ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Творчість
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
Без тебе (глоса)
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
В кутах сандалових, у грозах
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Міжсловесні контроверсії – 3
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Олександр Чижов
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
* * *
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
* 241 *
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий (Pink Floyd)
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Сокровенності слово
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
В кураю вирують перші квіти
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Бумеранги апокаліпсису
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 МОГО ЩАСТЯ ОСТРІВЕЦЬ
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-04 23:59:58
Переглядів сторінки твору 8489
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 00:04:11 ]
розірвала шлюб з журбою
Мчусь до Тебе навпростець...
Якщо зрадиш, головою
сплатиш борг, тобі - капець

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 00:32:50 ]
Якби ж тільки головою...
Що є гірш душевних мук?
Та якщо кохають двоє -
Зрад не буде і розлук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 15:51:12 ]
Оптимістично і стверджуюче, Наталю! А чому "надто пізно?" Такі зустрічі ніколи не бувають запізнілі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:01:46 ]
А якщо він не кохає?
Лиш страждання завдає?
то навіщо ця омана?
біль до "свадьби" й так мине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:02:53 ]
А якщо він не кохає?
Лиш страждання завдає?
то навіщо ця омана?
біль до "свадьби" й так мине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:41:04 ]
А якщо кохає палко
Та не зробить перший крок,
Кинь його, тобі Наталко,
Досить в небі ще зірок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 17:14:00 ]
Навіщо журавель у небі ?
Якщо синиця є в руках,
Немає жодної потреби,
Цінуй міцніш цей Божий Дар !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 20:57:46 ]
Друзі, я вдячна за підтримку, але моє кохання насправді взаємне, лише Коханий тимчасово живе за кордоном і тому така болісна розлука з ним. Так що я дуже щаслива, чого й бажаю Вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 20:58:34 ]
Друзі, я вдячна за підтримку, але моє кохання насправді взаємне, лише Коханий тимчасово живе за кордоном і тому така болісна розлука з ним. Так що я дуже щаслива, чого й бажаю Вам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 21:35:16 ]
Часто кохання на відстані сотень кілометрів сильніше, ніж на відстані руки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 22:56:43 ]
Так, Юля, я з Вами згідна. Принаймі в моєму житті кохання завжди було приречене на розлуку... У кожного своя ріка терпінь і своя приреченість.
А Вам бажаю лише приреченості на щастя і справжнє кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 22:15:25 ]
зміст Вашого вірша,не дуже відповідає змісту попреднього коментаря..враження таке ніби персонаж вигаданий,фантом

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 22:59:29 ]
У моїх віршах ніколи не було вигаданих фантомів. Мабуть, Ви щось невірно зрозуміли. Але це не біда, адже кожен з нас все одно бачить лиш те, що хоче побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 23:00:11 ]
У моїх віршах ніколи не було вигаданих фантомів. Мабуть, Ви щось невірно зрозуміли. Але це не біда, адже кожен з нас все одно бачить лиш те, що хоче побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 23:51:04 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 00:05:10 ]
Василю, це ще дуже веселі й оптимістичні мої вірші, в них усіх щасливий радісний кінець. А моє щастя й справді дивне, як і я сама, мабуть. Принаймі, моє нинішнє кохання живе й здорове, ми дивимося в одному напрямку на спільний острівець щастя, не зважаючи на те, що між нами зараз тисячі кілометрів і місяці розлук... А колись давно моя поезія була дуже печальною - бо мій Коханий пішов у Вічність і на довгі роки прирік мене на самоту і ...тужливі вірші. Так що я справді зараз дуже щаслива, бо все пізнається в порівнянні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:04:29 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:24:07 ]
ой,я настільки перейнявся вашим віршем,що мені аж серце защемило,ви так майстерно пишете,я наче побував на вашому місці,і на вашому "острівці щастя",все практично зрозумів лише одна річ бентежить мою сентиментальну душу "Чому все так печально ?"чому все так сумно у вашому вірші?адже вірш навіює сумні почуття,а згідно ваших коментарів,ви щасливі...дивне таке "щастя"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 00:45:22 ]
Будь-який майстерний вірш повинен навіювати якісь почуття,неважливо чи сумні чи радісні,вірш повинен потряснути читача,неважливо як..Ваш твір мене дійсно здивував і закарбувався в моїй душі..як на мене він пронизаний товстою смугою печалі і журби і відповідно навіяв на мене такі сумні відчуття і хвилювання... я Вас не до кінця розумію..згідний з Вами щодо того факту ,що кожен дивиться на речі по-різному і кожен бачить те що бажає побачити..але ці дві Ваші фрази вкотре по різних кінцях прірви і аж ніяк не можуть зєднатись попри Ваше величезне бажання,напевно не судилось однак
"Ми - вітри, що дмуть нарізно,Хоч на зорях ворожи." - "ми дивимося в одному напрямку"

я щиро співчуваю Вам, щодо попереднього Кохання..ви красива жінка,але краса-не вічна

тому :

Може час вже і пора
Спіймати того журавля
І зєднатсь з ним навіки
І виховати гарних діток!
чого Вам щиро бажаю..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Сідельников (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-06 01:04:11 ]
Будь-який майстерний вірш повинен навіювати якісь почуття,неважливо чи сумні чи радісні,вірш повинен потряснути читача,неважливо як..Ваш твір мене дійсно здивував і закарбувався в моїй душі..як на мене він пронизаний товстою смугою печалі і журби і відповідно навіяв на мене такі сумні відчуття і хвилювання... я Вас не до кінця розумію..згідний з Вами щодо того факту ,що кожен дивиться на речі по-різному і кожен бачить те що бажає побачити..але ці дві Ваші фрази вкотре по різних кінцях прірви і аж ніяк не можуть зєднатись попри Ваше величезне бажання,напевно не судилось однак
"Ми - вітри, що дмуть нарізно,Хоч на зорях ворожи." - "ми дивимося в одному напрямку"

я щиро співчуваю Вам, щодо попереднього Кохання..ви красива жінка,але краса-не вічна

тому :

Може час вже і пора
Спіймати того журавля
І зєднатсь з ним навіки
І виховати гарних діток!
чого Вам щиро бажаю..