ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
* * *
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
З дня у день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
Криниця
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: не живе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
***
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Косий дощ (пісня)
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
* * *
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
* * *
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
***
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Гуня
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
* * *
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
***
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
***
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 ********

"Exegi monumentum aere perennius..." *

Горацій

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 00:07:05
Переглядів сторінки твору 8751
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 00:27:24 ]
дуже щільний, насичений підтекстами, вірш,
із багатьма знахідками... Потужно (і тужно, себто - тужливо), Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 07:29:35 ]
Дякую, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 04:07:35 ]
Гарно, мудро, але таки складнувато, надто вагомий текст, надто ваговитий, важкуватий, важкий. Щоб пробратися через деякі місця в ньому, доводиться застосовувати мало не зусилля волі. Хоч ніхто, звісно, й не сказав, що мало бути легко, і мистецтво - таки не відпочинок, але... Ваш, Світлано, читач - той, хто шукає смисли і підтексти. Тут є глибока-глибока вода, але немає райдуги над нею...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 10:07:45 ]
Ну ось - не впишуть мене золотими літерами у ряди двохтисячників, не впишуть... (ридає) )))))))))))))

А якщо серйозно Сергію, Ви цілком праві (не люблю ту рацію)). Я часто і багато про це думала, думаю і буду думати ще довго. Тільки штука в тому, що така манера письма усвідомлена і сформована. Це не гра м"язами для читача: мовляв, подивіться, яка я розумна. Тут усе складніше. Але це довга, приватна і точно не потрібна Вам розмова ))))))))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 12:27:20 ]
я розумію, Світлано, що це не гра м*язами. Я б так ніколи не подумав. Ви надто розумна для таких ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:08:42 ]
(пишається, не здогадуючись про підтекст))))).

Ваші слова почуті. Думатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:48 ]
та ні - жодного підтексту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:29:33 ]
Carmina (Horatius)
"Exegi monumentum aere perennius
regalique situ pyramidum altius..."
( http://la.wikisource.org/wiki/Carmina_%28Horatius%29_III,_XXX )

або ж
"Я знак бессмертия себе воздвигнул (Ломоносов)"
( Переглянути...)

Тобто, зважаючи на важливі обставини "старої справи", дорога Світланко, сприймаю епіграф Пушкінського трактування, як саме канву до краси - бо якби йшлося про суть, то ви би звернулися до першоджерел, чи не так?
Тобто, як на мою скромну думку, саме краса, можливо, виправдовує Пушкінські спроби, чи потяг до краси...
У вас тут краса порушується, напевно свідомо, - тому вже краще ставити в епіграф оригінал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:55:42 ]
Несвідомо, пане Володимире, геть несвідомо.)))))))))))))
На мій превеликий сором, тільки зараз це зрозуміла (а-я-я-яй()))))). Виправляюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:58:01 ]
Та ладно, можна відразу двох в епіграфі дати, тоді і потяг до сенсу, і потяг до краси будуть присутні )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:01:46 ]
От тільки епіграф тоді геть затінить мій "шедевр" )))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:19:55 ]
Ах, ах, - навряд чи, - ви ж бо жінка )
Вам дано завжди виділятися )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:43:27 ]
Назва вірша, яка складається з різної довжини (чи кількості зірочок) могла бути б довшою, цим самим відображаючи кількість стоп у вірші. А у такому вигляді, у якому я бачу, вона неінформативна і налаштовує хіба що на те, що я як читач, не знаю чого чекати від вірша, побачивши його таку назву у альманасі, дайджесті, по телебаченню etc.
Членування мовного потоку, НМСД, потребує особливої уваги. От дивіться:
"івсерід шегойда ютьлампад кукрізьпро" і т.д.
Я гарно усвідомлюю те, що існують слова, іщо їх не треба рвати на частини, але ритміка...

Без натяку на будь-яку критику, а з повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:12:32 ]
Дякую, шановний Гаррі.
Щодо ритміки не зовсім Вас зрозуміла. Рядок складається із двох підрядків, посередині кожного - пауза. Другий підрядок починає нову стопу. І так - симетрично. Десь попередня стопа повна - тверда рима на останньому складі, а десь - рима на передостанньому, тому стопа вкорочена. Усе цілком у межах теорії і законів віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:20:35 ]
Цей рядок, НМСД, і є проблемним, бо пуант (поетична пауза) виникає не між словами.
Така побудова віршів, яку ми спостерігаємо, природно, що відома багатьом досвідченим читачам, не кажучи про літераторів. І якщо один з мільйонів чи тисяч читачів відчув якийсь ритмічний дискомфорт, то нехай.
Буває, що у людей усе не співпадає.
А така дрібниця... Пусте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:52:20 ]
Ну чого ж не між словами:

Крізь обличчя невидимих «ти» (9)
протікає затято юрба,(9)
сам собі і для себе дивак, (9)
сам собі і для себе обранець.(10)
Сірий іній під ранок не тане (10)
і чекає кривого серпа (9)
ненадійного сонця-тепла (9)
з-під ще свіжої хмарної рани. (10)

Не наситиш собою цю яв, (9)
не проявиш усі негативи,(10)
на засвіченій плівці щасливій (10)
затаїлися знаки проваль,(9)
доки серця коштовний грааль (9)
удає здивування поштиве, (10)
як знімає зотлілих героїв (10)
між рядків палімпсестів із паль. (9)

Тільки мовчки гортаються дні, (9)
календарно червоні і чорні,(10)
і все рідше гойдають лампадку (10)
крізь прочинені двері вітри.(9)
За подобою не сотвори (9)
із ребра чи овечої вовни,(10)
із чорнозему чи павутиння (10)
сам себе для розмови й жури.(9)

Сама від себе такої стрункості не чекала )))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:09:26 ]
Цікаво. Складно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:13:09 ]
Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 10:36:45 ]
Стрункості форми і довершеної емоції...а з підтекстів мені сподобались найбільше: "не сотвори"...пам'ятника власної пихи і не кричи на весь світ: Я памятник воздвиг себе...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:06:40 ]
Дякую. Там, правда, трохи про інше - про небезпеку самозаглиблення і самодостатності. Але і про те також.