ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ХАТА-ПОНЮХНО

…Дверми відкритими, як носом,
Хатина нюхала мороз,
Я пам»ятаю все те й досі…

І де всю ніч під образАми
Горіла свічка на Різдво.
Я полюбляв ті дні без тями,
Бо скрізь було одне їство…

З дитинства Віктор КУЧЕРУК

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-22 23:06:28
Переглядів сторінки твору 3816
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 23:13:11 ]
Добре тобі, Ярославе, писати пародії на Віктора. Він на них не ображається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Ноемінь (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 23:14:16 ]
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 23:56:18 ]
Не знаю, не знаю, Василю! Зайди на сторінку Віктора, де його вірш надрукований і побачиш, що він пообіцяв теж мене "повеселити". Так що я вже внутрішньо підібрався і чекаю удару.
Я не вибираю, на кого писати, літературні неоковирності самі мене вибирають. Аби вони були у пана Сазанського, як на мою думку, можеш бути певен, не минула б і його чаша сія. А поки я не побачив у нього нічого такого.
Радий, що виходиш із депресії. Пиши і далі пародії, у тебе не зле виходить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 00:02:44 ]
Дякую за мовчазне схвалення, пані Маро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 07:53:28 ]
Ледь привідкриті двері в хату,
А звідти запахи - аж млію...
Борщ пахне та кутя багата,
Вареники й гриби в олії!!!
І оселедцем пахне з хати,
Узваром, хлібом й пампушками...
Уже за стіл пора сідати,
Та ще щось нам рихтує мама.
Так пахне українська хата
Перед вечерьою святою.
Благословенна та багата,
Хай залишається такою!!!;-)))

Морозу теж є чого понюхати, а хата не нюхає, вона просто дихає свіжим повітрям. ;-)))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 08:10:20 ]
Дякую, Патаро, за співтворчість, прекрасну картину "нмалювали" словом. За неї - тільки б хвалити, а не пародіювати. Хай живе такою українська хата!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 10:06:51 ]
Ярославчику, ну тебе!
Щось та Умань тобі пече))))
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 14:10:34 ]
Хоч і пародійна у Вас "хата", але добродушна і доброзичлива. Примусили всміхнутися, Ярославе, дякую! Сподіваюсь, пан Віктор, буде такої ж думки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 16:57:22 ]
А знаєш, чому я тут Умань згадав, Софіє? Ми з Віктором улітку там спали в одній кімнаті, ти цю деталь уже не пам"ятаєш, певно. Там - кімната ходором ходила, а тут - хата.
Цьом взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 17:14:28 ]
Дякую, шановна Любове. Радий, що отримали порцію сміху, то, може, здоров"я Вам додалося хоч трохи.
Пародія - це ж не знущання над творчою собистістю, а ліки, хоч іноді і пекучі. Ми реагуємо на біль нерідко як діти - з відразою, а рідко думаємо про те, що за ними можуть стояти, увага і повага, а нерідко й любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-07 08:28:26 ]
Це щось, пане Ярославе! Потішили душу. Вчора наше радіо нагадало про Вас у рамках передачі, присвяченій подвійному ювілею капели і одного з видатних митців. Радий був чути Ваш голос. Сподіваюсь колись і побачити виступ капели на Донецькій сцені. Проповзу під паткетом. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 23:10:49 ]
Дякую, Ігоре! В Донецьку ми вже виступали і не раз за останні три-чотири роки. Сподіваюся, будемо у вас і ще не раз. Натхнення бажаю. Чи Ви не маєте, часом, родичанського відношення до поета Миколи Рубцова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-08 08:16:51 ]
Мені слід починати з того, що Микола Рубцов мені не родич. Ви , мабуть, виступали у філармонії, бо я слідкую за афішею оперного театру і ходжу на вистави кілька разів на місяць. Буду уважнішим до міських подій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-10 21:01:50 ]
Так, наші виступи були у філармонії. Незабаром буде концерт у Києві, теж у філармонії, 14 грудня, де капела співатиме, а я читатиму вірші у перервах між піснями - наших класиків Шевченка, Старицького, Олеся, П.Куліша, С.Воробкевича і свої власні про кобзарське мистецтво.
Запрошую всіх "ПМівців" - киян і з Київщини. Концерт буде 14 грудня, вівторок, о 19 годині у колонному залі філармонії - квитки продаються у касах. Вартість 10-50 грн.
Ігоре, дякую за роз"яснення.