ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Дніпрова / Вірші

 Кажеш, що любиш...




Найвища оцінка Юрій Б 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-19 18:44:34
Переглядів сторінки твору 5293
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.794 / 5.25  (4.280 / 4.94)
* Рейтинг "Майстерень" 4.439 / 5  (3.788 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.02 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-19 18:50:15 ]
Любо, ви мене вразили - сильно написано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 18:56:03 ]
сподіваюсь правду кажете..
дуже вдячна за позитивний відгук..
мені теж свого часу подобався цей вірш.. старий він вже.. сьогодні вже не ті емоції викликає, що раніше.. але ніби нічого..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 18:58:33 ]
Любове,
Щось воно суіцидом, як протягом потягнуло... Гммм.
Я би замінив "Невже це двері у вічне життя?"
на "Як двері? ...у вічне житя."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-19 19:01:12 ]
Гарно і чуттєво, емоційно, люблю таке! 5,5
З любов"ю, Варця;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-19 19:03:06 ]
Любо, кажу так, як є :) з того, що бачу. Кінцівка ніби важко падає на голову - отак, тобі, читачу...Дійсно сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Кревська (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:13:38 ]
Щось трошки моторошно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:16:46 ]
Вандо, ще раз дякую Вам!!!
Варваро, дякую.. саме емоційно.. на самих емоціях писалося тоді..
2 Юрій: ну.. не стільки суїцидом.. скільки любов*ю до гроба.. нє?? коли так любиш, що аж убити хочеться..
дуже рада, що Вам, Оксано, стало моторошно.. так і забумувалося - холодно, дощить, моторошно..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:23:04 ]
2 Юрій: якщо писати "Як двері?.. у вічне життя."
то виходить, що герой щось мав відповідати..а у мене він мовчить. він зляканий.. у шоці.. на краю підвіконня.. а я підходжу усе ближче і ближче.. він тремтить і не може сказати ні слова..
;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:33:58 ]
Спробуйте - мо` у героя крила є - який то був поверх? :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:39:51 ]
Але тоді тра буде змінити:
***
Ти мені довіряєш?
Тоді покажи мені свої крила.
А що за вікном? Пташки, авто жуковидні...
іііііііііііііі.....
Невже це вікно у вічне життя?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 19:43:33 ]
І феніте ля комедія:
***
Твоє тіло дрижить, як медуза.
А казав мені що... Карлсон :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 22:33:58 ]
:))))
то вже буде жестякова пародія, якщо ми так напишемо! у Вас гарно виходить.
сюди не можна втулити пташок і авто.. тут сама метафізика міжособистісних почуттів. тобто, її думки, бажання, божевілля і його безмежна наївна довіра..
а якщо будуть авто і Карлсони... не той во..
але повеселили Ви мене!!! дякую :)))