ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Інша поезія

 Ми били б з тобою посуд?

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Яфинка Незабудка 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Гай 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-29 10:42:49
Переглядів сторінки твору 3141
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.671 / 5.31  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 11:06:48 ]
ха-ха-ха...

а мені сподобалось)))
а що: більше роботи нема. чому зразу посуд?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 11:17:37 ]
Треба мати посуд для биття, а то жінка не зрозуміє, якщо розбити її улюблений сервіз.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бондар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 11:49:36 ]
даааа!!! через десять років тут рік не знати як4 прожити, краще б ми дійсно були чужими, та ми і так чужі, вірш гарний взагалі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Парфьонов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 12:28:58 ]
Для такого треба одноразовий посуд купувати =)

Перша строфа дуже-дуже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 12:59:43 ]
Цікаво і мудро, Василю! Кажуть, французи рекомендують навіть подружнім парам спати в різних кімнатах, для, так би мовити, зберігання свіжості почуттів. Про побут вірно - то страшний монстр. Зжирає багато, і почуття в тому числі. Третій рядочок знизу, напевне "закричать", в множині? І ще - чому "хомо", а не "хочемо"? Другий варіант наче в ритм краще, але якщо це "пароль", то краще, як пряму мову - в лапки. Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-29 17:13:11 ]
Але який оптимізм на завершення! і посуду не жаль..)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-29 18:08:12 ]
симпатичний вірш!) "Човен кохання розбився об побут")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-29 23:04:25 ]
За що, поети, ви
Красівих любите?..
Зайшла із чорного ходу до твоєї щойнозремонтованої оселі :)) і одразу побачила нового "хОму". Познайомиш? Бо "хомо сапієнса" знаю, " а от "хомо бути" ще ні. А хотілось би! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 00:31:16 ]
ви мені всі про побут наговорили. і так заміж іколи не хотілось, а тепер - тим більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-30 01:15:24 ]
Оксанко, про побут - то неправда. Якщо поряд з Ним ти завжди "вдома", то інколи і посуд побити можна, головне у голову не попасти, коханий, як-ніяк. Я, правда, тільки одну чашку таким чином розбила, та й то тому що ще до того на неї зуб мала. :)