (проявлені чи непросвлені) життя. Я нічого не заперечую. Допускаю усе. Тому, що не вважаю себе найрозумнішою. І якщо людина думками може сягнути зірки, яка звідсль - саме звідсіль - із землі - менша горошини - значить Там уже є життя. Спробуйте відчути ці речі не логікою, а серцем. Спасибі Вам за уважність і небайдужість! З теплом - Юлія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 19:15:28 ]
А у мене народилась пародія. Прийміть це не як бажання "угробити" Ваш вірш, а тільки поліпшити, вилікувати.

ЯНГОЛИ І ЗМІЇ

Відламала вершечок ампули,
Тихо вену собі проколола...
І мені заспівали янголи,
І засяяло все довкола.

Із моєї квартири убогої
Моя хата палацом зробилась,
Ти явивсь мені Господом Богом
І з тобою я одружилась!

Розчинилися ми у часі,
І весільну подорож нашу
Відгуляли разом на Марсі
Під земні Мендельсона марші.

Ну а вранці кинулась: де це я?
Ламле кості, на шкірі - сироти...
Абстиненція, абстиненція,
І мені здавсь не Богом, а звіром ти.

Насміхавсь над уявним щастям,
І звивався змієм зеленим,
Не давав із ліжка упасти,
І зубами впився у вени...

І ставало мені все гірше...
Раптом внутрішній голос із висі:
- Чи без ампул у гарнім вірші
Ти ніяк не могла обійтися?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:20:32 ]
Несподівано для мене... Цікаво: невже цей вірш викликає саме такі відчуття? Написаний талановито. Хоча - кожному своє (про зміст).
Успіхів Вам! І за добрі слова спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 20:48:13 ]
Спасибі. Я відчував, що Ви - розумниця. Просто - моя Вам порада ще одна, хоч я сам її не завжди дотримуюсь - не друкуйте одразу вірш по гарячих слідах. Потримайте його у шухляді день-два, знов поверніться до нього через деякий час, буде інший день, інший настрій - і Ви побачите свій твір ніби збоку - прочитайте критично і пошукайте пародійні моменти. Хоч це - не завжди видно буває
у себе самого. Але буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 21:02:17 ]
Пане Ярославе!
Пародії можна написати на більшість моїх віршів. Я вже про це думала.
Щодо свіжості віршів. Тут є один "+": він ще не встигає затвердіти, я - звикнути до нього саме такого. Те, що на майстернях він дозріває - це нормально. Я дуже ціную це. І мені все-одно, що хтось може за це криво дивитися: головне твір, те, що я в нього вкладаю, що несу в собі, а не те, хто що буде думати про мене. Кожен міряє по собі. Сасибі Вам за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-14 21:29:19 ]
Гарний вірш:)