ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Замшанський / Вірші

 Без сна

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-28 22:16:37
Переглядів сторінки твору 5247
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.709
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.05.18 19:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 22:35:36 ]
Немножко пригреть и обласкать, и вообще - уделить внимание. И ничего больше. И додумывать-домысливать ничего не нужно - к никакому образу и никакими читателями. Нормально, хотя и сумбурно.
"Куралесица" мной не разгадана. Не "околесица" ли?
Имеет место нарушение ритмики в предпоследней строке.
Удач, Володя. Удач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 23:00:57 ]
согласен - стих получился дурацкий.
написан на одном духу и на одних эмоциях.
пока удалять не буду. сделаю это утром. а сейчас пусть смотрят и уличают в идиотизме. такова природа увы что из крайности в крайность...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 23:10:45 ]
Не удаляй. Не нужно. В нем есть естественность, я не ощущаю какой-то надуманной задумчивости, если так можно выразиться, нет этих, рек, в конце-концов, в которые входят и выходят, в которых текут фекалии, рыбы, химия и чьи-то пропитанные водой доски и пни. Твои стихи отличаются силой то ли слова, то ли настроя, то ли удальства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Трубкін (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 23:00:06 ]
Что это за сомпли?, Володя. (прости за наглость). Еще подергаемся, если не в этой жизни, то в следующей, или еще в следующей.
Саша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 23:07:34 ]
не витримав твоєї критики Саш...
вніс зміни


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Трубкін (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 23:16:28 ]
Эх Володя, как все по дурному, но истина в вине (не путать с пойлом) и всеравно не плачу! Дай Бог Всем нам добра и ВЕРЫ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 23:14:27 ]
пусть висит... в єтом варианте соплей поменьше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-29 08:56:08 ]
Володимире, щось таке притягальне є в твоїх віршах - просто магнетично-магічне. Я лише вкінці не сприйняла образу: "пятку... брошу". Про "нахрена" промовчу. Бо це все, либонь, мої проблеми.

І нема тут ніяких "соплей"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 14:04:41 ]
Вони таки були, Любо... в попередній версії.
А щодо: "пятку росе как собаке брошу я утром опять" - мається на увазі холодна вранішня роса що кусає за п*яту немов пес, а кинути їй п*яту - означає вийти з дому. звісно я всі ці виверти не планував а писав інтуітивно але для себе маю саме таке їх трактування. Стосовно "промовчу" - то це більше мої проблеми ніж твої. Недоліки виховання так би мовити і не в них сама біда а що позбуватися їх не прагну. вже впіймав себе на тім що роблю з того гонор, а гарного тут дуже мало... що ж терпіть яким є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 14:09:39 ]
И мне понравилось. Живые стихи, с живыми эмоциями и неожиданными образами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 14:16:56 ]
дякую що завітала...
і хоч у мене є своя МРІЯ та й новій я завжди радий
бувай