Пані Карино і пане Євгене, напевно у вашому випадку, після виховання ГАКом, говорити про необхідність ваших негайних вибачень марно, так?
Тим не менш пропоную вам вибрати із двох варіантів один -

а) негайно перепросити за свої недолугі слова, бо молоді, всіляке із настроєм буває, і видалити вами накоментоване;
б) бути видаленими із ПМ.

Отже, раз не чути вибачень, змушені закрити для вас Карино і Євгене доступ до "Поетичних Майстерень" у якості активних користувачів.
Така поведінка, яку ви собі дозволяєте, не сумісна з діяльністю ПМ. В разі, якщо у вас виникнуть якісь запитання, то звертайтеся електронною поштою до адміна ПМ.

Шпроти - то не її мітла,
Вона любит пестити пальцєма білу свою кожушину
Поштучно,
Щоб усе покрилося рожевим
Блиском. Нєштучним.
Щоб кожен Коля снив у очах
І сюрреал розтікався бабиним літом.
Вона відтворе свою фотрочку, через котру рано кудись бігти
Та занадто пізно вже влізати.
І фільми Колю(т), мов бивні
"Забадаю! Ще?,
Забадаю! Ще?"
Коза тобі з носа, Майстре.
Пивна перестала поїти в кредит,
В кредит давала баба Рузя.
Напитись і все, нас життя тан не загобає.
Совість потребує пралки а пралка копійок.
Коли хтось когось там дер, то злазив лак
Туками і ногами.
Ніг її розвідні мости - швартові для рибалок.
Майстер п`є маргаріту, алкаш нещасний
А Маргаріта майстує свою ірреальність -
Так і абзацують все життя до крапки.