ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ТАРАСИК

"славних прадідів великих
правнуки погані"

Т. Шевченко

Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-09 06:24:18
Переглядів сторінки твору 5496
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 09:26:32 ]
моторошно.... (( я так страждала, коли загинув Чорновіл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:39:58 ]
так(( але залишив він після себе світлу пам"ять. І оптимізм - я не пам"ятаю його сумним, він весь час усміхався. Ну, і ще діток двох, про яких написав Шевченко(

Читав учора твою поезію і настільки мене засмоктувало, що не міг зупинитися.
Якщо задуматися, то після відкриття для себе Вєри Полозкової, яка кілька років тому гостювала в мене в Гоа (з мамою!)) ), потім Ганни Осадко, то за ними - це ти). Тут зустрів багато добрих поетів і поеток, але, щоб якось так поезія в мені вібрувала, то поки що лише твоя. Мабуть, твоя іронічність мене зачіпає - бо це близьке мені. Вже навіть є ідея пародії на тебе) позитивної)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 09:44:55 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:44:48 ]
громадянська поезія - це те, чого я не люблю і боюся коментувати... заважка для мене тема, слизька "чужими" емоціями, завжди залишається відчуття, ніби зіграла дрібною картою в чужій грі...
але тут - досить сильні образи. "у кабіні - Тарасик" - хм... дуже влучно вловлено те, що українців болить найдужче - наша роз'єднаність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:56:51 ]
Дякую)
це не мій "коньок". крім цього вірша в мене є ще лише один, та й то експромт.
до речі, я трішки підправив Рехаб. тепер він мені більше подобається.
і як твоє здоров"я?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 10:00:51 ]
я вчора більше про твого Ніо думала... ))) класне вийшло обговорення! ))) ось за що я люблю Майстерні.
дякую, що турбуєшся, вже наче здорова.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 10:30:41 ]
сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 10:35:54 ]
а виглядає на те, що буде ще сумніше...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 18:17:38 ]
Сильно, Ярославе. Дуже сильно... Просто вражаюче.
Даленіє Тарас... А Тарасику ж не дадуть навіть народитися. Ви мені нагадали з раніше написаного:

Засяє нива колоском благенько...
У неба запитаю і полів:
Чи ще колись народиться Шевченко
на цій святій сплюндрованій землі?

Поставить вічність золоту печатку:
не той Григорій вже, не той Андрій...
Щоб на землі зростав Тарас,
спочатку
Іван повинен вирости на ній.

"На кого Ти залишив Україну?" - це вже до Чорновола... Таки сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 19:16:41 ]
Дякую, Любо! я коли виставляв цей вірш тут, так і думав, що найкраще його оціните ви. я бачу як це все вас болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 08:02:11 ]
Тільки, Любо, я не впевнений чи ви мене добре зрозуміли. У вірші - Тарасик - це син Чорновола, який, по великому рахунку, зрадив справу свого батька. Засумнівався, бо ви згадали про іншого Тарасика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 18:57:01 ]
Потужний вірш і правдивий. Сумуємо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 09:41:56 ]
Ні, я все добре зрозуміла. Про іншого Тарасика - це в мене, на нього я й переключилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 09:58:46 ]
Тоді все ок)
Просто збили мене з пантелику тим другим Тарасиком)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:28:06 ]
Прекрасный анапест, а о смысле написали другие.
Я читаю - и наслаждаюсь. Или равнодушно отворачиваюсь. В данном случае - первое.
Правда, я плохо улавливал соединение Тарасов.
Но затем все стало на свои места.
Хорошо читается написанное Вами.
По крайней мере, из того что видел.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:34:45 ]
Тарасик - це син Чорновола, який зрадив справі свого батька. а те, що Чорновіл загинув на Бориспільській трасі при зіткненні з КамАЗом, ти мабуть знаєш.
А іменами - протиставляється Тарасик - Тарасу (шевченку).
По аналогії як Табачник - отаману Тютюннику.
Дякую за тепло)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:36:17 ]
і ми - на "ти")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:53:35 ]
Я еще не привык :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:33:20 ]
ніби все Ваше читала. А ні, цей якось проґавила.
Пройняло.Особливо закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:35:34 ]
Дякую, Зорянко!)