ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Христина Лисюк / Вірші

 Джиммі Моррісону (соліст групи The Doors 60-х. Помер від розриву серця у ванні)




Найвища оцінка Неточка Мей 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Белла Донна 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-20 13:20:53
Переглядів сторінки твору 3993
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.796 / 4.63  (4.184 / 4.91)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.101 / 4.87)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.699
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2010.11.10 17:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Шишкіна (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-20 13:44:33 ]
Люблю Моррісона, люблю "THE DOORS", люблю
-people_are_strange-. Дякую тобі,Христино, за цю поезію, а Джимові-за теплу ванну.......

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-20 14:05:02 ]
У мене ця поезія викликала якісь неоднозначні відчуття. Починається вірш непогано, але з моменту "Джим..а може ти того святий" він стає страшно банальним. Я теж люблю The Doors, як і творчість Моррісона зокрема, але я думаю не треба робити богів із всіх митців. Тим більше, що особисто ми цих людей не знали. І не можна тепер напевно сказати, що Моррісон думав і відчував. Була собі просто людина, цікава дуже людина, ну але ж не божественного походження, як тепер всі з нього роблять. Уявіть собі він також спав, їв, ходив в туалет, багато бухав і т.д. І десь серед того всього він знаходив час на творчість. І менше би бухав, більше би писав. І взагалі, він хотів кіно знімати. Але ж куди там, стільки наркоти ще не перепробуваної, що до кіно руки не дійшли.
І мені шкода його, бо Моррісон хотів стати дійсно великим, і він на це справді заслуговував, а для багатьох він став черговим кумиром для підлітків, як Курт Кобейн чи шось типу того.
І тому, хоча вірш сам по собі ніби й не дуже поганий, але у мене він асоціюється з надписами на парканах "Цой Жив!" або "Панкс нот дед".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-20 14:11:19 ]
А з якими ще написами на паркані він у Вас асоціюється?))
Файно є, Христинко))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Лисюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-20 14:18:10 ]
Я й кажу, що він святий для нас тільки тому, що помер. Не думаю, що всі би так захоплювались Ленноном, якби він був живий, старий, лисий. Я й кажу про те, що він звичайна людина,але своєю містичністю і такою смертю викликає дивні почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Шишкіна (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-20 14:36:31 ]
В кожного свій погляд на це питання...Просто смерть у розквіті сил молодої творчої людини, (поп-ідола, котрим марили тисячі дівчат, під кого намагались "косити" хлопці), залишає по собі загадку нерозкритих можливостей + терпку романтичну оскомину + віру в те, що боги забирають кращих.
П.С. Цоя не чіпайте, пліз..А то мені подобається вірити, що він "вышел покурить".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-20 16:11:38 ]
Пані Варваро, будьте уважніші. Я чітко ж написала:
з надписами на парканах "Цой Жив!" або "Панкс нот дед".

Тобто замість глибокого вникання в творчість, просто голосні лозунги.

Make love, not war ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Неточка Мей (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-22 23:53:27 ]
Христино, сподобалась Ваша поезія) якраз той шал його життя)
а Гілмором, Вотерсом і зараз захоплюються...
і ніяких банальностей у вірші! імхо