ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 МОРСЬКЕ




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-15 18:40:13
Переглядів сторінки твору 12970
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вирвинець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 20:30:57 ]
А Вам хіба 49? Дивина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вирвинець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 20:52:20 ]
а ви уроки на завтра вже підготували? щоби двійок не отримати. ех....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-15 20:54:45 ]
Дякую за турботу. Стандартний набір фраз, Інно-інкоґніто :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:50:04 ]
Хм. Як давно я не читала ваших творів, п. Ігоре ! Власне, давно я була на ПМ.
Вірш сподобався. Романтичний. Натягнута струна душі, здається більше натягувати небезпечно, може бути засильна вібрація. У 5 стовпчику ця вібрація, власне, відчутна. А потім напруга вирівнюється і, ніби, спадає...
Ну, а решту я волію сказати особисто при зустрічі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 01:45:36 ]
Спасибі, дорогий колего-заочний побратиме за глибинність відчуття суті кобзарської струни. Скільки разів рятувала вона і самого кобзаря від дурних і нерідко суїцидних думок.
Обнімаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-03-17 01:29:41 ]
Ярославе, ви отримали розсилку нині? Приходьте на свято Поезії у музей книги 21 березня.
Отут у новинах поетичних майстерень є деталі http://maysterni.com/publication.php?id=46409


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 08:09:46 ]
Храм у лісі – вона…
Як горить – то ніхто не погасить.
А коли не горить –
То її ніби й зовсім нема.... аж боляче...
Сильно, так сильно пишите, що аж до фізичного болю, коли читаю...
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:01:44 ]
Дякую, Оксано, за сподобаність+
Кажете, вібрація сильна...
Може тріснути...
Так на те вона й струна! - поезія тобто...
Я хлопець хоч і ніжний, але ножовий і крепкий... :)
Тому швидше у ворогів тятиви потріскають, ніж у нас струни.
А зустрінемось коли? І де?.. :)

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-03-17 01:28:11 ]
А приходьте до нас 21 березня у музей книги на свято Поезії. Отут є афіша http://maysterni.com/publication.php?id=46409 (це у новинах поетичних майстерень)

Запрошую до участі-декламування :) Отам і поговоримо ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:03:03 ]
Оце, Софіє, дякую за відвертість.
Але й сам не знав, що біль Вам приношу... :(
Звиняйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:06:29 ]
Розумію, Ярославе...
На те й пісня... і лірика, яка прагне стати піснею, очевидно.
Інколи вона вибирає нас - і нема на то ради: мусимо "рубцевать себя по нежной коже, кровью чувств ласкать чужие души"...

Будьмо!
До зустрічі!
Чекаю рецензію. :)

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:43:47 ]
Ким ти був, що робив - не важливо... Важливо пізнати
свою душу живу, що дзвенить ніжно, наче струна...
З-за життєвих суєт, метушні, найболючіша втрата -
дивна музика серця, що народжена Небом була...

Дуже гарний вірш, пане Ігоре. Вибачте за, може, недоречний експромт.:) Навіяло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 10:00:06 ]
Дякую.
Експромт ваш, Адель, якраз мудрий і красивий.
Можемо дуетом співати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 16:22:53 ]
Що приділяють, то приділяють, Єлизавето!.. :)
Але часом увага деяких "критиків" нагадує увагу комарів над серцем: не страшно, а набридливо.
Ви мене, надіюсь, розумієте, про кого я...
:)

А Ви пишіть.
З Вами добре.

Будьмо і тримаймося!
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-17 08:41:09 ]
Дякую, Оксано, що запрошуєте.
Постараюсь прийти.
:)

Ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 15:57:32 ]
Хоча й казав російський Глазков, що радий бути розібраним на цитати, а однак не хочу за той приклад висмикувати із Вашої поезії окремі рядки. Можливо, тому, що Ви сам уже такий ОКРЕМИЙ, але органічний. Як вічна мандрівка у собі.
Дякую за можливість блукати Вашими просторами і глибинами (чи висотами?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-03-21 16:22:22 ]
:)
Як заблудитесь, Ірино, - гукайте мене на допомогу!
Будемо блукати разом... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 17:32:04 ]
Егеж)))