ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
З дня у день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: не живе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ПАРОДІЯ НА ВЛАСНОГО ВІРША (у відповідь на розлогі коментарі Гаррі Сідорова)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-26 09:12:30
Переглядів сторінки твору 7279
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 09:52:37 ]
Ото і Ви вже долучились до цієї епідемії - дописувань :))
Ще трішки - і вийде повноцінний (досить широкий) хоровод (поло).

Зафіксував процес Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:03:24 ]
До речі, "загадо́к". Наголошується останній склад.
Водночас я гарно усвідомлюю, якою географічно широкою є Україна. Може, ваші місцеві поети віршують саме з таким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:08:16 ]
Але "відга́док".

Якщо Ви вже відгадали оту загадку, то можна було б внести корективи.
А розлогих коментарів, якщо Вас вони не цікавлять, віднині не буде.
Пишіть, будь-ласка, так само як зараз, собі самі на своє :)

Без натяку на будь-яку образу,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:25:13 ]
Ось бачите, без натяку, а - відчувається - з образою. А даремно. Власне Ваші коментарі "надихнули" мене на пародію, яких я давно не писав.
І зовсім я не проти Ваших коментарів. З задоволенням черпатиму з них корисне.
З щирою повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:34:48 ]
Ви, мабуть, не бачили за своє довге життя дійсно розлогих коментарів :)
Коли є про що писати, то чому б не написати?
А коментар, дійсно, повинен бути про:
- про те, як вдалась автору подача матеріалу;
- про те, як розкрито чи не розкрито тему.
Щонайменше, оці питання повинні знайти своє відображення.
Та у нас, слава богу, існує якась свобода на висловлювання. Ото і пишуть наші колеги про те, що їх найбільше вразило.
Мене нічго не вразило у Вашому вірші.
Він не відштовхує (боронь, Боже, таке подумати), але він, НМСДД, надто простий для такої теми.
Звертання до "мелодій дощу" та "конвалій" поетично інтересні, але вони виглядають, НМСДД, практично сторонніми. Переходу (єднання) я не відчув. Взаємозв'язок з темою недостатньо міцний. Приблизно так :)
Без образ. Ми ж так домовлялись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 10:16:31 ]
Все так, що каже наш строгий Гаррі Сідоров, але, попри це, мені подобається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:29:39 ]
Без коментарів "нашого строгого Гаррі Сідорова" було б все якось тривіально. Дякую Вам, Маріє, за милу підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 20:42:38 ]
Так. Направду, Мирославе, я радію, коли на моїй сторінці з'являються коментарі "нашого строгого Гаррі Сідорова" ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 11:02:05 ]
Гаррі! - Не гарчи, текст ідеальний, читається чудово і наголос у слові "загадок" я особисто ставлю там, де хочу...До речі - якщо наголос не змінює змісту слова , то в римованих текстах його можна ставити де будь (читай класику). А тема?Згідний - пророблена в поезії, але жінкам буде приємно...(попередньої полеміки не читав - будь поблажливим до моєї репліки)
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:20:31 ]
Ярославе, це у нас така форма спілкування? Знатиму.
Чи це данина кінофільму "Пєтровка,38"? Здається, там була така репліка. Це єдине, що її появу, НМСДД, може якось виправдати.

Я пожартував стосовно лукавства, і автор це, НМСДД, зрозумів. Йому захотілось відповісти.
Бо хто у нас полюбляє таку форму діалогу? Одиниці. Тепер додалась ще одна, безумовно, добра, щедра на почуття, поетична особа.
Вона мені відповіла, а я - їй. Потім вона (йдеться про творчу особу - пана Мирослава) - цим віршем на додаток. Щоб добити це питання. Остаточно.
"Смайлики" у моїх коментарях на місцях. На наголос я звернув увагу вже під цим віршем.
А під тим віршем я взяв участь у загальному святі.
Я не став загострювати питання на його, НМСДД, нерозкритості.
Не нервуйтесь. Я Вас закликаю бути стриманішим.
Рука художника повинна бути твердою, що б він не малював - хвилі чи геометричні фігури :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 07:41:50 ]
А Ви такий серйозний чоловік? З усієї мої репліки серйозними (вартими уваги) є слова про наголос: "якщо наголос не змінює змісту слова...", додам ще,- для чогось знак наголосу на клавіатурі є !
Усе решта, то просто жартівлива імпровізація: Гаррі - гарчати...! Напишіть: Аноніме - а я думав, що ти німий! Мені така форма спілкування справді подобається,- дивлячись на ваше зображення я подумав, що і Вам... Вибачте - будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:35:21 ]
Ярославе, ви випередили мене щодо наголошення (хоча Гаррі, безперечно, має рацію). За коментар загалом - дякую і запрошую "в гості" і надалі. Як і всіх небайдужих до моєї "поскубаної роками" персони:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 14:44:35 ]
Як на мене, інколи саме у простоті і лаконічності відображається суть, в т.ч. і гарна поезія (це щодо запаху конвалій і музики дощу - для мене це хороші асоціації що пасують до теми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 22:32:16 ]
Так, Улянко. Це справа індивідуальна.Дякую за розуміння.
Хай твориться!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:54:09 ]
Мирославе! Вибачте, що учинив словесну перепалку з Гаррі на Вашій сторінці.
ЗАМОВКАЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 12:38:06 ]
У рамках обміну пустопорожніми думками я Вам як художнику, розповім про кольори.
Світлофор випромінює три варіанти кольорової забарвленості світла. Вони - це своєрідні наголоси для пішоходів і водіїв транспортних засобів. Щоправда, серед них трапляються індивідууми, які можуть дозволити собі рухатись на будь-яке світло крім того, яке дозволяє це робити. Їхнє вільне пересування на перехрестях (і не лише на них), можна сказати, не змінює смислу світлофорного регулювання, так само як і правил дорожнього руху. А ще існують пішоходи та водії, які так поводяться з інших причин. Одна з них - це звичка, бо вони звикли до того, що один-єдиний світлофор у населеному пункті, де вони мешкають, як завжди, не працює. Або працює, та на на нього мало хто звертає увагу. Люди самі собі зуміли створити модель міні-анархічного ладу. Усе, що повинно ходити, ходить, їхати - їздить. Ніхто нікому не заважає і ніхто ні на кого не наїжджає.
А щодо клавіатури, то я знаю, що цей наголос якимсь чином треба добивати. Та ця функція мене не цікавить. Коли треба означити наголос, то я копіюю слово зі словника. Так зручніше - принаймні, мені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 15:41:31 ]
То що ж, згідно Вашої логіки, на шляхах Поетичних Майстерень - я давно би мав бути мертвим? Ну і яка "фура" мене мала би розмастити по асфальту?
- А! Я й забув, я ж більше мандрую в космосі Поетичних Майстерень...
Про "...обміну пустопорожніми..." - знаєте скільки полови з'їдає корова... поки народить теля?
Що до копіювання наголосу з словника - дякую, скористаюсь методом копіювання, бо з клавіатурою і справді інколи проблеми...
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:19:08 ]
Та ні.
Я змалював ту ідилічну картину, яка десь існує. Там усі можуть, керуючись своїми правилами і уподобаннями, чинити, що завгодно і як завгодно. І на перехрестях нічого трагічного не траплятиметься. Бо для того, щоб воно трапилось, повинні бути якісь фатальні збіги - випадковості чи, навпаки. Тобто - явищ системної властивості.
А фатальних збігів немає. Бо те перехрестя до того ж і величезне. Там можна прослизнути навіть коли усі відразу поїдуть на червоне чи красне світло. Або навіть на жовте. Воно якось само собою минеться.
Багато чого трагічного, я скажу Вам, і зараз не трапляється. Багато грішників - і нічого з ними не трапилось. Усі у доброму здравії.
Ото і немає чого боятися. Внаслідок страху кояться гріхи більш страшні - таємні.

Без зайвої серйозності,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:21:24 ]
Бачив сам, як набирав прикметник "жовте". Читаю і бачу: "красне". Містика.
Та у цього прикметника є і інші значення. То нехай. А я писав про "жовте".

Щасти усім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:50:26 ]
Жовтий колір я люблю. На космічних перехрестях він світить постійно, - це ж наше незгасне сонечко.Є в цьому якась вища логіка...
На світлофорі всесвіту лиш жовтий...правда в народі сонечко називають ще красним, так що усе стає на свої місця... а мені - ще одне підтвердження теорії абсурду - ніколи, нівчому не можна бути твердо впевненим!
Будьте!