ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасія Риженкова (1992) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Тамара Шкіндер 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Артур Сіренко 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-31 15:44:46
Переглядів сторінки твору 3362
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.351 / 5.25  (4.331 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.837 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.07.20 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-31 16:08:09 ]
Дуже гарно:" я благаю, щоб ненароком зачепивши,
Мою струну не обірвали,
Мені за нею треба йти ще..." Нехай дзвенить ваша струна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Риженкова (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-31 16:25:59 ]
щиро дякую за побажання, пані Серафимо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-07-31 18:23:17 ]
Хто ж насмілиться обірвати таку чудову струну?
Не дай Боже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-31 20:13:32 ]
Безумовно, розвиватися і рости поету української традиції завжди нелегко. Бо змушений, та і з радістю йдеш, протореною дорогою, але чим вище бере дорога, тим малолюдніша вона. Тому не потрібно боятися в юності того, що про це вже хтось написав значно краще - ми пишемо своє, ми намагатимемося йти далі, правда Віолетто?

Модерністичні рішення, хоча і вельми "привабливо" виглядаються для юного автора спочатку (я зовсім не такий-ка, як інші - ось вам), та потім рівень протиріч зростає до рівня творчої смерті, і мало хто знаходить вихід з тої особистісної надкризи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-31 20:18:09 ]
"ненароком" певно милозвучніше змінити на "щоби навмисно", чи "щоби невмисно"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Риженкова (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-31 23:32:43 ]
В кожного, а можливо і не в кожного, але в багатьох так точно є мрія. Можливо навіть не мрія, а продуманий план життя, і бажання, яке є сильнішим за усі заперечення. Саме це бажання спонукає слідувати своєму плану не зважаючи на думки оточуючих (звичайно їм не зрозуміти те, що ти продумував роками, до чого прагнув). Але вони (близькі люди) все ж намагаються вберегти тебе від того, що вважають непотрібним, мовляв - зі сторони видніше, намагаючись нав'язати своє "правильне". Але та струна, те бажання не виникає просто так, і якщо не слідувати їй, то можна так загубити і власне "я"... Цей вірш саме про це, про долання перешкод задля здійснення запланованого, про силу і витримку, яких іноді так бракує, про струну - бажання до самореалізації, і яка є єдиним, що тримає на важкому шляху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-06 14:27:12 ]
Цікавий вірш. Мені навіть вчулися якісь східні мотиви....