ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ТАРАСИК

"славних прадідів великих
правнуки погані"

Т. Шевченко

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-09 06:24:18
Переглядів сторінки твору 5027
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 09:26:32 ]
моторошно.... (( я так страждала, коли загинув Чорновіл.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:39:58 ]
так(( але залишив він після себе світлу пам"ять. І оптимізм - я не пам"ятаю його сумним, він весь час усміхався. Ну, і ще діток двох, про яких написав Шевченко(

Читав учора твою поезію і настільки мене засмоктувало, що не міг зупинитися.
Якщо задуматися, то після відкриття для себе Вєри Полозкової, яка кілька років тому гостювала в мене в Гоа (з мамою!)) ), потім Ганни Осадко, то за ними - це ти). Тут зустрів багато добрих поетів і поеток, але, щоб якось так поезія в мені вібрувала, то поки що лише твоя. Мабуть, твоя іронічність мене зачіпає - бо це близьке мені. Вже навіть є ідея пародії на тебе) позитивної)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 09:44:55 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:44:48 ]
громадянська поезія - це те, чого я не люблю і боюся коментувати... заважка для мене тема, слизька "чужими" емоціями, завжди залишається відчуття, ніби зіграла дрібною картою в чужій грі...
але тут - досить сильні образи. "у кабіні - Тарасик" - хм... дуже влучно вловлено те, що українців болить найдужче - наша роз'єднаність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:56:51 ]
Дякую)
це не мій "коньок". крім цього вірша в мене є ще лише один, та й то експромт.
до речі, я трішки підправив Рехаб. тепер він мені більше подобається.
і як твоє здоров"я?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 10:00:51 ]
я вчора більше про твого Ніо думала... ))) класне вийшло обговорення! ))) ось за що я люблю Майстерні.
дякую, що турбуєшся, вже наче здорова.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 10:30:41 ]
сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 10:35:54 ]
а виглядає на те, що буде ще сумніше...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-09 18:17:38 ]
Сильно, Ярославе. Дуже сильно... Просто вражаюче.
Даленіє Тарас... А Тарасику ж не дадуть навіть народитися. Ви мені нагадали з раніше написаного:

Засяє нива колоском благенько...
У неба запитаю і полів:
Чи ще колись народиться Шевченко
на цій святій сплюндрованій землі?

Поставить вічність золоту печатку:
не той Григорій вже, не той Андрій...
Щоб на землі зростав Тарас,
спочатку
Іван повинен вирости на ній.

"На кого Ти залишив Україну?" - це вже до Чорновола... Таки сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 19:16:41 ]
Дякую, Любо! я коли виставляв цей вірш тут, так і думав, що найкраще його оціните ви. я бачу як це все вас болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 08:02:11 ]
Тільки, Любо, я не впевнений чи ви мене добре зрозуміли. У вірші - Тарасик - це син Чорновола, який, по великому рахунку, зрадив справу свого батька. Засумнівався, бо ви згадали про іншого Тарасика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталія Олійник (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 18:57:01 ]
Потужний вірш і правдивий. Сумуємо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-14 09:41:56 ]
Ні, я все добре зрозуміла. Про іншого Тарасика - це в мене, на нього я й переключилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-14 09:58:46 ]
Тоді все ок)
Просто збили мене з пантелику тим другим Тарасиком)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:28:06 ]
Прекрасный анапест, а о смысле написали другие.
Я читаю - и наслаждаюсь. Или равнодушно отворачиваюсь. В данном случае - первое.
Правда, я плохо улавливал соединение Тарасов.
Но затем все стало на свои места.
Хорошо читается написанное Вами.
По крайней мере, из того что видел.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:34:45 ]
Тарасик - це син Чорновола, який зрадив справі свого батька. а те, що Чорновіл загинув на Бориспільській трасі при зіткненні з КамАЗом, ти мабуть знаєш.
А іменами - протиставляється Тарасик - Тарасу (шевченку).
По аналогії як Табачник - отаману Тютюннику.
Дякую за тепло)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:36:17 ]
і ми - на "ти")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:53:35 ]
Я еще не привык :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:33:20 ]
ніби все Ваше читала. А ні, цей якось проґавила.
Пройняло.Особливо закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 17:35:34 ]
Дякую, Зорянко!)