ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасія Пєстова (1981) / Вірші

 Ти мене не кохай




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-13 20:02:54
Переглядів сторінки твору 4449
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.394 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.946 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.03.11 03:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-13 21:55:46 ]
Я как раз только лишь сегодня внимал прекрасному исполнению песни, в которой звучали слова:
"Я б навеки забыл кабаки
И стихи бы писать забросил,
Только б тонко касаться руки
И волос твоих цветом в осень".

И Ваша поется. Вот здорово-то!
И слова-то какие!

Спасибон.
Мне очень приятно.
Удач-дач-дач )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 22:05:03 ]
Спасибо, Алексей!!!! Я как-то не задумывалась, когда писала, что стихо и правда, поется! Здорово! Благодарствую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 22:11:40 ]
вірш сподобався, а про почуття говорити не буду, бо, мабуть, ще не доросла до того, що хочете Ви, і хочу все, що Ви не хочете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-15 11:45:33 ]
Оксанко, хочеться всього, про що писала))))), та захотілося таким чином виділити те, чого прагну найбільше!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 22:24:10 ]
Хоч бери бандуру і сідай складай музику, такий розгін дали, Настю, особливо першою строфою.
Єдине, кінцівка: банальний шаблон сприйняття каже, що вона має дарувати доньку чи сина, а не він, бо ж, як писав Єсенін:
Нам, мужчинам, не рожать,
Всунул, плюнул и бежать.
Але ж жіноча логіка особлива... І в ній усе може бути. Так що, мабуть усе вірно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-15 11:52:48 ]
Ярославе, може, чоловікам і не народжувати, проте без їхнього втручання(подарунка;-)) не зможе жінка подарувати світові життя!))) Отака ось моя, жіноча логіка.)))
Знову перечитую і, справді, захотілось проспівати!!! Та я, на жаль, не вмію.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 22:48:40 ]
і дочку і сина....
подарує!
Гарна валентинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-15 11:59:41 ]
Дякую, Софіє, да гарні слова!!! Мабуть, подарує...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 22:49:57 ]
І мені вірш нагадав Єсєніна. Але, однозначно, не ті слова, про які згадує Ярослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-15 12:04:05 ]
Мені удвічі приємніше, адже ще з дитинства люблю вірші Єсєніна. Завжди хотілос писати так:легко і природньо. Дякую Вам, пане Василю!