Дякую, Валеро, але де Ви тут знайшли ознаку статі? :)

:)

А в ілюстрації до вірша! :)

просто ті два рядочка спеціально відокремлені, бо обидва мають по 10 складів, а не 8-10. але так поки бачиться.
пасибі :)

ага, я так і зрозуміла ) я вже прочитала з іншими акцентами і паузами, і прочиталось добре)))

Привет, где пропадала? :)

Знаешь, мне бы не хотелось, чтобы этот текст воспринимался исключительно в координатах мужчина-женщина или женщина-мужчина. Скорее, как личность-личность, человек-человек. Потому – не только в сердце пустота страшнее, но и в других местах, умеющих концентрировать эмоции :)

Сначала в пустоте (чит. в отсутствии эмоций), потом в избытке эмоций, которые шливразрезс логикой, паралельно со всем этим в клумбе, а после всего этого в гармонии и у моря.
А стихо не воспринимается в координатах мужчина-женщина, ведь "сердцем" мы вообще воспринимаем эмоциональную сферу жизни, даже в координатах человек - событие или человек - предмет. :)

Юлєчко, сердечно дякую, але слова "неперевершено, геніально" і т.п. викликають в мене легкий тремор :))

Пане Анатолію, перш за все, поезія нікому нічого не повинна - ні в першу чергу, ні в останню. А залишатися байдужим чи ні - то власна справа читача, його смаків і рівня.
Дякую за увагу.
А, да. Образити Ви мене просто не можете, тому не переймайтеся :)

Браво, Чорі! :)

Але ж це не обов'язково має бути Ваше серце, шановний Анатолію... Мене це байдужою не залишило,двох Юль теж... Не будемо забувати, що Поезія - це розмаїття напрямів і засобів, а у людей завжди є власні уподобання, і де гарантія, що саме Ваші - найближче до істини?

де Ви побачили зверхність? і що Ви мені весь час бажаєте довести?