;)

знайшла)))

дякую, Оксано! :)

Вікторіє, дякую за відгук :)

щодо "наче водоспад враз обм'як і стих" - то це якраз саме те, що хотілось передати: з одного боку - жовтий ("божевільний") відчай і рішучість, з іншого - розгубленість і потреба прихилити свій біль до рідного плеча)))

"край" ночей - у розумінні "кінець"

втім, якщо чесно, не дуже люблю аналізувати й атомізувати свої вірші. у мене щодо них єдиний принцип: ВИДИХНУЛА - І ЗАБУЛА)))

а от щодо чужих текстів, то роблю це із насолодою :) як-не-як за першою спеціальністю філолог)))

Я Вас розумію щодо аналізу, сама така. Але інколи, коли звертають увагу на подібні речі в моїх віршах, то, буває виправлю (якщо непомітила), буває, що так і краще. Головне, щоб відповідало внутрішньому стану.
А про "водоспад", то так хотілося б, щоб падав :)))

дякую, Вітре ;)