Користь очевидна. Бо потіхи - конструктивні, тобто вони завжди вказують на щось конкретне. І ті, хто хоче не ображатися, а прислухатися, той сприймає їх адекватно.
Думки інших беру до уваги, звісно. Я просто виказую свою власну думку. Адже кожен має на неї право, чи не так? Ви, приміром, можете не погоджуватися. Але від цього рима "насолоди-насолоди" аж ніяк не покращиться )

Даруйте, Мріє, я її вже виправив. Це помилка прокралась, а Ви з мухи слона робите. Про користь...
Користь є коли є діалог. А мені довелося вислухати самозакоханий монолог. Але кожен розуміє це по своєму.

Нічого самозакоханого не було. Як і монолога. От бачите, ми вже спілкуємось. І помилку ви виправили. Але ж не тільки це тут, і не тільки в цьому тексті. Тому в нас у перспективі часті діалоги ) Сприймайте все легше, Василю.

"Не пастух я брату своему".

Світогляд тут ні до чого. Мова йде лише про відображення світогляду у мові - у поетичній мові.
Яке відношення до світогляду мають неправильні наголоси, неякісні рими, невміння володіти ритмом, зайвий пафос і т.ін.?
Наші діалоги, Василю, стануть кориснішими, коли ви перестанете узагальнювати )

Тут я погоджуюся.
Хоча спосіб в який це здійснюється..хм

іноді кесаревий розтин - єдине, що допомагає дитині з"явитися на світ. тим паче, тут - зовсім не розтин, а застосування "веселящего газа" - найлагідніший, можна сказати, спосіб.

а чому б і ні? додайте трохи іронії в свої роздуми )
Іронія та гумор - наші рятівники.

Ось бачите, ви мене вже починаєте розуміти. Це тішить )

навіть більше ))

два - це ті, що видні. решта - ні )

ви мені зараз нагадали ведмедика Боа: "Тепер мені набагато краще" ))