ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Зелененька / Інша поезія

 ***




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 18:51:50
Переглядів сторінки твору 3904
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.230 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.140 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.828
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.12.11 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 19:18:36 ]
Гарна побудова твору із закінченнями на одну риму.Образи також цікаві:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 16:19:47 ]
Дяка, Володимире. То був експромт (1,5 хв.).
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Каганець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 19:59:04 ]
Цікава побудова вірша, образи, розвиток думки. Такі ми, жінки, такі, хай нас стережуться:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 16:20:27 ]
Дяка. Так, ми - неймовірні )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бондар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 20:42:06 ]
висновок один ви любете білий колір, а білий колір це не більш ніж ілюзія... насправді 99,9% всесвіту темні і холодні, а все решта це сон і мрії в голос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 16:26:08 ]
Цікаво.

Я просто дуже люблю білі тюльпани. )

Щодо семантики білого кольору помиляєтеся (трошки). Я - українка, знаючи укр.міфологію, застосовувала автологічні автохтонні семи. ) Тут - чистота, стерильність, очищення. Загальна психологія кольору мене не цікавила, символ рухає мою версифікацію.

Ілюзіями я себе не годую: переді мною мета - текст.

Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 21:08:43 ]
мысль о "халяве" мне понравилась.
При помощи ножа как раз и добывается то, что не хочется приобретать, но хочется иметь.
Вообще, тематика Ваших произведений и образный ряд положительно поражают.
Есть небольшие вопросы, но они касаются содержания, особенно первой строфы. Но я опасаюсь попасть впросак. А вдруг была подобная история, а в то время, когда мы ее проходили в школе, я учился курить или бездарно болел простудой.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 16:28:18 ]
Дяка!
Ви - психолог (про ніж - влучно! саме так і є)!
Щиро-щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 23:29:35 ]
А як гарно і романтично все починалось в перших строфах - тюльпан, небо, сніг... і левиця! Так і знав!Так і знав! Остання строфа - діє як витверезник! (Добре, хоч наперед застережено).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 16:32:30 ]
Дяка, пане Іване!

Білий лев, біла левиця - складні символи, у них подвійне прочитання, радше - потрійне: маскулінний чи фемінний голод, голод, смерть (володіння смертю як ініціацією; але смерть не ліргероя, оскільки є застереження...).

Щиро.