ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасія Пєстова (1981) / Вірші

 А очі, як літо, зелені...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-27 07:58:08
Переглядів сторінки твору 7698
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.717 / 5.5  (4.394 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.946 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.11 03:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-02-27 09:47:05 ]
Дуже гарно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-27 14:42:40 ]
Дякую, Олено!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-27 10:33:56 ]
Єднання це смарагдів, малахітів -
Зелене море тут любові й хіті!
І тільки чути: "Мяу! Вау! Ах!" -
Коти вже розгулялись на дахах!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-27 14:56:50 ]
Є...днаються смарагди й малахіти
Без подарунків, без цукерок, квітів...
Лиш пристрасть, жар, вогонь і - АХ!!!!
А від твоїх цілунків, любий, їде дах!!!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-27 11:15:43 ]
Де мої п`ятнадцять?...
Двадцять...
Сорок..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-27 15:09:16 ]
Я була зеленою в п"ятнадцять,
В двадцять - як трояндовий бутон.
Я розквітла повним цвітом зараз.
А про п"ятнадцять я забула вже давно...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-27 20:15:17 ]
Гарний вірш. Інкрустований не лише смарагдами, і малахітом, а й справжніми глибокими почуттями. Таким рядкам віриш. Вітаю, Анастасіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-07 12:16:52 ]
Дякую,Любове, за те що повірили!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-27 20:53:19 ]
Дуже сподобався вірш, почуттєвий такий. Приєднююсь до попередніх коментів. Але невеличка заувага. Як на мене, в останній строфі бажано би якось уникнути двох повторів - "очі" (воно і так достатньо трапляється в попередніх строфах) і "малахітові -смарагдові". Одне би з них зробити не дорогоцінним, а емоційним - бездонні, закохані. промовисті чи ще якось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-07 12:25:27 ]
Дякую, Іване, за зауваження. Можливо, і справді забагато очей у вірші, проте я зробила це зумисне. І не хотіла емоційність підкреслювати, а саме колір, чаклунський)))) Емоціями вірш і так сповнений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-21 06:50:12 ]
Гарний вірш... На закінчення риму б... Вона аж проситься! Хай щастить і пишеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анастасія Пєстова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-21 07:47:42 ]
Дякую за відгук. А чи могли б підказати, яка рима проситься, до мене вона на жаль не завітала...