ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Самослав Желіба
2024.06.19 21:41
А немає за що мене "на місце ставити", Соболю. Вірш суто гумористичний і без переходу на особистості, на відміну від твоїх пашквілів. Тут зовсім інший рівень культури (і це відчутно).

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Самослав Желіба
2024.06.19 17:43
А наш би Соболь
Втричі більше написав –
Лиш дай паперу.

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Гаврильченко (1989) / Вірші

 Місце тиші

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-19 20:17:40
Переглядів сторінки твору 3402
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.060 / 5.5  (4.691 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.536 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.09 13:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-19 22:08:38 ]
Алю, такі місця інколи можна "уcкладнити"
наприклад
"Всі подиху коханого – червоні..."
Але тоді і ще декілька місць потрібно буде стильово підтягнути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 23:40:58 ]
Дуже вдячна вам, бо саму себе досить важко сприймати відсторонено. Саме тому викладаю вірші, щоб почути конструктивну критику. Це допомогає розвиватися далi.
Згодна, ще попрацюю тут.

З теплим посмiхом, Аля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-20 08:52:03 ]
"Всі подиху коханого – червоні..." - це, напевно, момент відходу від переднього плану на другий, а то й на третій, саме це я мав на увазі, - підкріпити другі і треті плани вашого вірша взаємозв'язками образів.
Якщо вас зацікавить, можу уточнити ці теоретичні моменти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 10:18:11 ]
Місце тиши... від тиши... - не зрозуміла.
Від тиші?
А ось тут, на мою думку проситься тире:

Всі - подиху коханого - червоні.

Насторожена тиша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 12:14:07 ]
Звичайно, мені цікаві теоретичні моменти, якщо вони допомогають практично. Буду тільки вдячна за уточнення.

Дякую, Любове!
Так, тиша насторожена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-20 16:54:53 ]
Ще, напевно, точніше таки "Отавою"? Як "травою, що виростає на місці скошеної", бо зараз "в отаві", як "у траві" ?
Якщо орієнтуватися, Аль, на модерн, на гнучкий рух лози, то потрібно уникати в конструкції і різких кутів -
тому варіант, на кшталт - "чи вистигло давніші", в такому сенсі, можливо, кращий за "чи, може, ще давніші" і продовжує лінію "Всі - подиху коханого"...
Але відразу постає питання - чи образ "сусіда" достатньо модерний? Напевно, що так.

А закінчення мало би вловити і забрати в ціле комплексний сенс і красу, які ви ткали всім полотном...
Можливо і
"Від місця, де червоною (багряною, тут саме місце для пояснення що до чого) була -
тікаю я з півонією з тиші..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 12:48:48 ]
Глибока тиша...
Але не темна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 12:57:40 ]
Алю, оскільки я бачу, що Ви адекватно реагуєте на конструктив, дозволю собі звернути Вашу увагу ще на один момент (адже в поезії кожен нюанс - важливий) - "крокую" порушує цілісність картинки, де ліргероїня неспішно і крадькома хоче наблизитись до півоній. Крокують, здебільшого - на плацу. Тому варто знайти щось більш органічне з образом. Щось на кшталт "пробираюсь", "наближаюсь" тощо... словом, щось м'якше і гнучкіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-20 16:26:24 ]
Так, тиша не темна :)

:)))
Я потребую критики, дорога Любове. Мене критикували з того самого часу, як я почала писати. Звичайно, це допомогало, ще й як. Тож мене можно спокійно критикувати, редагувати тощо :)))

Бо це справді потрібно.

Згодна, заміню слово "крокую" на "пробираюсь". Любове, я вам щиро вдячна як автор. Завжди буду рада вам.

Ваша Аліса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-31 12:46:57 ]
Відредагувала вірш. Дуже дякую, шановна Редакція Майстерень! Без ваших зауважень я б не побачила шлях до покращення власного твору.
З теплим посміхом, Аліса.